П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/25145/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Осіпова Ю.В.,
- Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року, прийняте у складі суду судді Катаєвої Е.В. в місті Одеса, по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «АЛЕТА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
У серпні 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «АЛЕТА» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 28.06.2024 №27528/15-32-07-02-20.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «АЛЕТА» задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 28.06.2024 №27528/15-32-07-02-20, яким зменшено розмір суми від'ємного значення ПДВ на 78748 грн.
27 лютого 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «АЛЕТА» про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року прийнято по справі додаткове рішення, яким стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «АЛЕТА» судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеним додатковим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване додаткове рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у повному обсязі або зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що переконливих доказів в обґрунтування співмірності заявлених до компенсації витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивачем до суду не надано. Апелянт зазначає, що Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 25-02-2025 від 25.02.2025 містить опис послуги, що надавалася: «Правнича допомога з питань, пов'язаних з розглядом в суді справи за позовом клієнта до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 червня 2024 року № 87528/15-32- 07-07-20», тоді як предметом спору адміністративної справи № 420/25145/24, в якій представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення, є оскарження податкового повідомлення-рішення від 28.06.2024 №27528/15-32- 07-02-20.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи спірне питання та доходячи висновку про наявність підстав для компенсації заявлених витрат позивача на правову допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що обґрунтованим та пропорційним до предмета спору є розмір судових витрат у сумі 10 000 грн, які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС на користь позивача, про що ухвалити додаткове рішення по справі №420/25145/24.
Вирішуючи спірне питання в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно положень ч.ч. 2-5 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст.134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч.ч. 7, 9 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Так, як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, до суду було надано договір про надання правничої допомоги від 17.07.2024 №17/07/2024, додаткова угода від 01.03.2025 до договору про надання правничої допомоги №17/07/2024, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №25-02-2025 від 25.02.2025, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №25-02-2025-в від 01.03.2025.
Так, 17.07.2024 року між ТОВ «ФІРМА «АЛЕТА» та адвокатом Таштановою О.Г. укладено договір про надання правничої допомоги №17/07/2024, згідно з п. 1.1. якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надавати юридичну (професійну правничу допомогу) в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, з питань, пов'язаних з розглядом в суді справи за позовом клієнта до ГУ ДПС про визнання протиправним та скасування ППР від 28.06.2024 року №87528/15-32-07-07-20.
Згідно з п.4.1 договору від 17.07.2024 №17/07/2024 сторони погодили, що сума гонорару адвоката складає у фіксованій сумі 30 000 грн. Крім того клієнт додатково оплачує вартість відвідування адвокатом судових засідань (у тому числі в режимі відеоконференції) у розмірі 2000 грн за кожне засідання.
25.02.2025 року представником позивача складено акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №25-02-2025, яким визначено, що правнича допомога з питань, пов'язаних з розглядом в суді справи за позовом клієнта до ГУ ДПС про визнання протиправним та скасування ППР від 28.06.2024 року №87528/15-32-07-07-20 у фіксованому розмірі становить 30 000 грн.
У зв'язку з допущеною при укладанні договору друкованої помилки, 01.03.2025 ТОВ «ФІРМА «АЛЕТА» та адвокат Таштанова О.Г. уклали додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги №17/07/2024, пунктом 1 якої вирішено викласти п.1.1. договору про надання правничої допомоги №17/07/2024 в новій редакції, зазначивши вірний номер ППР №27528/15-32-07-02-20.
Також сторонами укладено акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №25-02-2025-в від 01.03.2025 про надання правничої допомоги з питань, пов'язаних з розглядом в суді справи за позовом клієнта до ГУ ДПС про визнання протиправним та скасування ППР від 28.06.2024 року №27528/15-32-07-07-20 у фіксованому розмірі становить 30 000 грн.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, сторони, реалізувавши право на внесення змін до договору від 17.07.2024 №17/07/2024, виправили саме технічну помилку у номері ППР, яка полягала у зміні однієї цифри у його номері (з №87528/15-32-07-07-20 змінено на №27528/15-32-07-07-20).
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що усунення технічної помилки не впливає на обсяг виконаних адвокатом Таштановою О.Г. робіт з правничої допомоги ТОВ «ФІРМА «АЛЕТА».
При цьому, апеляційний суд зазначає, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що зазначено у рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Дослідивши наявні у матеріалах справи документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд зазначає, що розмір фіксованого гонорару у сумі 30000,00 грн. не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру.
При цьому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що враховуючи категорію справи, ціну позову та те, що розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, розмір витрат на професійну правничу допомогу 10000,00 грн. є пропорційним до предмета спору, а відтак наявні підстави для компенсації позивачу частини понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Колегія суддів наголошує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб'єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2019 року по справі № 826/841/17.
Отже, з огляду на зазначене та виходячи з принципу обґрунтованості й пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви про відшкодування витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено додаткове судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «АЛЕТА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: В.О. Скрипченко