Справа № 420/40455/24
16 червня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,
встановив:
Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Краснопьорова Олена Сергіївна, звернулося до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (як відокремленого підрозділу Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів № UА500130/2024/000045/2 від 29.11.2024;
визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500130/2024/000386.
В обґрунтування своїх вимог приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» вказує, що під час переміщення товару через митний кордон України декларантом ТОВ «ІМЕКС КР» до митниці в'їзду - Одеської митниці було подано електронну митну декларацію (ЕМД) 24UA500130029429U4.001 від 20.11.2024, з усіма необхідними документами, вказаними в гр. 44 ЕМД. 20.11.2024 відповідачем з використанням засобів програмного забезпечення направлено декларанту повідомлення, в якому міститься інформація про виявлені недоліки в документах, поданих разом з декларацією. На вказане повідомлення, позивачем були надані пояснення, викладені в листі за вих. № 3946/43 від 29.11.2024. Однак, за результатами митного оформлення відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/000045/2 від 29.11.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2024/000386.
Вимоги законодавства зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані її складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. відсутність обґрунтованих причин та підстав для збільшення митної вартості товарів.
Висновки, викладені у рішенні про коригування вартості носять виключно формальний характер та жодним чином не є такими, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.
Позивач вважає прийняті відповідачем рішення та картку безпідставними та такими, що порушують порядок визначення митної вартості товарів, встановлений МК України.
У зв'язку із зверненням до суду з адміністративним позовом, який не відповідає вимогам процесуального законодавства, ухвалою суду від 01.01.2025 вказаний позов було залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Позивач ухвалу суду виконав, недоліки позову усунув.
Ухвалою від 07.01.2025 провадження у справі відкрито та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
22.01.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 24UA500130029463U8 від 20.11.2024 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД.
На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 24UA500130029463U8 від 20.11.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/000045/2 від 29.11.2024, а саме:
- відповідно до наданого документа « 3016» від 15.11.2024 № 3-2/640 виявлено, що для визначення ціни на умовах «CIF PIVDENNYI» були надані документи, за якими вантаж переміщувався на умовах FOB, а саме «комерційний інвойс» від 15.10.2024 №EX/59/24-25, тоді як інвойс від 20.10.2024 №95340721 не було враховано для дослідження та встановлення ціни;
- також в документі «3016» від 15.11.2024 № 3-2/640 виявлено, що для цінового висновку надано «комерційний інвойс» від 15.10.2024 №ЕХ/59/24-25 до контракту від 18.10.2024 №2024/BENT-MI/C, тоді як інвойсі від 15.10.2024 №ЕХ/59/24-2 зазначено контракт від 02.10.2024 №02102024. Зовнішньоекономічний договір від 18.10.2024 № 2024/BENT-MI/C стосується інвойсу від 20.10.2024 №95340721;
- в інвойсі від 20.10.2024 №95340721 вказано, що оплата за товар має відбутись через 45 днів з дати інвойса, але дата для розрахунку встановлено 14.11.2024, тоді як 45 днів з дати інвойса становить 04.12.2024;
- в зовнішньоекономічному договорі вказано дві сторони, а саме «METINVEST INTERNATIONAL SA» - продавець та ПРАТ «ЦГЗК» - покупець, згідно бази даних АСМО «Інспектор 2006» код ЄДРПОУ 190977, тоді як у пункті 20 даного контракту вказано «код ЄДРПОУ 190905», за яким зареєстровано ПРАТ "ІГЗК";
- страхова сума за товар вказана в документі від 20.10.2024 № T0100031849-0 відрізняється від суми зазначеної в інвойсі від 20.10.2024 №95340721.
Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 24UA500130029463U8 від 20.11.2024 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UА500130/2024/000045/2 від 29.11.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500130/2024/000386 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат».
22.01.2025 до суду від представника Одеської митниці надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 23.01.2025 клопотання Одеської митниці про розгляд справи №420/40455/25 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін залишено без задоволення.
28.01.2025 до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що аргументи відповідача є такими, що не спростовують позовних вимог.
29.01.2025 до суду надійшли заперечення.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.
Як встановлено судом, 18.10.2024 між приватним акціонерним товариством «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (Покупець) та Компанією METINVEST INTERNATIONAL SA. (Продавець) укладений контракт купівлі-продажу бентоніту № 2024/BENT-MI/С.
Відповідно до умов Контракту від 18.10.2024 № 2024/BENT-MI/С Продавець зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти поставку та оплатити Товар, з описом, якістю, кількістю та за ціною, зазначеною у відповідних Додатках, та відповідно до умов цього Контракту.
З метою митного оформлення товару 20.11.2024 позивач подав до відповідача митну декларацію № 24UA500130029463U8 та документи, що підтверджують митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме:
рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №95340721 від 20.10.2024;
коносамент (Bill o flading) CHIARA-002 від 20.10.2024;
сертифікат про походження товару (Certiftcate of origin) 139088 від 22.10.2024;
рахунок про здійснення платежів третім особам на користь продавця ЕХ/59/24 25 від 15.10.2024;
висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією 3-2/640 від 15.11.2024;
розрахунок ціни (калькуляція) від 20.10.2024;
страховий поліс Т0100031849-0 від 20.10.2024;
зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 2024/BENT-MI/C від 18.10.2024;
доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаток № 1 від 18.10.2024;
договір про надання послуг митного брокера 198-61-04 від 03.03.2016;
інші некласифіковані документи Технологічний процес від 22.10.2024;
інші некласифіковані документи Сертифікат аналізу № GIPL/QAL від 01.08.2018;
копія митної декларації країни відправлення 4869373 від 16.10.2024.
Митним органом відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) розрахунок ціни (калькуляція);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
6) копію митної декларації країни відправлення та її переклад українською мовою, відповідно до ст. 254 МКУ.
Позивач надав відповідачу пояснення, викладені в листі № 3946/43 від 29.11.2024.
Розглянувши подані документи, Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА500130/2024/000045/2 від 29.11.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500130/2024/000386 від 29.11.2024.
Не погоджуючись з такими рішеннями митного органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Таким чином, суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За приписами частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Як встановлено частиною 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з частиною 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до частини 4 статті 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
У відповідності з частиною 5 статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з частиною 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частини 2 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Така правова позиція наведена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015р. у справах № 21-127а15 та № 21-53а15 та у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 р. у справі № 803/407/16.
Опрацювавши надані позивачем документи, митний орган прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, застосувавши резервний метод визначення митної вартості.
Наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, поданих документів було достатньо для прийняття рішення на їх підставі, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом визначення митної вартості та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, з огляду на наступне.
Так, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, зокрема: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.
Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 12.03.2019 у справі № 803/3649/15.
Щодо твердження митного органу про те, що відповідно до наданого документа « 3016» від 15.11.2024 № 3-2/640 виявлено, що для визначення ціни на умовах «CIF PIVDENNYI» були надані документи, за якими вантаж переміщувався на умовах FOB, а саме «комерційний інвойс» від 15.10.2024 №EX/59/24-25, тоді як інвойс від 20.10.2024 №95340721 не було враховано для дослідження та встановлення ціни, та про те, що для цінового висновку надано «комерційний інвойс» від 15.10.2024 № ЕХ/59/24-25 до контракту від 18.10.2024 № 2024/BENT-MI/C, тоді як інвойсі від 15.10.2024 № ЕХ/59/24-2 зазначено контракт від 02.10.2024 № 02102024, зовнішньоекономічний договір від 18.10.2024 № 2024/BENT-MI/C стосується інвойсу від 20.10.2024 № 95340721, суд зазначає наступне.
Згідно інвойсу від 20.10.2024 №95340721, який виставлений METINVEST INTERNATIONAL SA на ім'я позивача встановлено, що вартість Товару на умовах CIF ПІВДЕННИЙ у кількості 10000,00 метричних тон складає 83,36 доларів США за метричну тону та загальна сума складає 833600,00 доларів США.
Згідно умов CIF (Cost, Insurance and Freight) відповідно до Інкотермс 2020 продавець зобов'язаний сплатити витрати, страхування та фрахт, необхідні для доставки товару до порту призначення, зазначеного покупцем.
Відповідно до висновку від 28.11.2024 № 3-2/665 ціна на перероблений бентоніт, виробництва Індії, що постачається згідно з комерційним інвойсом від 20.10.2024 №95340721 до контракту № 2024/BENT-MI/C від 18.10.2024 між METINVEST INTERNATIONAL SA (Швейцарія) та ПрАТ «ЦГЗК» (Україна), не суперечить відпускним цінам компанії-постачальника при експортних відправленнях з урахуванням дати укладення вищезазначених документів, та при поставках в Україну на умовах CIF PIVDENYI (Україна) (Incoterms-2020), може складати 83,36 USD/т.
Крім того, позивачем було надано пояснення про те, що розбіжності у ціновому висновку від 15.11.2024 № 3-2/640 щодо посилання на комерційний інвойс від 15.10.2024 № ЕХ/59/24-25 до контракту від 18.10.2024 № 2024/BENT-MI/C усунена шляхом надання нового висновку № 3-2/665 від 28.11.2024.
Отже, твердження відповідача є необґрунтованим та не може свідчити про наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості.
Твердження митного органу про те, що в інвойсі від 20.10.2024 № 95340721 вказано, що оплата за товар має відбутись через 45 днів з дати інвойса, але дата для розрахунку встановлено 14.11.2024, тоді як 45 днів з дати інвойса становить 04.12.2024, є необґрунтованим та не заслуховує на увагу, оскільки в інвойсі від 20.10.2024 № 95340721 дата розрахунку 14.11.2024 вказано помилково, що підтверджується листом METINVEST INTERNATIONAL SA від 22.11.2024.
Стосовно твердження митного органу, як підстави для коригування митної вартості товару, про те, що в зовнішньоекономічному договорі вказано дві сторони, а саме «METINVEST INTERNATIONAL SA» - продавець та ПРАТ «ЦГЗК» - покупець, згідно бази даних АСМО «Інспектор 2006» код ЄДРПОУ 190977, тоді як у пункті 20 даного контракту вказано «код ЄДРПОУ 190905», за яким зареєстровано ПРАТ «ІГЗК», суд зазначає наступне.
18.10.2024 між приватним акціонерним товариством «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00190905) та Компанією METINVEST INTERNATIONAL SA. (Продавець) укладений контракт купівлі-продажу бентоніту № 2024/BENT-MI/ С.
При цьому, між вказаними сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 21.11.2024 до контракту № 2024/BENT-MI/C від 18.10.2024, відповідно до якої код ЄДРПОУ ПРАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» - 00190977.
Вказану помилку усунуто кладенням додаткової угоди № 1 від 21.11.2024, відтак доводи відповідача щодо наявності підстав для коригування митної вартості безпідставні.
Щодо твердження відповідача про те, що страхова сума за товар вказана в документі від 20.10.2024 № T0100031849-0 відрізняється від суми зазначеної в інвойсі від 20.10.2024 №95340721, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту А5 умов поставки CIF (Cost, Insurance and Freight) для перевезення морським або внутрішнім водним транспортом відповідно до Інкотермс 2020 якщо інше не узгоджено сторонами або існує такий звичай, продавець повинен отримати за власний рахунок страхування вантажу з покриттям, що надається відповідно до застереження (С) згідно з умовами страхування вантажів Інституту лондонських страховиків (LMA/IUA) або будь-яких подібних застережень. Страхування має бути оформлено у вигляді договору (контракту) з андерайтерами або страховою компанією, що мають добру репутацію, і надавати покупцю або будь-якій іншій особі, ще має страховий інтерес стосовно товару, право вимоги безпосередньо до страховика.
Страхування повинне покривати, як мінімум, передбачену договором (контрактом) ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинне бути здійснено у валюті договору (контракт).
Страхування повинне покривати товар від пункту поставки, визначеного у статті А2, принаймні до названого порту призначення.
У страховому сертифікаті від 20.10.2024 № T0100031849-0 загальна страхова сума визначена у розмірі 916960,00 доларів США, тобто 833600,00 доларів США (сума товару згідно інвойсу від 20.10.2024 № 95340721) + 83360,00 доларів США (10% від суми вказаної суми).
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що посилання митного органу на відсутність підпису відповідальних осіб платника у платіжних інструкціях в іноземній валюті не відповідає дійсності та не може слугувати підставою для коригування митної вартості.
Зазначене зауваження митного органу не відповідає дійсності.
Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що висновки відповідача є протиправними та не відповідають наявним в матеріалах справи доказам та умовам поставки, визначеними сторонами зовнішньоекономічного контракту, оскільки подані позивачем для митного оформлення документи не містять розбіжностей в частині визначення загальної вартості товару, а наявні розбіжності не впливають на правильність визначення митної вартості товару.
Щодо обраного відповідачем методу митної вартості, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
За змістом статті 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 55 МКУ прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію, у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. При коригуванні митної вартості товарів за другорядними методами, передбаченими статями 59, 60 та 64 цього Кодексу, у рішенні обов'язково зазначаються помер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів (пункту 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).
При цьому в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 19.06.2018 у справі №826/6346/16.
Оскільки раніше суд дійшов висновку про відсутність у спірному випадку підстав для коригування митної вартості, то і обрання відповідачем резервного методу замість обраного позивачем є необґрунтованим.
Посилання відповідача на відомості з довідкової інформації не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) Держмитслужби України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.
Аналогічна правова позиція викладена в Рішенні Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17.
Отже, вказані позивачем при декларуванні товару відомості та подані документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.
Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.
Суб'єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування додаткового методу визначення митної вартості товару.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення, прийняті Одеською митницею, є необґрунтованими, а відтак позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» є такими, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору у сумі 26646,40 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UА500130/2024/000045/2 від 29.11.2024.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500130/2024/000386 від 29.11.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, код ЄДРПОУ 44005631) на користь приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (50066, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00190977) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 26646 (двадцять шість тисяч шістсот сорок шість) грн 40 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний