Справа № 420/19108/25
17 червня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурного будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування припису,
встановила
До суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Управління державного архітектурного будівельного контролю Одеської міської ради (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурного будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.11.2024 р. № 099/24, складений відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Ознайомившись з позовом та доданими до нього документами, суддею встановлено наступне.
Як зазналось вище, предметом оскарження у даній справі є припис відпоавідача про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил датований 06.11.2024 р.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, особа може звернутися до адміністративного суду з позовом протягом шести місяців з дня, коли дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, якщо інший строк звернення до суду не встановлено законом.
У змісті позову позивач зазначає, що 29.11.2024 року під час ознаймлення з постановою по справі про адміністративне правопорушення від 21.11.2024 р. № 015/24, вона дізналась про оскаржуваний припис.
В свою чергу, позивач звернулась до суду у червні 2025 року, пропустивши при цьому шестимісячний строк звернення до суду, за відсутності заяви про поновлення строків та доказів поважності причин його пропуску.
При цьому, поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, суд не приймає до уваги покликання позивача щодо ознаймлення нею з оскаржуваним приписом 30.12.2024 р. під час розгляду Київським районним судом м. Одеси справи № 947/39602/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАБК Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 21.11.2024 р. № 015/24, оскільки законодавцем встановлено порядок обчислення строку звернення до суду з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, а не з дня ознайомлення з оскаржуваним приписом.
Крім того, суддя зауважує, що позивач не була позбавлена можливості звернутись до Управління ДАБК Одеської міської ради з вимогою про отримання копії оскаржуваногог припису та своєчасно звернутись до суду.
Суд зазначає, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Частиною 1 ст. 123 КАС України передбачено, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відтак, позивачу пропонується надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із наданням доказів поважності причин пропуску такого строку.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені ЗУ "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - № 3674-VI ).
Згідно зі ст. 2 Закону № 3674-VI платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік», з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028 грн.00коп.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674 за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, яку подано фізичною особою, справляється судовий збір в сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, подання фізичною особою до суду позову, який містить вимогу немайнового характеру, судовий збір сплачується у розмірі 1 211,20 грн. (3 028,00 грн. * 0,4)
Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Одеського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (adm.ks.court.gov.ua) в розділі “Судовий збір».
Крім того, визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, наведене вище свідчить про недотримання позивачем вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява відповідно до частини 3 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя -
ухвалила
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом
- надання заяви про поновлення строку звернення до суду та вказати обставини, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів або докази дотримання строку звернення до суду.
- надання до суду платіжного документу про сплату судового збору в сумі 1 211,20 грн.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя В.А. Дубровна