про залишення позовної заяви без руху
17 червня 2025 р. № 400/3616/25
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Дерев'янко Л.Л., ознайомившись з позовною заявою:
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доГоловного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Захисників Миколаєва, 5,м. Миколаїв,54005,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Миколаївській області щодо не здійснення перерахунку грошового забезпечення за період служби в поліції з 18 липня 2022 року по 01 червня 2024 року, з урахуванням вислуги, зазначеній у наказі ГУНП № 54 від 20.01.2025, яка станом на 09 серпня 2021 року складає 23р.,08 м.,03д.;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Миколаївській області здійснити перерахунок грошового забезпечення в частині надбавки за стаж служби в Національній поліції України з 18 липня 2022 року по 01 червня 2024 року, з урахуванням вислуги, зазначеній у наказі ГУНП № 54 від 20.01.2025, яка станом на 09 серпня 2021 року складає 23р.,08 м.,03д.
Ухвалою судді від 16.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.
До суду надійшов відзив відповідача, в якому останній, серед іншого, зазначив про порушення позивачем строків звернення до суду.
З огляду на надані відповідачем докази, суд вважає за потрібне повернутись до вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду.
Суд встановив, що позовні вимоги стосуються перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 19.07.2022 по 31.05.2024.
Позивача звільнено зі служби 03.03.2025.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 233 КЗпП України, в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною 2 цієї статті.
З заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право
звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про
звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст. 116 КЗпП України).
Позивач звернувся до суду до спливу тримісячного строку з моменту звільнення.
Втім, з матеріалів справи суд встановив, що про порушення свого права на грошове забезпечення з урахуванням належно встановленої вислуги років позивач знав принаймні з 20.09.2024.
Так, 20.09.2024 позивач вже звертався до суду з вимогами, про визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Миколаївській області щодо не здійснення перерахунку грошового забезпечення за період служби в поліції з 04.04.2017 по 29.07.2024. Зазначений період включає час з 18.07.2022 по 01.06.2024, який є спірним в цій справі.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 по справі № 400/8840/24 повернуто позовну заяву в частині позовних вимог щодо: визнання протиправними дій ГУНП в Миколаївській області щодо нездійснення перерахунку грошового забезпечення за період служби в поліції з 19.07.2022р. по 31.05.2024р. з урахуванням стажу служби в податковій міліції з 30.09.2008р. по 15.02.2013р. та у Державній кримінально-виконавчій службі України з 01.06.2013р. по 03.04.2017р.; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача в частині надбавки за стаж служби в Національній поліції України з 19.07.2022р. по 31.05.2024р. з урахуванням стажу служби в податковій міліції з 30.09.2008р. по 15.02.2013р. та у Державній кримінально-виконавчій службі України з 01.06.2013р. по 03.04.2017р., компенсувати невикористані щорічні чергові оплачувані відпустки та стягнути заборгованість за наслідками такого перерахунку.
Отже, вимоги, які є предметом позову в цій справі, вже заявлялись позивачем, що свідчить про обізнаність позивача про обставини, з якими він пов'язує порушення своїх прав.
Відповідно до ч. 8 ст. 169 повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Водночас, наведені вище обставини дають підстави для висновку, що перебачений ч. 1 ст. 233 КЗпП України тримісячний строк для звернення до суду, який розпочинається з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, сплив.
Суд зауважує, що учасники справи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зазначити, що законодавцем пов'язано початок перебігу строку звернення до адміністративного суду саме із днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а не наявністю висновку суду щодо правильності чи неправильності обраного способу захисту.
Окрім того, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не потрібно розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.
З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб'єктів з погляду на її своєчасність.
Відповідно до ч.1, 3 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що вирішення судом питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропущення строку звернення до адміністративного суду можливе лише за результатами розгляду клопотання позивача про поновлення такого строку (або у випадку, якщо позивач не заявить такого клопотання) і виключно в тому разі, якщо суд дійде висновку, що зазначені позивачем причин пропуску строку звернення до суду не є поважними.
На це додатково вказують положення пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України, якими встановлено повноваження суду щодо залишення позовної заяви без розгляду саме з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху на стадії судового розгляду із встановленням позивачу строку, передбаченого частиною 13 статті 171 КАС України, для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви в спосіб подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду разом із доказами, які, на його думку, вказують на поважність причин пропуску такого строку.
Керуючись ч. 13 ст. 171, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Запропонувати ОСОБА_1 впродовж п'яти днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій викласти поважні і об'єктивні причини для такого поновлення з наданням відповідних доказів.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Л. Дерев'янко