16 червня 2025 р. № 400/483/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинова І.А. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного првоадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачавійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. з липня 2023 по грудень 2023 включно в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у бойових діях, та заходах або у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом);
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) додаткову винагороду передбачену Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікуванні після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, за період з 03.03.2023 року по 19.03.2023 року, з урахуванням правової оцінки наданої у рішенні суду та фактично виплачених сум;
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно не нараховується та виплачується додаткова винагорода, визначена Постановою КМУ №168 від 28.02.2022р., пов'язана з участю позивача у бойових діях, лікуванням після поранення та з перебування у відпустці для лікуванні після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, за період з липня 2023 по грудень 2023 включно. При цьому, отримання поранення під час захисту Батьківщини, а також знаходження позивача у відпустці для лікуванні після тяжкого поранення за висновками (постановою) військово-лікарської комісії підтверджується відповідними довідками ВЛК та медичними довідками.
Позовна заява залишалась без руху від 24.01.2025.
Ухвалою від 20.02.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Відповідач не надав до суду відзив, ухвала про відкриття провадження доставлена до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» 20.02.2025.
Відповідно до ч. 6 т. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 262 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач у спірний період, з липня 2023 по грудень 2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
23.07.2023 під час захисту Батьківщини Позивачем було отримано вибухову травму. Множинні вогнепально-уламкові сліпі поранення лівого плеч, кисті та правового передпліччя з вогнепальним переломом фаланги 4-го пальця. Вказане підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) виданою військовою частиною НОМЕР_1 від 31.07.2023 № 64/2655. За наслідками вказаного поранення було проведено часткове лікування позивача.
В подальшому позивача було направлено на лікування, що підтверджується відповідними медичними довідками медичних закладів.
Згідно довідки ВЛК військової частини НОМЕР_5 від 09.11.2023 № 1572, травма позивача пов'язана з захистом Батьківщини, травма відноситься до тяжких і позивач потребує відпустки для лікування на 30 календарних днів.
При цьому, відповідач не здійснив нарахування та виплату додаткової винагороди за час лікування та перебування у відпустці для лікування, хоча військово-лікарською комісією було визначено, що травма позивачем отримана під час захисту Батьківщини.
Через невиплату додаткової винагороди, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст.1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.2 ст.1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з ч.4 ст.9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України встановлено Наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 р. (далі - Наказ № 260).
Пунктом 2 Наказу № 260 вказано, що включає в себе грошове забезпечення, зокрема винагороди.
Відповідно до п. 3 Наказу № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є:
штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина);
накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;
накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;
накази про присвоєння військових звань;
грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Пунктом 3 Наказу № 260 визнчено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.
Згідно п. 8 Наказу № 260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
Пунктами 8 та 9 розділу XXXIV Наказу № 260 встановлено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Пунктом 10 розділу XXXIV. Наказу № 260 визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. передбачено, що виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Абзацем 4 п.1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається, що включенню до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень підлягають ті, які перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Суд звертає увагу, що згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 31.07.2023 № 64/2655 встановлено, що 23.07.2023 під час захисту Батьківщини Позивачем було отримано вибухову травму. Множинні вогнепально-уламкові сліпі поранення лівого плеч, кисті та правового передпліччя з вогнепальним переломом фаланги 4-го пальця.
А отже, позивач має право на отримання збільшеної до 100 000 гривень винагороди протягом строку лікування та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення.
При цьому, як зазначено позивачем у позовній заяві та як вбачається з наданої позивачем банківської виписки, відповідач виплачував позивачу у серпні за липень додаткову винагороду до 100 000 грн, а саме у сумі 74 193,55 грн. Суд звертає увагу, що виплата за постановою № 168 має складати саме до 100 000 грн, а не як помилково вважає позивач фіксовано суму 100 000 грн. При цьому, доказів того, що позивач виконував бойові завдання весь липень місяць і має право саме на виплату 100 000 грн до суду не надано (бойові розпорядження, накази).
Таким чином, невиплата відповідачем додаткової винагороди позивачу в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, за період з серпня 2023 по грудень 2023 включно, підтверджується наявними матеріалами справи. Відповідач, суб'єкт владних повноважень не надав до суду жодного доказу та пояснень щодо спростування зазначеному.
Таким чином, суд доходить висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, і належним способом захисту для відновлення порушених прав позивача є шляхом зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за період з серпня 2023 по грудень 2023 включно.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позов задовольнити частково.
Судові витрати у справі відстані.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_6 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 НОМЕР_7 ) задовольнити частково.
2. Визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) протиправною щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022р. в розрахунку до 100000 грн. на місяць пропорційно часу перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за період з серпня 2023 по грудень 2023 включно..
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) додаткову винагороду передбачену Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022р. в розрахунку до 100000 грн. на місяць пропорційно часу перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за період з серпня 2023 по грудень 2023 включно, з урахуванням правової оцінки наданої у рішенні суду та фактично виплачених сум.
4. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя І. А. Устинов