16 червня 2025 р. № 400/4293/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., у порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВідділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), просп. Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056,
провизнання протиправною та незаконною і скасування постанови від 13.03.2025,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ОСОБА_2 головного державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управ. Міністерства юстиції (м.Одеса) про:
- визнання протиправною та незаконною і скасувати постанову ОСОБА_2 - головного державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 13.03.2025 року про закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу по справі №400/777/24 (виконавче провадження №76951896).
Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що державним виконавцем протиправно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки боржником не було виконано рішення суду в повному обсязі, а державним виконавцем не вчинено всіх необхідних дій, направлених на його виконання відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Окремо позивач зазначив, що за наслідками прийняття оскаржуваної постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження рішення суду не тільки залишилось невиконаним, а й не буде виконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження. Таким чином, постанова головного державного виконавця від 13.03.2025 року про закінчення виконавчого провадження є передчасною, незаконною.
Ухвалою суду від 05.05.2025 року, на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
14.05.2025 року через канцелярію суду від позивача до суду надійшла заява щодо усунення недоліків позовної заяви разом із доказами сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн та уточненою позовною заявою із зазначенням у якості відповідача - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач).
Ухвалою від 19.05.2025 року суд продовжив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 30.05.2025 року.
27.05.2025 року через канцелярію суду від позивача до суду надійшла заява щодо усунення недоліків позовної заяви разом із доказами сплати судового збору.
Ухвалою від 02.06.2025 року суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених ст.ст.268-273 КАС України щодо розгляду термінових справ та призначив судове засідання на 12 червня 2025 року.
11.06.2025 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що головним державним виконавцем Відділу правомірно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з підстав передбачених п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки боржником фактично виконано в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Відтак, і дії державного виконавця, і постанова про закінчення виконавчого провадження є правомірними.
Представники сторін у судове засідання, призначене на 12.06.2025 року, не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Від позивача до канцелярії суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження.
Суд на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України здійснив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2024 року у справі №400/777/24 позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Миколаївський області щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 25.11.2021 за відповідною прирівняною посадою поліцейського на день звільнення та зобов'язано Головне управління ДФС у Миколаївський області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 25.11.2021 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.12.2021 року.
На виконання резолютивної частини вказаної постанови судом 19 грудня 2024 року видано виконавчий лист у справі № 400/777/24.
27.01.2025 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за виконавчим листом у справі № 400/777/24 відкрито виконавче провадження №76951896.
У зазначеній постанові було вказано про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
11.02.2025 року відповідачем за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду, що зобов'язує боржника вчинити певні дії на Головне управління ДФС в Миколаївській області накладено штраф у розмірі 5100,00 грн., зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів, про що головним державним виконавцем Відділу винесено відповідну постанову №76951896 від 11.02.2025 року, копію якої направлено боржнику.
26.02.2025 року за повторне невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду, що зобов'язує боржника вчинити певні дії на Головне управління ДФС в Миколаївській області накладено штраф у подвійному розмірі 10200 грн., про що державним виконавцем відділу винесено відповідну постанову №76951896 від 26.02.2025 року, копію якої направлено боржнику.
28.02.2025 року Головне управління ДФС в Миколаївській області повідомило головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, а саме Головним управлінням ДФС в Миколаївській області на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2024 року №400/777/24 підготовлено та надано до Головного управління ПФУ в Миколаївській області листом від 08.01.2025 року №6/5р довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 25.11.2021 року для обчислення та перерахунку пенсії з 01.12.2021 року.
Головний державний виконавець вважаючи, що боржником фактично виконано в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, 13.03.2025 року прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Не погоджуючись із постановою про закінчення виконавчого провадження, позивач звернувся з вказаним адміністративним позовом до суду для захисту своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій є Закон України "Про виконавче провадження".
У відповідності до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі статтею 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Частиною першою статті 5 Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частини першої статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За правилами частини першої статті 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною п'ятою вказаної статті визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Згідно з частиною шостою статті 26 Закону за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Системний аналіз норм Закону №1404-VІІІ надає підстави дійти висновку, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Тобто, державному виконавцю для реалізації виконання належних повноважень при примусовому виконанні відповідного рішення суду, надано право за невиконання його ж постанов про примусове виконання рішень суду накладати відповідні штрафи на боржника, у порядку та розмірі визначеному Законом №1404-VІІІ.
З матеріалів справи вбачається, що постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2024 року у справі №400/777/24 позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Миколаївський області щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 25.11.2021 за відповідною прирівняною посадою поліцейського на день звільнення та зобов'язано Головне управління ДФС у Миколаївський області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 25.11.2021 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.12.2021 року.
Так, у справі №400/777/24 предметом позову була відмова відповідача виготовити та надати позивачеві довідку про розмір грошового забезпечення станом на 25.11.2021 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.12.2021 року.
27.01.2025 року відповідачем винесено постанову ВП №76951896 про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначено про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів. В подальшому через невиконання боржником рішення суду без поважних причин, винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн., зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та постанову про накладення штрафу у розмірі 10200 грн.
У подальшому, Головне управління ДФС в Миколаївській області повідомило головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, а саме Головним управлінням ДФС в Миколаївській області на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2024 року №400/777/24 підготовлено та надано до Головного управління ПФУ в Миколаївській області листом від 08.01.2025 року №6/5р довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 25.11.2021 року для обчислення та перерахунку пенсії з 01.12.2021 року.
Головний державний виконавець вважаючи, що боржником фактично виконано в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, 13.03.2025 року прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2024 року №400/777/24 відповідач виготовив позивачу довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 08.01.2025 року № 6.
Таким чином, постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2024 року №400/777/24 ГУ ДФС в Миколаївській області виконано в повному обсязі.
Проаналізувавши позовну заяву позивача, суд встановив, що фактичною підставою для звернення до суду із даною заявою стала незгода позивача із діями ГУ ДФС в Миколаївській області щодо не зазначення у довідці про грошове забезпечення від 08.01.2025 року № 6 відомостей (числових, відсоткових) про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Разом з тим, вірність та повнота складення довідки станом на 25.11.2021 не є предметом цього позову.
Суд зауважує, що незгода позивача з діями боржника щодо зазначення у довідці конкретних розмірів додаткових видів грошового забезпечення свідчить про виникнення нових спірних правовідносин, а не правовідносин у зв'язку з виконанням рішення суду від 28.11.2024 року у справі №400/777/24.
Таким чином, відповідно до вимог законодавства обов'язок державного виконавця під час здійснення примусового виконання рішення про зобов'язання Головного управління ДФС в Миколаївській області включає в себе: обов'язок відкрити виконавче провадження, зобов'язати боржника видати спірну довідку, попередити боржника про відповідальність за невиконання рішення суду, а також вимагати від боржника виконати судове рішення.
Всі ці зазначені обов'язки державний виконавець у цьому випадку виконав.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, в задоволенні яких належить відмовити.
Судові витрати у справі №400/4293/25 покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (просп. Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 43315529) про визнання протиправною та незаконною і скасувати постанову ОСОБА_2 - головного державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 13.03.2025 року про закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу по справі №400/777/24 (виконавче провадження №76951896) - відмовити.
2. Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.В. Величко