17 червня 2025 рокусправа № 380/20511/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача АТ «ТАСКОМБАНК» про скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача АТ «ТАСКОМБАНК» , в якому просить:
-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Львівській області щодо платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), які видані підставі акту перевірки від 13.02.2024 року №5067/13-01-24-08-03/2454714155, а саме: - №11960/13-01-24-08 від 21.03.2024 року на суму 57556,21 грн.; - №11967/13-01-24-08 від 21.03.2024 року на суму 690674,54 грн.; - №11968/13-01-24-08 від 21.03.2024 року на суму 340,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 не отримував від банку будь-яких додаткових благ, сума заборгованості, яку анулював банк, позивачу не виплачувалася та не нараховувалася, така сума не є додатковим благом і, відповідно, не підлягає оподаткуванню. Позивач вважає вказані рішення протиправними, оскільки нарахування грошових зобов'язань за прощеним боргом суперечить положенням пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підпункту 165.1.59 пункту 165.1 статті 165 ПК України. До розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 01.01.2014, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням.
Із наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою від 04.10.2024 залишено позовну заяву без руху.
09.10.2024 на адресу суду надійшло клопотання на виконання вимог ухвали.
Ухвалою від 14.10.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Ухвалою від 13.01.2025 залучено АТ «ТАСКОМБАНК» до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву (вх.№83819 від 12.11.2024), в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що відповідач провів документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - платника податку ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 до 31.12.2020, під час якої встановив, що фізична особа - платник податків ОСОБА_1 за 2020 рік отримала дохід від АТ «ТАСКОМБАНК» у вигляді анулювання (прощення) припинення зобов'язань за основною сумою кредиту на загальну суму 3 070 845,37 грн. Отже, позивач порушив норми податкового законодавства зокрема: - пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, ст. 168 п. 179.7 ст. 179 ПК України в частині заниження податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за 2020 рік у сумі 552539,63 грн; - пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168, п. 179.7 ст. 179, пп.1.2, 1.3, 1.4, 1.6 п. 16 прим.1 пiдрозділу 10 Pозділу XX ПК України в частині заниження військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за 2020 рік в сумі 46044,97 грн; - пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 179.1 ст. 179 ПК України в частині неподання декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік. За результатами податкової перевірки Головне управління ДПС у Львівській області прийняло податкові повідомлення-рішення
-№11960/13-01-24-08 від 21.03.2024 року на суму 57556,21 грн.;
- №11967/13-01-24-08 від 21.03.2024 року на суму 690674,54 грн.;
- №11968/13-01-24-08 від 21.03.2024 року на суму 340,00 грн.
Стверджує, що контролюючий орган правомірно прийняв спірні ППР та нарахував податкові зобов'язання на загальну суму 748 570,75 грн, а тому доводи позивача, які викладені у позовній заяві, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Позивач подав до суду додаткові пояснення (вх. №87569 від 26.11.20240) в яких підтримує позовні вимоги та спростовує доводи наведені відповідачем у відзиві.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа- платник податку.
У період з 01.02.2024 по 07.02.2024 року головним державним інспектором відділу планових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Львівській області Хованець Наталією Ярославівною проведено документальну позапланову не виїздну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати податків та зборів за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 року.
За наслідками перевірки складно Акт №5067/13-01-24-08-03/2454714155 від 13.03.2024 року згідно якого встановлено порушення вимог Податкового Кодексу:
-пп. 164.2.17(д) п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) в частині заниження податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за 2020 рік в сумі 552 539,63 грн.;
- пп. 164.2.17 (д) п.164.2 ст. 164, пп. 168.4.5 п.168.4 ст.168, п.179.7 ст.179, пп. 1.2, 1.3, 1.4, 1.6 п.16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено військовий збір, що підлягає сплаті до бюджету за 2020 рік в сумі 46 044,97 грн.
Як вбачається із змісту вказаного Акту, при проведенні перевірки використано відомості ЦБД ДРФО та лист АТ «ТАСКОМБАНК» від 31.05.2021 року №9155/29, згідно яких встановлено, що в період з 01.01.2020 по 31.12.2020 рр., платник податків - фізична особа ОСОБА_1 нібито фактично отримав дохід у вигляді прощеного (анульованого) боргу за кредитним договором KF50582 від 04.07.2008 в сумі 3 070 845,37 грн. - тіло кредиту з ознакою доходу « 126» - дохід, отриманий платником податку як додаткове благо» - 3 069 664,62 грн., тіло кредиту з ознакою доходу « 189» - 1180,75 грн. - неоподатковувана сума (25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік)) згідно пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, виплата одноразова. Платник податків - фізична особа ОСОБА_1 податкову декларацію про майновий стан і доходи до ГУ ДПС у Львівській області за 2020 рік не подавав, доходів за 2020 рік не декларував, податок на доходи фізичних осіб від отриманого доходу вигляді анулювання боргу за кредитним договором за 2020 рік не сплачував.
За висновком інспектора, за результатами проведеного розрахунку оподатковуваний дохід (у вигляді додаткового блага) за 2020 рік складає 3 069 664,62 грн. Податок на доходи фізичних осіб за 2020 рік становить 552 539,63 грн. (3 069 664,62 х 18%). Військовий збір за 2020 рік становить 46 044,97 грн. (3 069 664,62 х 1,5%).
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) не погодився із висновками відображеними у вказаному Акті документальної позапланової невиїзної перевірки №5067/13-01-24-08-03/2454714155 від 13.03.2024 року та проведеними розрахунками сум податку на доходи фізичних осіб за 2020 рік в розмірі 552 539,63 грн. та військового збору за 2020 рік в розмірі 46 044,97 грн., та подав письмові заперечення на вказаний акт який було скеровано засобами поштового зв'язку 01.03.2024 року (рекомендоване поштове відправлення №7900073646690) яке отримано ГУ ДПС у Львівській області 04.03.2024 року.
21.03.2024 року Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято податкові повідомлення-рішення №11960/13-01-24-08 на суму 57556,21 грн. (донарахування суми військового збору), №11967/13-01-24-08 від 21.03.2024 року на суму 690674,54 грн. (податок на доходи фізичних осіб) та №11968/13-01-24-08 від 21.03.2024 року на суму 340,00 грн. (штраф).
Позивач, вважаючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду з позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Положення ПК України суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пп. 75.1.2 п.75.1 ст. ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Згідно із п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України);
платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом (пп.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України).
Платник податку відповідно до пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (податковою адресою).
За правилами пп. 163.1.1 та пп.163.1.2 п. 163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Підпунктом 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що додатковим благом є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.
При цьому, відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
Таким чином, визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, у тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.
Суд встановив, що 04.07.2008 року між ПАТ«ВіЕс Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №KF50582 від 04.07.2008 р., згідно умов якого Банк надає кредитні кошти в сумі 220 000 доларів США з процентною ставкою 12,5% річних з кінцевим терміном повернення 04.07.2018 р. згідно графіку погашення заборгованості за кредитом.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № КГ50582 від 04.07.2008 року між ПАТ«ВіЕс Банк» та ОСОБА_1 укладено Іпотечний договір від 04 липня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, Грищенко Н.О. та зареєстрований в реєстрі за № 2074, згідно якого ОСОБА_1 (Іпотекодавець) надав в заставу ПАТ«ВіЕс Банк» (Іпотекодержателю) нерухоме майно разом з усіма його приналежностями, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 , житловою площею 187,8 (сто вісімдесять сім цілих вісім десятих) м.кв., загальною площею 481,1 (чотириста вісімдесять одна ціла одна десята) м.кв., з приналежними до нього будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 в тому числі: житловий будинок під літерою № за планом земельної ділянки «А-2». Будинок складається з семи житлових кімнат та кухні; земельну ділянку площею 0,1350 га, яка знаходиться за адресою: Львівська обл.., Пустомитівського району, с.Солонка. Кадастровий номер земельної ділянки 4623686600:01:002:0526.
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 26.11.2014 року у справі № 463/4332/14-ц, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 11.04.2017 року, стягнуто з ОСОБА_1 в користь ПАТ «ВіЕс Банк» 184 018,21 доларів США, що становить еквівалент 2 292 599,32 грн. боргу за кредитним договором №KF50582 від 04.07.2008 року. У подальшому, ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 14.05.2020 року у справі № 463/4332/14-ц замінено первісного стягувача ПАТ «ВіЕс Банк» на його правонаступника АТ «ТАСКОМБАНК» у виконавчому листі з примусового виконання рішення Личаківського районного суду м.Львова від 26.11.2014 року у справі № 463/4332/14-ц.
Крім того, 03.10.2014 року Пустомитівським районним судом Львівської області було ухвалено рішення по справі № 450/1827/14-ц за позовом ПАТ «ВіЕс Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки за кредитним договором № KF 50582 від 04.07.2008, яке набрало законної сили 12.01.2015 року. Звернуто стягнення на житловий будинок №27 житловою площею 187,8 (сто вісімдесят сім цілих вісім десятих) м.кв., загальною площею 481,1 (чотириста вісімдесят одна ціла одна десята) м.кв., з приналежними до нього будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 в тому числі: житловий будинок під літерою № за планом земельної ділянки "А-2". Будинок складається з семи житлових кімнат та кухні; земельну ділянку площею 0,1350 га, яка знаходиться за адресою: Львівська обл.., Пустомитівського району, с.Солонка. Кадастровий номер земельної ділянки 4623686600:01:002:0526, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.06.2008 року, шляхом визначеним статтею 38 Закону України "Про іпотеку", п.п. 16, 19 Іпотечного договору, а саме на підставі рішення суду шляхом продажу майна Публічним акціонерним товариством "ВіЕс Банк" (79000, м. Львів, вул. Грабовського, 11, рах. № 32002100500 в ЛТУ НБУ м. Львова, МФО 325213, код ЄДРПОУ 19358632) від свого імені будь-якій особі покупцю згідно договору купівлі - продажу за ціною визначеною уповноваженим експертом оцінювачем на день проведення продажу, для чого забезпечити право Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" (79000, м. Львів, вул. Грабовського, 11, рах. № 32002100500 в ЛТУ НБУ м. Львова, МФО 325213, код ЄДРПОУ 19358632) щодо всіх повноважень продавця (в тому числі, але не виключно: отримання дублікатів правовстановлюючих документів з відповідних установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги, а також вільного доступу уповноважених представників банку до Предмету іпотеки, тощо) необхідних для здійснення такого продажу, а кошти одержані від реалізації скерувати для задоволення вимог ПАТ "ВіЕс Банк" за Кредитним договором № КБ50582 від 04.07.2008 року в розмірі 177 973,60 доларів США (сто сімдесять сім тисяч дев'ятсот сімдесять три дол. США 60 центів), що = 2 104 243,45 гривень (два мільйони сто чотири тисячі двісті сорок три гривні 45 копійок), (по курсу НБУ станом на 01.07.2014р, становить: 1$ = 11,823346 грн.).
У подальшому, ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 05.02.2020 року у справі № 450/1827/14-ц замінено сторону стягувача у виконавчому провадженні по примусовому виконанні рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 03.10.2014 року у справі № 450/1827/14-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки з ОСОБА_1 за Кредитним договором № KF 50582 від 04.07.2008 року, з Публічного акціонерного товариства «Ві Ес Банк» на його правонаступника Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (ЄДРПОУ 09806443).
13.10.2020 року в рахунок часткового погашення суми боргу за кредитом, що становила 165 350,78 доларів США, було сплачено 1 600 000,07 грн., що за курсом НБУ 28,2481 грн. за 1 долар США становило еквівалент 56 640,98 доларів США (квитанція 11748776 від 13.10.2020 року).
Відповідно до Договору про прощення боргу за Кредитним договором №KF50582 від 04.07.2008 року та згідно ст. 605 ЦК України відбулось прощення (анулювання) залишку боргу за Кредитним договором №KF50582 від 04.07.2008 року, зокрема, по тілу кредиту в розмірі 108 709,80 доларів США, що за курсом НБУ 28,2481 грн. за 1 долар США становило еквівалент 3 070 845,37 грн.
Слід зазначити, що сума основного боргу за Кредитним договором №KF50582 від 04.07.2008 року в розмірі 165 350,78 доларів США за офіційним кусом НБУ станом на 1 січня 2014 року становила 1 321 648,78 грн., а сплачена 13.10.2020 року за згодою сторін частина боргу в сумі 1 600 000,00 грн. на той час мала б становити еквівалент 200 175,15 доларів США та перевищувала основну суму боргу за кредитом, відсотки та штрафні санкцій за Кредитним договором №KF50582 від 04.07.2008 року відповідно до рішення суду.
Вказане свідчить про відсутність у позичальника ( ОСОБА_1 ) приросту показників фінансового та/або майнового стану, оскільки сплачена сума коштів по кредиту перевищує розмір отриманої суми кредиту.
Із наданої Головному управлінню ДПС у Львівській області інформації, що зазначена у листі АТ «ТАСКОМБАНК» від 31.05.2021 за № 9155/29, яка використана контролюючим органом при проведенні перевірки позивача, суд встановив, що у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 2020 рік, АТ «ТАСКОМБАНК» відобразив нарахований та виплачений ОСОБА_1 дохід з ознакою доходу "126" у вигляді основної кредитної заборгованості прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, в розмірі 3 070 945,37 грн.
За правилами пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).
Так, відповідно до абз. "д" пп. 164.2.17. п. 164.2. ст. 164 ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку.
Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.
Разом з тим, суд наголошує, що у випадку, якщо прощення основної суми боргу за кредитом пов'язане із набуттям Банком-Іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, тобто коли анулювання залишку заборгованості по кредиту відбулося шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, у боржника не виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.
Відтак, суд вважає, що прощення (анульовання) АТ «ТАСКОМБАНК» за його самостійним рішенням зобов'язань ОСОБА_1 за кредитом, у цьому випадку, не є доходами позивача, які призводять до приросту показників її фінансового та майнового стану, а тому відсутні підстави вважати суму прощеного боргу додатковим благом платника податку ОСОБА_1 .
Варто відмітити, що реалізація Банком, як Іпотекодержателем, свого права звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов іпотечного договору не змінює суті зобов'язань, які виникли на підставі іпотечного договору, який забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, тобто, не змінює правову природу забезпечених іпотекою взаємовідносин сторін.
Отже, незалежно від того, в який момент часу Банком задоволені вимоги за рахунок предмета іпотеки, кредитний договір залишається таким, що забезпечений іпотекою.
Так, за правилами пп. 165.1.55. п. 165.1 ст. 165 ПК України, у редакції, чинній на 2020 рік, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;
сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
13.04.2021 Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реструктуризації зобов'язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб" № 1383-ІХ (далі - Закон №1383-ІХ), який набув чинності 23.04.2021.
Законом № 1383-ІХ підпункт 165.1.55 пункту 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України "Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу" доповнений абзацом третім такого змісту:
"основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності".
Таким чином, починаючи з 23.04.2021 діє норма, якою передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Отже, на день прийняття спірних ППР діяла визначена абз. 3 пп.165.1.55 п. 165.1 ст.165 ПК України умова, за якою сума прощеного боргу не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Окрім того суд вважає, що сума прощеного боргу, яка визначена контролюючим органом лише на підставі довільних письмових повідомлень банку, без дослідження первинних документів, з'ясування суми основного боргу, анульованого (прощеного) банком у валюті наданого кредиту (доларах США), еквівалента анульованої (прощеної) у гривнях суми основного боргу у доларах США, дати такого прощення, суми боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на відповідну дату не є документально підтвердженою відповідачем.
Наявні у справі докази свідчать, що контролюючим органом не вжито заходів для перевірки отриманої ним інформації, що міститься в базі даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС, зокрема, стосовно здійснених Банком операцій з анулювання (прощення) заборгованості, стану розрахунків за договором про іпотечний кредит, інших даних, що впливають на визначення податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Також суд критично оцінює доводи відповідача про те, що Банком дотримані вимоги абз. "д" пп. 164.2.17. п. 164.2. ст. 164 ПК України щодо повідомлення ОСОБА_1 про прощення (анулювання) боргу у спосіб, визначений цією нормою, оскільки жодних доказів на підтвердження цих доводів відповідач суду не надав.
Не надав таких доказів і АТ "ТАСКОМБАНК", на вимогу ухвали суду від 13.01.2025.
Ураховуючи вищенаведене, винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення суд вважає необгрунтованими, оскільки вони не відповідають критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України.
За таких обставин, суд висновує про відсутність правових підстав для нарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб за 2020 рік та військового збору, а також для подання ОСОБА_1 податкової декларації про майновий стан за 2020 рік, відтак, скасовує ППР №11960/13-01-24-08 від 21.03.2024 року на суму 57556,21 грн.; - №11967/13-01-24-08 від 21.03.2024 року на суму 690674,54 грн.; - №11968/13-01-24-08 від 21.03.2024 року на суму 340,00 грн.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, разом із тим, якщо суб'єкт владних повноважень надасть докази правомірності свого рішення, то обов'язок спростувати такі докази покладається на позивача, що кореспондується із принципом змагальності сторін, закріпленому у ст. 3 КАС України.
На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростували твердження позивача про протиправність оспорюваних ППР.
З огляду на викладене вище, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 КАС України, суд
1.Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області ( 79026, м. Львів, вул. Стрийська,35 ЄДРПОУ 43968090), за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача АТ «ТАСКОМБАНК» (м. Київ, вул. С.Петлюри,30 ЄДРПОУ 09806443) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень- задовольнити повністю.
2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Львівській області щодо платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), які видані підставі акту перевірки від 13.02.2024 року №5067/13-01-24-08-03/2454714155, а саме:
- №11960/13-01-24-08 від 21.03.2024 року на суму 57556,21 грн.;
- №11967/13-01-24-08 від 21.03.2024 року на суму 690674,54 грн.;
- №11968/13-01-24-08 від 21.03.2024 року на суму 340,00 грн.
3.Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ 43968090) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 7485 (сім тисяч чотириста вісімдесят п'ять) грн. 71 коп.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяГрень Наталія Михайлівна