16 червня 2025 рокусправа № 640/38991/21
Львівський окружний адміністративний суд в складі судді Желік О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу №640/38991/21 за позовом Приватного підприємства «ДУБЕКСПО» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне підприємство «ДУБЕКСПО» (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватне підприємство «ДУБЕКСПО» зверталось до Головного управління ДПС у м.Києві із заявами про проведення заліку надміру сплачених грошових коштів з єдиного внеску із юридичних осіб за єдиний соціальний внесок, однак листом відповідача було відмолено позивачу в здійсненні відповідного заліку.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, у якому представник щодо задоволення позову заперечив та вказав, що переплата по єдиному податку з юридичних осіб не є помилковою сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в зв'язку із чим залік коштів на рахунок 3719 не є можливим.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В. від 09.02.2022 в справі №640/38991/21 відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
На виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-ІХ адміністративну справу №640/38991/21 передано до Київського окружного адміністративного суду.
Надалі адміністративну справу №640/38991/21 передано до Львівського окружного адміністративного суду.
Вищевказана адміністративна справа надійшла до Львівського окружного адміністративного суду 26.02.2025. Після автоматизованого розподілу для розгляду справи визначено суддю Желік О.М.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду в складі судді Желік О.М. від 27.02.2025 прийнято до розгляду адміністративну справу №640/38991/21.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду в складі судді Желік О.М. від 27.02.2025 вирішено перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду адміністративної справи №640/38991/21 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У судовому засіданні, що відбулось 20.05.2025, представник позивача позов підтримав та просив такий задовольнити. Представник відповідача щодо задоволення позову заперечив.
За результатом проведеного судового засідання суд вирішив перейти до письмового провадження з метою ухвалення рішення.
Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Приватним підприємством «ДУБЕКСПО» згідно платіжних доручень №144 від 20.11.2018 на суму 1672,00 грн., №168 від 19.12.2018 на суму 1672,00 грн., №14 від 18.01.2019 на суму 1672,00 грн., №39 від 19.02.2018 на суму 1848,00 грн. та №163 від 14.03.2019 на суму 1848,00 грн. було здійснено сплату ЄСВ за період з жовтня 2018 року по лютий 2019 року.
Приватне підприємство «ДУБЕКСПО» зверталось із заявами до Головного управління ДПС у м.Києві про здійснення перерахування помилково сплаченого ЄСВ на рахунок НОМЕР_1 .
Листом Головного управління ДПС у м.Києві №110993/6/26-15-04-14-18 від 06.12.2021 повідомлено Приватне підприємство «ДУБЕКСПО», зокрема, про те, що переплата по єдиному податку з юридичних осіб не є помилковою сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в зв'язку із чим перекид коштів на рахунок 3719 не є можливим.
Вважаючи протиправною бездіяльність щодо не здійснення перерахування надміру сплачених коштів з єдиного податку юридичних осіб в рахунок сплати єдиного соціального внеску, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір суд керується таким.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом. Норми встановлені та закріплені Конституцією України є нормами прямої дії виходячи з того, що відповідно до ст. 8 Конституції в Україні встановлено і діє принцип верховенства права.
Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Податкове законодавство України відповідно до п.3.1 ст. 3 ПК України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.
Згідно з ст. 15 ПК України платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.
Відповідно до ст. 16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно до п. 16.1.4 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визнає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI встановлено, що Платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно абзацу першого частини п'ятої статті 9 Закону №2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування або на єдиний рахунок, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).
У відповідності до абзацу першого частини шостої статті 9 Закону №2464-VI для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному податковому органу. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.
Згідно абзацу першого частини сьомої статті 9 Закону №2464-VI єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку або на єдиний рахунок.
Днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу або на єдиний рахунок - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки (пункт 1 частини десятої статті 9 Закону №2464-VI).
Згідно частини одинадцятої статті 9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Частиною тринадцятою статті 9 Закону №2464-VI визначено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Наказом Міністерства Фінансів України від 16.01.2016 №6 затверджено Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів (далі - Порядок; чинний на момент спірних правовідносин).
Пунктами 1-4 Порядку передбачено, що цей Порядок розроблено відповідно до статей 9 та 11 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Цей Порядок визначає процедуру зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) або повернення платникам, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (далі - Платник), надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску (далі - Кошти).
У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:
надміру сплачені суми єдиного внеску - суми Коштів, які на певну дату зараховані на відповідний рахунок 3719 понад нараховані суми єдиного внеску на таку дату (крім сум авансових платежів, граничний строк сплати яких не настав, сплачених відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 9 Закону);
неналежний Платник - платник, з рахунку якого здійснено помилкове списання коштів та/або який не є платником єдиного внеску;
органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, його територіальні органи;
помилково сплачені суми єдиного внеску - суми Коштів, які на певну дату зараховані на невідповідний рахунок 3719 та/або сплачені з рахунку неналежного Платника;
рахунок 3719 - відповідні небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування», відкриті в органах Державної казначейської служби України.
У випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3719 органом доходів і зборів здійснюється зарахування цих Коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов'язань Платника з цього платежу.
Згідно пункту 5 Порядку, повернення Коштів здійснюється у випадках:
1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;
2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;
3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;
4) помилкової сплати податкових зобов'язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України, на рахунок 3719.
Суд враховує, що згідно пункту 2 частини 11статті 25 Закону №2464-VI за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Таким чином, за несплату ЄСВ у певний термін законодавець для платників внеску та їх посадових осіб передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.
Водночас, як вже було згадано вище, у відповідності до частини 6 статті 9 Закону №2464-VI для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.
Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 12 лютого 2016 року №54 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 березня 2016 року за №330/28460) (далі - Положення), у відповідності до пункту 1 розділу II якого (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) ДФС та її територіальні органи відкривають в органах Казначейства небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування» (далі - рахунок 3719) для зарахування та розподілу страхових коштів.
За змістом пунктів 1-3 розділу III Положення страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім'я територіальних органів ДФС в управліннях (відділеннях) Казначейства й на кінець операційного дня перераховуються Головними управліннями Казначейства на відповідні рахунки 3719 головних управлінь ДФС з подальшим перерахуванням на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім'я ДФС в Казначействі.
Страхові кошти, акумульовані на рахунках 3719 ДФС, об 11 год. 00 хв. наступного операційного дня розподіляються автоматично за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до визначених Законом пропорцій (у відсотках) та перераховуються за призначенням - на рахунки, відкриті в Казначействі за балансовим рахунком 3717 «Рахунки державних позабюджетних фондів» на ім'я фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Як визначено пунктом 1 частини 10 статті 9 Закону №2464-VI, днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5 квітня 2001 року №2346-III визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
Як вставлено судом, ПП «Дубекспо» було помилково сплачено суми ЄСВ на рахунок, призначений для сплати єдиного податку з юридичних осіб.
Листом ПП «Дубекспо» від 29.11.2021 №29 звернулось до відповідача щодо перерахування помилково та/або надміру сплачених грошових коштів по єдиному податку з юридичних осіб на рахунок ЄСВ.
За результатом розгляду листа на адресу підприємства направлено відповідь від 06.12.2021 №110993/6/26-15-04-14-18, яким повідомлено, що єдиний внесок за загальнообов?язкове державне соціальне страхування це не податковий платіж, який регулюється Законом №2464-VI.
Суд відзначає, що допущена позивачем помилка не свідчить про несплату необхідної суми ЄСВ у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки страхові кошти в подальшому (на кінець операційного дня) у будь-якому разі підлягали перерахуванню на відповідні рахунки 3719, відкриті в Казначействі. До того ж, згодом така помилка самостійно виявлена платником, який вжив відповідні заходи щодо спрямування коштів за належністю.
Суд вважає, що здійснення помилки під час перерахування платником суми грошового зобов'язання з ЄСВ у строк, встановлений Законом №2464-VI, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а тому не може слугувати підставою для притягнення платника та його посадових осіб до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ.
Таким чином суд доходить висновку про протиправність дій відповідача, які полягають у відмові ПП «ДУБЕКСПО» в здійсненні перерахування надміру сплачених грошових зобов'язань з єдиного податку юридичних осіб в рахунок сплати єдиного соціального внеску згідно платіжних доручень від 20.11.2018 №144 на суму 1672,00грн., від 19.12.2018 №168 на суму 1 672,00грн., від 18.01.2019 №14 на суму 1 672,00грн., від 19.02.2019 №39 на суму 1 848,00 грн., від 14.03.2019 №163 на суму 1848,00грн.
Як наслідок слід зобов'язати відповідача здійснити перерахування надміру сплачених ПП «ДУБЕКСПО» грошових зобов'язань з єдиного податку юридичних осіб в рахунок сплати єдиного соціального внеску згідно платіжних доручень від 20.11.2018 №144 на суму 1672,00грн., від 19.12.2018 №168 на суму 1 672,00грн., від 18.01.2019 №14 на суму 1 672,00грн., від 19.02.2019 №39 на суму 1 848,00 грн., від 14.03.2019 №163 на суму 1848,00грн.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м.Києві щодо відмови Приватному підприємству «ДУБЕКСПО» в здійсненні перерахування надміру сплачених грошових зобов'язань з єдиного податку юридичних осіб в рахунок сплати єдиного соціального внеску згідно платіжних доручень від 20.11.2018 №144 на суму 1672,00грн., від 19.12.2018 №168 на суму 1 672,00грн., від 18.01.2019 №14 на суму 1 672,00грн., від 19.02.2019 №39 на суму 1 848,00 грн., від 14.03.2019 №163 на суму 1848,00грн.
Зобов'язати Головне управління ДПС у м.Києві здійснити перерахування надміру сплачених Приватним підприємством «ДУБЕКСПО» грошових зобов'язань з єдиного податку юридичних осіб в рахунок сплати єдиного соціального внеску згідно платіжних доручень від 20.11.2018 №144 на суму 1672,00грн., від 19.12.2018 №168 на суму 1 672,00грн., від 18.01.2019 №14 на суму 1 672,00грн., від 19.02.2019 №39 на суму 1 848,00 грн., від 14.03.2019 №163 на суму 1848,00грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві на користь Приватного підприємства «ДУБЕКСПО» сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Желік О.М.