про залишення позовної заяви без руху
17 червня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3922/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Савонюк М.Я., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Новомиргородського районного сектору Державної міграційної служби України в Кіровоградській області, Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області, про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 (надалі - позивач), звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Новомиргородського районного сектору Державної міграційної служби України в Кіровоградській області (надалі - відповідач-1), Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області (надалі - відповідач-2), у якому просить:
- визнати протиправною відмову Новомиргородського районного сектору Державної міграційної служби України у Кіровоградській області у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки;
- зобов'язати Управління Державної міграційної служби України у Кіровоградській області та Новомиргородський районний сектор Державної міграційної служби України у Кіровоградській області вчинити наступні дії: оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , бланк паспорту громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, без передачі будь-яких даних до Єдиного державного демографічного реєстру, без формування (присвоєння) унікального номера запису в Реєстрі, без використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного реєстру; проставити відмітку реєстрації місця проживання в паспорті; провести реєстрацію громадянства України - внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи; вести облік що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за раніше встановленими формами, а саме: виключно за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та місцем реєстрації, без використання будь-якого цифрового або буквено-цифрового ідентифікатора особи, без внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру чи будь-яких інших автоматизованих інформаційних систем, та без автоматизованої обробки персональних даних, без відцифрованого образу обличчя особи, без від цифрованих відбитків пальців рук.
За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позивач у вступній частині позовної заяви відповідачем-1 - вказує Новомиргородський районний сектор Державної міграційної служби України в Кіровоградській області, проте згідно доданого до позовної заяви листа відповідач-1 має іншу назву - Новомиргородський сектор Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби.
Також, позивач у вступній частині позовної заяви вказує відповідачем - 2 - Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області, проте згідно відомостей з Єдиного державного реєстру діяльність такої юридичної особи припинена 15.12.2023.
Від так, позивачу слід уточнити суб'єктний склад учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Частинами 1-3 статті 56 КАС України встановлено, що права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати в суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі у таких справах відповідно неповнолітніх осіб, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена.
Суд з метою захисту прав, свобод та інтересів неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, та які беруть участь у справі, може залучити до участі у справі їхніх законних представників.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що так подана в інтересах та на захист неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , водночас представник сторони позивача у позові в якості позивача визначає ОСОБА_1 без зазначення, що вона діє в інтересах вказаної неповнолітньої особи.
Таким, чином позовну заяву у цій частині належить привести у відповідність до вимог статті 160 КАС України.
Відповідно до частини четверної статті 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують усі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частинами другою, четвертою, п'ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Також, згідно статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1,2 статті 90 КАС України зазначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні та жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Судом встановлено, що позивач надав до суду лист відмову відповідача-1 у неповному обсязі, що не дозволяє встановити повний зміст цього документу.
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
За приписами частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19 листопада 2024 року №4059-IX встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3028,00 гривень.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову, який подано фізичною особою становить:
- немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 6 Закону №3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Суддею встановлено, що позовна заява подана через Електронний суд, містить три вимоги немайнового характеру (оформити та видати ОСОБА_2 бланк паспорту громадянина України у формі книжечки із внесенням відмітки реєстрації місця проживання; провести реєстрацію громадянства України; вести облік щодо ОСОБА_2 за раніше встановленими формами) за які слід сплатити 2906,88 грн судового збору з розрахунку (3028,00грн х 0,4% х 0,8 х 3). Однак, позивачем не додано до адміністративного позову документа про сплату судового збору.
Суд звертає увагу на те, що частина 2 статті 3 Закону №3674-VI містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього ж Закону - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Окрім цього, суд зазначає, що частиною 7 статті 160 КАС України передбачено, що у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
В силу приписів частини 1 статті 56 КАС України, права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Таким чином, представництво інтересів неповнолітньої особи у суді відповідно до статті 56 КАС України не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 12 частини 2 статті 3 Закону №3674-VI, оскільки закон не звільняє батьків, які подають позовну заяву про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб, від сплати судового збору.
Отже, позивач не вважається особою, у якої відсутній обов'язок щодо справляння судового збору на підставі пункту 12 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір".
Вказана правова позиція узгоджується із висновками, викладеними в ухвалі Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №640/109/19 та в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16.04.2020 по справі №640/109/19.
За правилами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: нової редакції позовної заяви, приведеної у відповідність до приписів статей 160, 161 КАС України; лист відмову відповідача-1; доказів сплати судового збору у розмірі 2906,88 грн (оригінал платіжного документа).
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Новомиргородського районного сектору Державної міграційної служби України в Кіровоградській області, Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області, про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинення певних дій, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК