13 червня 2025 року м. Кропивницький Справа № 826/3956/18
провадження № 2-іс/340/65/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Сагуна А.В., суддів Черниш О.А., Притули К.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Національного банку України до акціонерного товариства “Міжнародний інвестиційний банк» про стягнення штрафу, а також за зустрічним позовом акціонерного товариства “Міжнародний інвестиційний банк» до Національного банку України про визнання протиправними та скасування постанов про стягнення штрафу, -
Представник Національного банку України звернувся до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства “Міжнародний інвестиційний банк» про стягнення штрафу в сумі 19 040,00 грн.
Представник публічного акціонерного товариства “Міжнародний інвестиційний банк» звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до Національного банку України, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати постанову Національного банку України про притягнення до відповідальності Публічного акціонерного товариства “Міжнародний інвестиційний банк» за порушення валютного законодавства №131 від 22.12.2017;
- визнати протиправним та скасувати постанову Національного банку України про притягнення до відповідальності Публічного акціонерного товариства “Міжнародний інвестиційний банк» за порушення валютного законодавства №132 від 22.12.2017.
Представником Національного банку України в обґрунтування позовних вимог та заперечень щодо зустрічного позову зазначено, що директором Департаменту фінансового моніторингу Національного банку, на підставі акту перевірки від 13.10.2017 № В/25-0015/92042/БТ прийнято постанови про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства №131 та №132 від 22.12.2017 на загальну суму 19040,00 грн ( т.1 а.с.4-8).
Постанова № 131 від 22.12.2017 прийнята за перекручення банком звітності про валютні операції за формою статистичної звітності № 555 «Звіт про переказ безготівкової іноземної валюти», яку згідно з вимогами статті 10 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», визначено Правилами організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 01.03.2016 № 129, на суму штрафу у розмірі 17 000, 00 грн. Постанова № 132 прийнята за не здійснення банком функції агента валютного контролю, покладеної на банк пунктом 2 статті 13 Декрету, за порушення пунктів 5.1, 5.9 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою НБУ від 24.03.1999 № 136 щодо порядку інформування відповідних державних органів про порушення резидентом законодавства, пов'язаного з проведенням ним валютних операцій. Згідно з Постановою № 132 на Банк накладено штраф у розмірі 2040,00 грн.
Представником акціонерного товариства “Міжнародний інвестиційний банк» (далі по тексту - АТ «МІБ» або Банк) в заперечення вимог НБУ та обґрунтування вимог зустрічного позову ( т. 1 а.с.103-106) зазначено, що постановою Національного банку України №131 від 22.12.2017 за порушення валютного законодавства до акціонерного товариства “Міжнародний інвестиційний банк» застосовано штраф у розмірі 17 000, 00 грн. Вказана постанова обґрунтована тим, що на думку НБУ перекручення статистичної звітності за формою № 555 полягало в тому, що Банк повинен був відобразити операції, щодо переказу коштів іноземного інвестора «Roshen Europe B.V.» закордон, у статистичній звітності за формою № 555 шляхом проставлення у колонці 5 «мета переказу» код операції 32 «доход від інвестицій», а не код мети операції « 31» - «за іншими операціями». Однак, при заповненні статистичної звітності за формою № 355 у колонці «мета переказу» в такій ситуації вказується код мети « 31» -за іншими операціями (п. 6 Пояснення щодо заповнення статистичної звітності за формою № 555, затвердженою Правилами № 129, в редакції діючої станом на 2017 рік). При цьому, код 32 «доход від інвестицій» у колонці «мета переказу» статистичної звітності за формою № 355 в даній ситуації не міг бути проставлений, оскільки дохід від інвестицій вже був отриманий нерезидентом «Roshen Europe B.V.» на власний поточний рахунок в національній валюті, який відкритий у Банку, і тому подальші операції з такими коштами не мають жодної ознаки як «дохід від інвестицій». Також визначення штрафу до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян України визначає межу такого штрафу, яка складає менше 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян України. Тобто, НБУ не мав права накладати штраф на Банк у розмірі 17 000 грн. (17*1000), що свідчить про протиправність винесеної постанови № 131 від 22.12.2017 про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства.
Щодо постанови Національного банку України про притягнення відповідальності за порушення валютного законодавства № 132 від 22.12.2017 вказано, що сам факт (подія) розрахунку за ліцензійним договором відбувся 06.02.2017, тобто після 03.01.2017, коли набрали чинності зміни до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», які були внесені Законом України № 1724 -VІІ, тому законодавчо визначений строк (120-днів) розрахунку за експортну операцію на момент проведення розрахунку за ліцензійним договором від нерезидента на користь ПІІФТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ» «НБМ» вже не поширювався.
Також зазначено, що 06.02.2017 Банком було зараховано на поточний рахунок ПІІФТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ» «НБМ» кошти в сумі 7 200,00 євро. 06.02.2017 ПІІФТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ» «НБМ» надано до Банку акт виконай робіт № 56 від 30.09.2016, згідно з яким нерезиденту було надано послуги відповідно ліцензійного договору за період з 01.07.2016 по 30.09.2016 на суму 900,00 євро, які ввійшли в суму коштів 7200,00 євро, що були зараховані банком на поточний рахунок нерезидента 06.02.2017. Тобто Банком була проведена перевірка у відповідності до п. 1.2 розділу 1 «Загальні положення» Інструкції № 136 розрахунків за ліцензійним договором за експортну операцію за право інтелектуальної власності під час надходження від нерезидента коштів на поточний рахунок ПІІФТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ» «НБМ» шляхом отримання 06.02.2017 від ПІІФТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ» «НБМ» акт виконаних робіт № 56 від 30.09.2016. У зв'язку з цим Банку не потрібно було відповідно до п. 5.9 розділу 5 Інструкції №136 повідомляти податковий орган щодо проведених розрахунків. Таким чином, Банком було виконано функцію валютного агента, яка покладена п. 2 ст. 13 Декрету № 15-93, тому постанова НБУ № 132 від 22.12.2017 про притягнення Банку до відповідальності за порушення валютного законодавства є протиправною та підлягає скасуванню.
Представник НБУ подав відзив на зустрічну позовну заяву ( т.1 а.с. 206-215), в якому просив відмовити у задоволені вимог, зазначивши, що постанови про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства №131 та №132 від 22.12.2017 на загальну суму 19040,00 грн. прийнято у відповідності до вимог, визначених діючим законодавством.
Представником Банку подано відповідь на відзив ( т.1 а.с. 229-231). Так, щодо протиправності постанови Національного банку України про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства № 132 від 22.12.2017 зазначено, що сам факт (подія) розрахунку за ліцензійним договором відбувся 06.02.2017, тобто після 03.01.2017, коли набрали чинності зміни до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», які були внесені Законом України № 1724-VIII, тому законодавчо визначений строк (120 днів) розрахунку за експортну операцію на момент проведення розрахунку за ліцензійним договором від нерезидента на користь ПІІФТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ» «НБМ», вже не поширювався. Умовами ліцензійного договору від 01.01.2011 № 01/1DR не передбачено складання будь-яких актів, тому вимагання надання документів, складання яких не передбаченого ліцензійним договором, є протиправним. Тому твердження Національного банку України про необхідність обчислення строків оплати за експорт інтелектуальних прав є передчасним, оскільки не відповідає умовам укладеного ліцензійного договору. У зв'язку з цим Банку не потрібно було відповідно до п. 5.9 розділу 5 Інструкції №136 повідомляти податковий орган щодо проведених розрахунків.
Щодо протиправності постанови Національного банку України про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства № 131 від 22.12.2017 зазначено, що позивачем згідно з поданих платіжних доручень нерезидента «Roshen Europe B.V.» (Нідерланди) здійснено перерахування іноземної валюти з інвестиційного рахунку нерезидента на його власний рахунок за кордоном. При цьому, іноземна валюта нерезидента «Roshen Europe B.V.» придбавалася ним за рахунок гривневих коштів, отриманих від здійснення інвестиційної діяльності в Україні (у вигляді дивідендів за 2014-2015 роки) відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНО-ЄВРОПЕЙСЬККА КОНДИТЕРСЬКА КОМПАНІЯ» від 13.12.2016 № 36. Тобто, отриманим доходом від інвестицій буде вважатися саме, фактично, отримані кошти в гривнях на інвестиційний рахунок нерезидента «Roshen Europe B.V.», який відкритий у позивача. Отже, при заповненні статистичної звітності за формою № 355 у колонці «мета переказу» в такій ситуації вказується код мети « 31» -за іншими операціями (п. 6 Пояснення щодо заповнення статистичної звітності за формою № 555, затвердженою Правилами № 129, в редакції діючої станом на 2017 рік). При цьому, код 32 «доход від інвестицій» у колонці «мета переказу» статистичної звітності за формою № 355 в даній ситуації не міг бути проставлений, оскільки дохід від інвестицій вже був отриманий нерезидентом «Roshen Europe B.V.» на власний поточний рахунок в національній валюті, який відкритий у позивача, і тому подальші операції з такими коштами не мають жодної ознаки як «дохід від інвестицій».
Також зазначено, що буді-які порушення у сфері валютних законодавства та санкції за їх порушення визначаються лише законами України, а не підзаконними нормативно- правовими актами, зокрема постановами та положеннями Національного банку України.
Крім того, у директора Департаменту фінансового моніторингу Національного банку України І.В. Берези відсутні будь-які повноваження щодо застосування заходів впливу до Банку
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Національний банк України до Публічного акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» (далі - відповідач) про стягнення штрафу в сумі 19 040,00 грн.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року вирішено прийняти до свого провадження адміністративну справу № 826/3956/18 за позовом Національного банку України до Публічного акціонерного товариства “Міжнародний інвестиційний банк» про стягнення штрафу. Прийняти до спільного розгляду зустрічний позов Публічного акціонерного товариства “Міжнародний інвестиційний банк» до Національного банку України про визнання протиправними та скасування постанов та об'єднати в одне провадження з позовом Національного банку України до Публічного акціонерного товариства “Міжнародний інвестиційний банк» про стягнення штрафу. Справу призначено до розгляду колегіально за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року вирішено закрити підготовче провадження; призначити справу до судового розгляду по суті на 26 травня 2025 року о 10:30 год., яке буде проведено у приміщенні Кіровоградського окружного адміністративного суду за адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 40, 7 поверх в залі судового засідання № 2.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року вирішено відповідно до ч 9. ст. 205 КАС України подальший розгляд здійснити у порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
За результатами проведеної перевірки Національним банком України складено акт від 13.106.2017 № в/25-0015/92042/БТ ( т.1 а.с.28-45), яким встановлено, зокрема, що Банком не здійснено функцію агента валютного контролю, покладену на нього пунктом 2 статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі - Декрет), у частині порушення пунктів 5.1 та 5.9 розділу 5 Інструкції № 136 щодо порядку інформування відповідних державних органів про порушення резидентом законодавства, пов'язаного з проведенням ним валютних операцій.
Так, ПІІФТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ» «НБМ» укладено експортний ліцензійний договір від 01.01.2011 № 01/1DR (далі - Ліцензійний договір) з компанією-нерезидентом Nequis Limited (Республіка Кіпр) ( далі -Нерезидент) ( а.с.46-51).
Предметом даного ліцензійного договору є об'єкт права інтелектуальної власності.
Нерезиденту надано 30.09.2016 послуги на суму 900,00 євро (акт виконаних робіт від 30.09.2016 № 56 ( а.с.52)). Банком 06.02.2017 зараховано на поточний рахунок №26006010303775 ПІІФТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ» «НБМ» кошти у сумі 7200,00 євро ( а.с.53)
ПІІФТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ» «НБМ» надано 06.02.2017 до Банку акт виконаних робіт від 30.09.2016 №56 ( а.с.52), за яким граничний строк надходження валютної виручки - 28.01.2017.
Банком в строк до 10.03.2017 не надіслано інформацію до податкового органу за місцем реєстрації ПІІФТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ» «НБМ» про порушення клієнтом законодавчо встановленого строку розрахунків за експортною операцією.
Таким чином, Банком не виконано функцію агента валютного контролю з частині порядку інформування податкового органу про порушення ПІІФТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ» «НБМ» законодавчо встановленого строку розрахунків за експортною операцією, чим порушено вимоги пункту 2 статті 13 Декрету, пунктів 5.1, 5.9 розділу 5 Інструкції № 136.
Також, Банком допущено перекручення інформації у статистичній звітності за Формою № 555, а саме: Банком за дорученням іноземного інвестора «Roshen Europe B. V.» (Нідерланди) здійснено переказ коштів з метою повернення дивідендів, отриманих за 2014 - 2015 роки, згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНА ЄВРОПЕЙСЬКА КОНДИТЕРСЬКА КОМПАНІЯ» від 13.12.2016 № 36:
- 23.12.2016 у сумі 4 174 400,00 доларів США (платіжне доручення від 23.12.2016 № 2, SWIFT-повідомлення від 23.12.2016);
- 28.12.2016 у сумі 12 643,00 доларів США (платіжне доручення від 27.12.2016 № 3, SWIFT-повідомлення від 28.12.2016);
- 25.01.2017 у сумі 1 000 000,00 доларів США (платіжне доручення від 24.01.2017 № 4, SWIFT-повідомлення від 25.01.2017);
- 27.01.2017 у сумі 1 520 000,00 доларів США (платіжне доручення від 26.01.2017 № 5, SWIFT-повідомлення від 27.01.2017);
- 30.01.2017 у сумі 1 523 995,00 доларів США (платіжне доручення від 27.01.2017 № 6, SWIFT-повідомлення від 30.01.2017);
- 31.01.2017 у сумі 8 280,00 доларів США (платіжне доручення від 31.01.2017 № 7, SWIFT-повідомлення від 31.01.2017);
- 10.02.2017 у сумі 900 000,00 доларів США (платіжне доручення від 09.02.2017 № 8, SWIFT-повідомлення від 10.02.2017);
- 16.02.2017 у сумі 351 600,00 доларів США (платіжне доручення від 15.02.2017 № 9, SWIFT-повідомлення від 16.02.2017);
- 17.02.2017 у сумі 1 000 000,00 доларів США (платіжне доручення від 16.02.2017 № 10, SWIFT-повідомлення від 17.02.2017);
- 17.02.2017 у сумі 823 200,00 доларів США (платіжне доручення від 16.02.2017 № 11, SWIFT-повідомлення від 17.02.2017);
- 23.02.2017 у сумі 1 000 000,00 доларів США (платіжне доручення від 22.02.2017 № 12, SWIFT-повідомлення від 23.02.2017);
- 28.02.2017 у сумі 11 274,00 доларів США (платіжне доручення від 27.02.2017 № 13, SWIFT-повідомлення від 28.02.2017);
- 09.03.2017 у сумі 4 078 797,00 доларів США (платіжне доручення від 07.03.2017 № 14, SWIFT-повідомлення від 09.03.2017);
- 15.03.2017 у сумі 9 256,00 доларів США (платіжне доручення від 14.03.2017 № 15, SWIFT-повідомлення від 15.03.2017);
- 11.04.2017 у сумі 4 088 861,00 доларів США (платіжне доручення від 10.04.2017 № 16, SWIFT-повідомлення від 11.04.2017);
- 12.04.2017 у сумі 2 748,00 доларів США (платіжне доручення від 11.04.2017 № 17, SWIFT-повідомлення від 12.04.2017);
- 11.05.2017 у сумі 3 629 786,00 доларів США (платіжне доручення від 10.05.2017 №18, SWIFT-повідомлення від 11.05.2017).
При відображенні зазначених вище операцій у Формі № 555 за 23.12.2016, 28.12.2016, 25.01.2017, 27.01.2017, 30.01.2017, 31.01.2017, 10.02.2017, 16.02.2017, 17.02.2017 (2 операції), 23.02.2017, 28.02.2017, 09.03.2017, 15.03.2017, 11.04.2017, 12.04.2017, 11.05.2017 Банком зазначено у колонці 5 «мета переказу» код мети « 31 - за іншими операціями» замість правильного коду « 32 - доходи від інвестицій».
Враховуючи зазначене вище, банком порушено вимоги пункту 2 статті 10 Декрету та Правил № 129 в частині перекручення інформації у статистичній звітності за Формою № 555, про що складено Протокол порушення валютного законодавства № 86ПР-БТ від 09.11.2017 та прийнято Постанову № 131.
Відповідно до пояснень голови правління ПАТ «МІБ» від 17.11.2017 № 2648 до Протоколу порушення валютного законодавства від 09.11.2017 № 85ПР-БТ ( т.1 а.с.23) банк обслуговує ліцензійний договір № 01/1DR від 01.01.2011, укладений ПІІФТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ» «НБМ» щодо експорту прав інтелектуальної власності, а саме: надання нерезиденту виключного права на розповсюдження телевізійних програм. Цей договір передбачає щоквартальне складання актів виконаних робіт та надходження коштів за фактично надані права (ліцензію). Про факт надання прав інтелектуальної власності Банку стало відомо лише після надходження експортної виручки й одержання від клієнта копії відповідного акту виконаних робіт. За надання виключної ліцензії у 3 кварталі 2016 р., що підтверджено актом виконаних робіт ва 30.09.2016 № 56 на суму 900,00 євро, законодавчо встановлений строк розрахунків настав 28.01.2017. Відповідні кошти в сумі 900,00 євро надійшли iз запізненням 06.02.2017. У цей день Банк від клієнта одержав копію згаданого акту i дізнався про факт надання зазначеної ліцензії та про порушення законодавчо встановлених строків розрахунків. При формуванні Банком за допомогою АБС Б2 листа до податкових органів з повідомленням про виявлені у лютому 2017 року факти порушень законодавчо встановлених строків розрахунків інформація про вищеописане порушення внаслідок технічного збою АБС Б2 не потрапила до відповідного переліку порушень, що спричинило ненадання Банком інформації про факт цього порушення до податкових органів у строк.
Відповідно до пояснень голови правління ПАТ «МІБ» від 17.11.2017 № 2647 до Протоколу порушення валютного законодавства від 09.11.2017 № 86ПР-БТ ( т.1 а.с.27), АТ «МІБ» обслуговує операції нерезидента-інвестора «Roshen Europe B. V.» (Нідерланди) з перерахування іноземної валюти з його інвестиційного рахунку на його власний рахунок за кордоном. Іноземна валюта придбавалася клієнтом за рахунок гривневих коштів, отриманих від здійснення інвестиційної діяльності в Україні (у вигляді дивідендів).
Відповідно до Правил №129 Банк, звітуючи про переказ безготівкової іноземної валюти, в колонці 5 форми 555 зазначає цифровий код мети переказу іноземної валюти. При цьому код 32 зазначається у разі переказу іноземної валюти як доходи від інвестицій.
Згідно п.1 Пояснення щодо заповнення форми N 555 «Звіт про переказ безготівкової іноземної валюти» терміни, які використовуються у формі та поясненні щодо її заповнення, використовуються згідно із законодавством України та міжнародними стандартами.
Як вбачається із визначення, наданого в п. 14.1.54 ст.14 ПК України, дохід - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами у вигляді, зокрема, процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.
Таким чином, дохід від інвестицій був отриманий «Roshen Europe B. V.» (Нідерланди) у вигляді дивідендів шляхом зарахування гривневих коштів на інвестиційний рахунок інвестора в ПАТ «МІБ». Операція з переказу власних валютних коштів нерезидентом з свого інвестиційного рахунку в українському банку на свій власний рахунок за кордоном не є виплатою або отриманням доходів від інвестицій.
Виходячи з викладеного, з метою недопущення перекручення відомостей, Банк за згаданими валютними операціями не мав підстав у «Звітах про переказ безготівкової іноземної валюти» (форма № 555) в колонці «Мета переказу» зазначати код мети переказу 32, а зазначив код 31 «за іншими операціями» з коментарем «Переказ нерезидента (дивіденди)» у колонці «Відомості про операцію».
За результатами перевірки, на підставі протоколу порушення вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 ( т.1 а.с.21-22), пояснень голови правління ПАТ «МІБ» ( т.1 а.с.23), директором Департаменту фінансового моніторингу Національного банку прийнято постанову № 131 від 22.12.2017, якою за перекручення банком звітності про валютні операції за формою статистичної звітності № 555 «Звіт про переказ безготівкової іноземної валюти», згідно зі статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 та відповідно до п.2.8 розділу 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління національного банку України від 08.02.2000 №49, притягнуто ПАТ «МІБ» до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17 000, 00 грн (т.1 а.с.17-18).
Також, за результатами перевірки, на підставі протоколу порушення вимог валютного законодавства від 09.11.2027 №85 ПР-БТ ( а.с.24-26), пояснень голови правління ПАТ «МІБ» ( т.1 а.с.27), директором Департаменту фінансового моніторингу Національного банку прийнято постанову № 132 від 22.12.2017, якою за порушення пунктів 5.1, 5.9 Інструкції № 136 у частині порушення порядку інформування відповідних державних органів про порушення резидентом законодавства, пов'язаного з проведенням ним валютних операцій, покладеного на нього п.2 ст. 13 Декрету, згідно зі статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 та відповідно до п.2.5 розділу 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління національного банку України від 08.02.2000 №49, притягнуто ПАТ «МІБ» до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян- 2 040 грн. ( т.1 а.с. 17-18)
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Щодо постанови Національного банку України про притягнення до відповідальності Публічного акціонерного товариства “Міжнародний інвестиційний банк» за порушення валютного законодавства №131 від 22.12.2017, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до пп. 14.1.49 Податкового кодексу України дивіденди - це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку у активах емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Згідно пп. 14.1.54 ст. 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:
а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;
б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;
в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;
г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;
ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;
д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);
е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;
є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;
ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
Згідно пп.б) пп.141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є:
дивіденди, які сплачуються резидентом.
Відповідно до пп.19 п.6 постанови Правління Національного банку України від 13.12.2016 № 410 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) запроваджено такі заходи щодо діяльності банків та фінансових установ:
заборонити купівлю, перерахування іноземної валюти з метою повернення за кордон іноземному інвестору дивідендів. Ця заборона не поширюється на випадки купівлі/перерахування іноземної валюти з метою повернення за кордон дивідендів за корпоративними правами/акціями за 2014 - 2016 роки (далі - Дивіденди) з 13 червня 2016 року в разі одночасного дотримання таких умов:
купівлю/перерахування іноземної валюти з метою повернення за кордон Дивідендів здійснює емітент корпоративних прав/акцій, за якими виплачуються Дивіденди, або депозитарна установа, що обслуговує рахунок у цінних паперах іноземного інвестора, або безпосередньо іноземний інвестор.
Згідно абз. 4 пункту 3.1 глави 3 Положення про порядок іноземного інвестування в Україну, затвердженого постановою Правління Національного банку України 10.08.2005 № 280 ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) повернення іноземної інвестиції, а також прибутків, доходів, інших коштів, одержаних іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні, здійснюється:
іноземним інвестором з інвестиційного рахунку в іноземній валюті на власний рахунок за межами України;
Відповідно до ст. 10 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» ( далі по тексту - Декрет № 15-93) ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) порядок, види, форми і терміни подання звітності резидентами і нерезидентами про їх валютні операції визначаються Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, з урахуванням чинного законодавства України.
Несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 16 цього Декрету.
Постановою Правління Національного банку України від 01.03.2016 № 129, затверджено Правила організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України (далі - Правила № 129) ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якими визначено форма статистичної звітності № 555 «Звіт про переказ безготівкової іноземної валюти» (далі - Форма № 555).
Згідно п.1 Пояснення щодо заповнення форми № 555 Правил № 129 «Звіт про переказ безготівкової іноземної валюти» у формі банк надає інформацію про виконання операцій з переказу коштів в іноземній валюті за межі України зі свого кореспондентського рахунку (рахунку філії за межами України) за дорученням клієнтів банку (резидентів і нерезидентів, юридичних та фізичних осіб) або самим банком за власними операціями та з переказу коштів в іноземній валюті з рахунків лоро банків-нерезидентів через кореспондентські рахунки банку (далі - перекази).
Терміни, які використовуються у формі та поясненні щодо її заповнення, вживаються у значеннях, визначених законодавством України та міжнародними стандартами.
Відповідно до пп.6 п.16 Пояснення щодо заповнення форми № 555 Правил № 129 «Звіт про переказ безготівкової іноземної валюти» у звіті не відображаються суми:
колонка 7 - зазначається код мети переказу іноземної валюти (F044) - 2 знаки.
Коди мети переказу для операцій, які мають ознаки кредитування, визначаються за економічним змістом таких операцій.
Згідно Переліку параметрів аналітичного обліку та їх значення для формування показників статистичної звітності, що подається до Національного банку України Правил № 129 (додаток 2):
31. Код мети переказу іноземної валюти (F044)
Значення параметра:
11) 31 - за іншими операціями;
12) 32 - доходи від інвестицій (крім операцій, які відображені з кодом 46);
26) 46 - повернення дивідендів.
Відповідно до абз.6 ч. 2 ст. 16 Декрету № 15-93 до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.
Згідно абз. 1 п. 2.8 розділу 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління національного банку України від 08.02.2000 №49 ( далі по тексту - Положення №49), несвоєчасне подання, приховування або перекручення встановленої Національним банком звітності про валютні операції (далі - порушення вимог щодо статистичної звітності) тягне за собою накладення штрафу в розмірі до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за всі виявлені факти порушень вимог щодо статистичної звітності протягом періоду, що підлягав перевірці.
Суд зазначає, що Банком за дорученням іноземного інвестора «Roshen Europe B. V.» (Нідерланди) здійснено переказ коштів ( іноземної валюти) з інвестиційного рахунку нерезидента на його власний рахунок за кордоном (т.1 а.с.64-81, а.с.89-91)
Призначенням платежу у Платіжних дорученнях, а також в SWIFT- повідомленнях зазначено: «виплата дивідендів за 2014 - 2015 роки відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНА ЄВРОПЕЙСЬКА КОНДИТЕРСЬКА КОМПАНІЯ» 13.12.2016 № 36» ( т. 1 а.с.56-60).
При відображені зазначених вище операцій у Формі № 555 за 23.12.2016, 28.12.2016, 25.01.2017, 27.01.2017, 30.01.2017, 31.01.2017, 10.02.2017, 16.02.2017, 17.02.2017 (2 операції), 23.02.2017, 28.02.2017, 09.03.2017, 15.03.2017, 11.04.2017, 12.04.2017, 11.05.2017 ПАТ «МІБ» зазначено у колонці 5 «мета переказу» код мети « 31 - за іншими операціями» ( т.1 а.с.81-89).
Зазначені обставин не заперечуються сторонами у справі.
При цьому, представником НБУ вказано, що при відображені зазначених вище операцій у Формі № 555 правильного коду мети є « 32- доходи від інвестицій».
Представником Банку зазначено, що, згідно з поданих платіжних доручень нерезидента «Roshen Europe B. V.» (Нідерланди), здійснено перерахування іноземної валюти з інвестиційного рахунку нерезидента на його власний рахунок за кордоном. При цьому, іноземна валюта нерезидента «Roshen Europe B. V.» (Нідерланди) придбавалася ним за рахунок гривневих коштів, отриманих від здійснення інвестиційної діяльності в Україні (у вигляді дивідендів за 2014-2015 роки) відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНО-ЄВРОПЕЙСЬККА КОНДИТЕРСЬКА КОМПАНІЯ» від 13.12.2016 №36. Тобто, отриманим доходом від інвестицій буде вважатися саме фактично отримані кошти в гривнях на інвестиційний рахунок нерезидента. Тобто, отриманим доходом від інвестицій буде вважатися саме, фактично, отримані кошти в гривнях на інвестиційний рахунок нерезидента «Roshen Europe B. V.», який відкритий у банку.
Суд погоджується з твердженням представника Банку, що при заповненні статистичної звітності за формою № 555 у колонці «мета переказу» в такій ситуації вказується код мети « 31» - за іншими операціями. При цьому, код 32 «доход від інвестицій» у колонці «мета переказу» статистичної звітності за формою № 555 в даній ситуації не міг бути проставлений, оскільки перерахування іноземної валюти з інвестиційного рахунку нерезидента на його власний рахунок за кордоном не є доходом в розумінні положень п. 14.1.54 ст. 14, пп.б) пп.141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України.
З огляду на викладене, вимоги Банку щодо визнання протиправною та скасування постанови Національного банку України про притягнення до відповідальності ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МІЖНАРОДНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» за порушення валютного законодавства №131 від 22.12.2017 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо постанови Національного банку України про притягнення до відповідальності Публічного акціонерного товариства “Міжнародний інвестиційний банк» за порушення валютного законодавства №132 від 22.12.2017 суд зазначає наступне.
Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (далі по тесту - Закон № 185/94-ВР) ( в редакції Закону України від 02.09.2014 № 1669-VI) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
При поміщенні товарів у митний режим переробки за межами митної території строк повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту визначається відповідно до Митного кодексу України .
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Водночас, згідно з п.п. 1, 2 ст. 2 Закону України від 03.11.2016 № 1724-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг» у статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» перше речення частини першої викладено в наступній редакції: «Виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг.», а після частини першої доповнити двома новими частинами такого змісту: «Вимоги частини першої цієї статті не поширюються на експорт послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав. Банки мають право вимагати від резидентів перекладу на українську мову складених іноземною мовою документів, у тому числі рахунка (інвойсу), крім викладених англійською мовою, а також викладених іноземною мовою з одночасним викладенням українською (англійською) мовою». У зв'язку з цим частини другу - четверту вважати відповідно частинами четвертою - шостою.
При цьому, зміни, внесені Законом України від 03.11.2016 № 1724-VIII, вводяться в дію відповідно до п. 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» такого Закону з 03.01.2017.
Відповідно до п. 1.2 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136 ( далі по тексту - Інструкція № 136) ( в редакції чинній з 03.01.2017) банк згідно з цією Інструкцією контролює дотримання резидентом установлених законодавством строків розрахунків за:
експортною операцією резидента, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання транспортних, страхових послуг розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;
імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом товару [на дату виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка товару за імпортною операцією (з оформленням типів МД, зазначених в абзаці другому пункту 3.3 розділу 3 цієї Інструкції, або документів, зазначених в абзацах третьому, четвертому пункту 3.3 розділу 3 цієї Інструкції) або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;
імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом товару [на дату виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення товару на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення товару на територію України.
Інші експортні, імпортні операції перевіряються банком під час настання події (перерахування резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента, отримання реєстру МД за відповідною операцією тощо) і надалі не контролюються щодо дотримання резидентом установлених законодавством України строків розрахунків за експортними, імпортними операціями згідно з цією Інструкцією.
Згідно п 1.4 Інструкції № 136 якщо договір передбачає поставку продукції, виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг, здійснення платежу в кілька етапів, то банк здійснює контроль за строками розрахунків за експортними операціями окремо за кожним фактом здійснення поставки продукції, виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг, а за імпортними операціями - окремо за кожним фактом здійснення платежу.
Відповідно до п. 2.2 Інструкції № 136 відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення МД або підписання акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг.
Згідно п. 5.9 розділу 5 Інструкції № 136 ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) банк надає податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень згідно з додатком 2 в разі ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені в висновках) виручки, товарів. У наступному звітному місяці інформація про ці порушення вже не надається.
Відповідно до п. 5.1 розділу 5 Інструкції № 136 банки надсилають усі передбачені цим розділом повідомлення до десятого числа місяця, наступного за звітним, а повідомлення згідно з пунктом 5.7 у визначені ним строки податковим органам за місцем реєстрації резидентів поштою з отриманням поштового підтвердження про їх вручення адресату або кур'єром банку з обов'язковою відміткою податкових органів про отримання.
Відповідно до п. 2 ст. 13 Декрету № 15-93 ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв'язку, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи.
Відповідно до абз.5 ч. 2 ст. 16 Декрету № 15-93 за невиконання уповноваженими банками обов'язків, передбачених пунктом 4 статті 4 цього Декрету, а також за невиконання уповноваженими банками, фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку обов'язків, передбачених пунктом 2 статті 13 цього Декрету, - позбавлення генеральної ліцензії Національного банку України на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі, що встановлюється Національним банком України.
За несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.
Згідно пп. 1 абз. 2 п. 2.5 розділу 2 Положення №49 нездійснення уповноваженими банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку функцій агента валютного контролю в частині інформування у випадках та в порядку, установлених законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку, відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами законодавства, пов'язаного з проведенням ними валютних операцій, тягне за собою таку відповідальність:
порушення порядку інформування - накладення штрафу в розмірі 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд зазначає, що в постанові №132 від 22.12.2017 вказано: «ПІІФТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «НБМ» надано 06.02.2017 до Банку акт, згідно з яким граничний строк надходження валютної виручки - 28.01.2017, тобто оплата послуг згідно з договором та актом була здійснена з порушенням законодавчо встановленого строку розрахунків».
В акті № В/25-0015/92042/БТ планової комплексної перевірки зазначено: «ПІІФТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «НБМ» надано 06.02.2017 до Банку акт виконаних робіт від 30.09.2016 № 56, за яким граничний строк надходження валютної виручки - 28.01.2017».
Однак, предметом експортного ліцензійного договору від 01.01.2011 № 01/1DR ПІІФТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «НБМ» з компанією-нерезидентом Nequis Limited (Республіка Кіпр) ( а.с.46-51), за яким відбувалися розрахунки, є об'єкт права інтелектуальної власності.
Починаючи з 03.01.2017 вимоги ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не поширюються на експорт послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав.
Тобто, в новій редакції вказаної статті відсутній законодавчо визначений строк для проведення розрахунків за експорт прав інтелектуальної власності.
З огляду на викладене, суд погоджується з твердженням представника АТ «МІБ», що сам факт (подія) розрахунку за ліцензійним договором відбувся 06.02.2017, тобто після 03.01.2017, коли набрали чинності зміни до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», які були внесені Законом України № 1724-VIII, тому законодавчо визначений строк (120 днів) розрахунку за експортну операцію на момент проведення розрахунку за ліцензійним договором від нерезидента на користь ПІІФТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ» «НБМ» вже не поширювався.
Суд критично ставиться до обґрунтування представника НБУ правомірності оскаржуваної постанови, з посиланням на те, що 120-денний строк розрахунків за експортною поставкою за Інвойсом № 63 сплинув вже 29.10.2016, оскільки це спростовується самою постановою №132 від 22.12.2017 та актом перевірки акті № В/25-0015/92042/БТ, де зазначено, що граничний строк надходження валютної виручки є 28.01.2017.
Посилання представника НБУ на пояснення голови правління ПАТ «МІБ» від 17.11.2017 № 2648 до Протоколу порушення валютного законодавства від 09.11.2017 № 85ПР-БТ ( т.1 а.с.23) не спростовує висновків суду, що викладені вище, щодо не поширення до спірних правовідносин законодавчо визначеного строку (120 днів) розрахунку за експортну операцію.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що постанова про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства №132 від 22.12.2017 є протиправною та підлягає скасуванню.
Суд не погоджується з твердженням представника Банку, що визначення штрафу до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян України, визначає межу такого штрафу яка складає менше 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян України.
Так, застосування прийменника "до" з окремим цифровим значенням вживають на позначення кінцевого цифрового значення включно.
Виходячи з викладеного, у НБУ наявні правові підстави, для застосування штрафів, на підставі абз. 1 п. 2.8 розділу 2 Положення №49, в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян України.
Суд не приймає посилання представників сторін на постанови Верховного Суду та ухвали Вищого адміністративного суду України ( т.1 а.с.104, зв, а.с.212), оскільки обставини у даних справах є відмінними, не є подібними зі спірними у даній справі, а висновки не є релевантними до спірних правовідносин.
Суд не погоджується з твердженням представника Банку про неможливість застосування штрафних санкцій за буді-які порушення у сфері валютних законодавства на підставі пункту 2.8 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Національного банку України від 08.02.2000 № 49 України, з огляду на наступне.
Так, в силу положень ч. 2 статті 56 Закону України “Про Національний банк України» Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.
На час виникнення спірних правовідносин Положення №49 було чинним та зареєстровано у встановленому законодавством порядку в Міністерстві юстиції України 4 квітня 2000 р. за № 209/4430, та підлягало застосуванню до спірних правовідносин.
Щодо посилання представника Банку на те, що у директора Департаменту фінансового моніторингу Національного банку України І.В. Берези відсутні будь-які повноваження щодо застосування заходів впливу до АТ «МІБ», суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3.4 Положення№ 49 матеріали про порушення валютного законодавства залежно від суми штрафу розглядають та приймають рішення про застосування санкцій до 50 тис. доларів США - директор структурного підрозділу центрального апарату Національного банку, до компетенції якого належить здійснення валютного контролю за банками, іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв'язку, або уповноважена особа Національного банку.
Отже, посилання представника Банку про відсутність повноважень у директора Департаменту фінансового моніторингу Національного банку України щодо застосування санкцій є необґрунтованими.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
За таких підстав, суд дійшов висновку, що при прийнятті постанов про притягнення до відповідальності Публічного акціонерного товариства “Міжнародний інвестиційний банк» за порушення валютного законодавства №131 від 22.12.2017, №132 від 22.12.2017 Національний банк України діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при їх прийнятті, а відтак вказані постанови є протиправними та підлягають скасуванню.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що зустрічна позовна заява Публічного акціонерного товариства “Міжнародний інвестиційний банк» до Національного банку України про визнання протиправними та скасування постанов про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства №131 від 22.12.2017, №132 від 22.12.2017 підлягає задоволенню в повному обсязі. У задоволенні адміністративного позову Національного банку України до Публічного акціонерного товариства “Міжнародний інвестиційний банк» про стягнення штрафу слід відмовити.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України з Національного банку України за рахунок його бюджетних асигнувань на користь акціонерного товариства “Міжнародний інвестиційний банк» слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 524,00 грн ( т.1 а.с.113).
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову Національного банку України (вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 00032106) до акціонерного товариства “Міжнародний інвестиційний банк» (вул. Лаврська, буд.16, м. Київ, 01015, ЄДРПОУ 35810511) про стягнення штрафу в сумі 19 040,00 грн.
Зустрічну позовну заяву акціонерного товариства “Міжнародний інвестиційний банк» (вул. Лаврська, буд.16, м. Київ, 01015, ЄДРПОУ 35810511) до Національного банку України (вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 00032106) задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Національного банку України про притягнення до відповідальності публічного акціонерного товариства “Міжнародний інвестиційний банк» за порушення валютного законодавства №131 від 22.12.2017.
Визнати протиправною та скасувати постанову Національного банку України про притягнення до відповідальності публічного акціонерного товариства “Міжнародний інвестиційний банк» за порушення валютного законодавства №132 від 22.12.2017.
Стягнути з Національного банку України (вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 00032106) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь акціонерного товариства “Міжнародний інвестиційний банк» (ЄДРПОУ 35810511)судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 524,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Дата складення повного судового рішення - 13.06.2025.
Головуючий суддя А.В. САГУН
судді О.А. ЧЕРНИШ
К.М. ПРИТУЛА