про залишення позовної заяви без руху
17 червня 2025 року м. Київ № 320/28052/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Коломойцева М.М. звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
При цьому, відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів здійснюється тільки судом (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України). Так, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Предметом оцінки доказів є наявність їх властивостей - належності, допустимості, достовірності, достатності.
Згідно зі статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Статтею 75 Кодексу визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, які полягають у відмові ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії.
Натомість, суд констатує, що в якості доказу, що підтверджує факт відмови відповідачем позивачу у виготовленні відповідної довідки про розмір грошового забезпечення, суду наданий лист Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області, який не містить ані вихідного номеру, ані дати складання такого, ані підпису (власноручного або цифрового) уповноваженої особи, що його склала.
Таким чином, суд не приймає у якості доказу вказаний лист з огляду на сумніви в його достовірності у зв'язку із відсутністю у документа будь-яких реквізитів.
Отже, позивачу слід надати належним чином засвідчену у придатному для читання вигляді копію листа Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, яким було відмовлено позивачу у виготовленні відповідної довідки про розмір грошового забезпечення, зокрема який містить інформацію щодо дати його складання, вихідний номер та підпис (власноручний або цифровий) уповноваженої особи, що його склала.
Окрім цього, у силу вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01.01.2025 складає 3028, 00 грн.
Згідно з частиною третьою вказаної статті, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, при зверненні до суду із цим позовом, позивачеві слід було сплатити 968,96 грн судового збору за заявлену вимогу немайнового характеру (1211,20*0,8)
Водночас, в порушення вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, документу, що підтверджує сплату судового збору за звернення до суду з даним позовом, позивачем не надано.
Частиною другою статті 160 цього Кодексу передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини другою статті 43 Кодексу передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
У порушення вказаних вимог, позивачем не надано доказів реєстрації його місця проживання, у тому числі й за адресою, вказаною у позові, доказів його адміністративної процесуальної дієздатності (паспорта) та реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Отже, наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- оригіналу документа про сплату 968,96 грн судового збору за місцем розгляду справи Київським окружним адміністративним судом;
- доказів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача та доказів реєстрації в установленому законом порядку за адресою, вказаною у позові або за іншою адресою шляхом подання засвідченої у передбачений законом спосіб ксерокопії всіх заповнених сторінок паспорта громадянина України, реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача;
- належним чином засвідчену у придатному для читання вигляді копію листа Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, яким було відмовлено позивачу у виготовленні відповідної довідки про розмір грошового забезпечення, який, зокрема, містить інформацію щодо дати його складання, вихідний номер та підпис (власноручний або цифровий) уповноваженої особи, що його склала.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Шевченко А.В.