16 червня 2025 року Справа № 640/19336/21 ЗП/280/998/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОФТРАНС» (03680, м. Київ, вул. Боженка, 866, оф. 312 )
до Головного управління ДПС у м.Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРПРОФТРАНС» з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 травня 2021 року №394590416, яким визначено суму штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 8 767,57 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що сума визначеного грошового зобов'язання, яка обліковувалася в інтегрованій картці платника податків не може бути визначена, як податковий борг, оскільки вона є не узгодженою та оскаржується у судовому поряду. Зазначає, що позивач своєчасно та повністю сплачував власні податкові зобов'язання з податку на додану вартість, відповідно у податкового органу були відсутні правові підстави для зарахування коштів, які сплачувались позивачем в рахунок погашення поточних податкових зобов'язань, в рахунок податкового боргу.
Відповідачем подано відзив на позов в якому зазначає, що відповідно до інтегрованої картки платника за кодом бюджетної класифікації 14010100 (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) станом на 30.10.2020 року рахувалася заборгованість у розмірі 59388,46 грн, а тому всі зарахування коштів по податковим деклараціям сплачувалися в погашення податкового боргу. В задоволенні позову просить відмовити.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
10.04.2025 матеріали адміністративної справи надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2025 зазначену справу передано на розгляд головуючому судді Конишевій О.В.
Ухвалою суду від 15.04.2025 прийнято до провадження справу № 640/19336/21 (провадження ЗП/280/998/25) та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
ГУ ДПС у м. Києві на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, в порядку п.76.3 ст. 76, Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями проведено камеральну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету (далі - ПДВ), якою встановлено порушення вимог, п. 57.1 ст. 57, ст. 200, п. 203.1 ст. 203 Кодексу.
За результатами перевірки складено Акт камеральної перевірки з питання своєчасної сплати податку на додану вартість від 21.05.2021 № 40388/Ж5/26-15-04-16-18/38746421.
24.05.2021 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №394590416, яким визначено штраф за не своєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8 767,57 грн.
Вважаючи прийняте відповідачем податкове повідомлення - рішення протиправним позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 16 ПК України установлено, що платник податків зобов'язаний серед іншого сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 31.3 ст. 31 ПК України строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України установлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 175 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Відповідно до норм п. 46.1 ст. 46, пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
При цьому, п. 203.1 ст. 203 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що аналіз наведених норм ПК України у сукупності дає підстави для висновків, що на платника податків покладено обов'язок здійснити у встановлені строки сплату узгодженого грошового зобов'язання. За несплату або несвоєчасну сплату платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання, такий притягується до відповідальності у вигляді штрафу на умовах визначених податковим законодавством, - а саме ст. 124 ПК України.
Отож, передумовою нарахування штрафних санкцій з підстав, визначених пунктом 124.1 статті 124 ПК України, є несплата платником податків суми узгодженого грошового (податкового) зобов'язання у встановлені законом строки. Більш того, передбачена названим пунктом статті 124 ПК України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення (сплати) грошового зобов'язання з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно із висновками акту перевірки, під час перевірки відповідачем встановлено несвоєчасну сплату позивачем грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначених в податкових деклараціях:
від 17.04.2020 року № 9083664283 - граничний термін сплати 30.04.2020, фактично сплачено - 30.10.2020, 26.11.2020;
від 17.06.2020 № 9138884341 - граничний термін сплати - 30.06.2020, фактично сплачено - 26.11.2020;
від 16.07.2020 № 9169656183 граничний термін сплати 30.07.2021, фактично сплачено - 26.11.2020, 23.04.2021;
від 19.08.2020 № 9205222641 - граничний термін сплати 31.08.2020, фактично сплачено 23.04.2021, 23.04.2021;
від 16.10.2020 № 9268763562 - граничний термін сплати 30.10.2020, фактично сплачено 29.04.2021;
від 17.11.2020 № 9303104735 - граничний термін сплати 30.11.2020 року, фактично сплачено - 29.04.2021 року.
Відповідач зазначає, що відповідно до інтегрованої картки платника за кодом бюджетної класифікації 14010100 (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) станом на 30.10.2020 року рахувалася заборгованість у розмірі 59388,46 грн, а тому всі зарахування коштів по податковим деклараціям сплачувалися в погашення податкового боргу.
Натомість, позивач наголошує на тому, що відповідачем було неправомірно спрямовано на погашення податкового боргу, а перерахування позивачем коштів у встановлений строк підтверджуються відповідними платіжними дорученнями.
З матеріалів справи, судом встановлено, що грошові зобов'язання по деклараціям, які зазначені контролюючим органом були сплачені своєчасно, що підтверджується платіжними дорученнями долученими до матеріалів справи, а саме:
декларація з податку на додану вартість за березень 2020 року від 17.04.2020 року №9083664283 із визначеними грошовими зобов'язаннями у розмірі 81 307,00 грн. сплачена відповідно до платіжних доручень від 14.04.2020 року №747 на суму 20 000,00 грн., 22.04.2020 року №753 на суму 61 307,00 грн;
декларація з податку на додану вартість за травень 2020 року від 17.06.2020 року №9138884341 із визначеними грошовими зобов'язаннями у розмірі 1 136,00 грн. сплачена відповідно до платіжного доручення від 30.06.2020 року №774 на суму 1 136,00 грн.;
декларація з податку на додану вартість за червень 2020 року від 16.07.2020 року №9169656183 із визначеними грошовими зобов'язаннями у розмірі 18 229,00 грн. сплачена відповідно до платіжного доручення від 30.07.2020 року №789 на суму 18 229,00 грн;
декларація з податку на додану вартість за липень 2020 року від 19.08.2020 року №9205222641 із визначеними грошовими зобов'язаннями у розмірі 13 842,00 грн. сплачена відповідно до платіжного доручення від 26.08.2020 року №799 на суму 13 842,00 грн;
декларація з податку на додану вартість за вересень 2020 року від 16.10.2020 року №9268763561 із визначеними грошовими зобов'язаннями у розмірі 7208,00 грн. сплачена відповідно до платіжного доручення від 30.10.2020 року №821 на суму 7208,00 грн;
декларація з податку на додану вартість за жовтень 2020 року від 17.11.2020 року №930310473 із визначеними грошовими зобов'язаннями у розмірі 21 079,00 грн. сплачена відповідно до платіжного доручення від 26.11.2020 року №832 на суму 21 079,00 грн.
Щодо зарахування вказаних сум в рахунок погашення податкового боргу, суд зазначає, що в інтегрованій картці позивача значиться недоїмка з податку на додану вартість по податковому повідомленню-рішенню від 29 січня 2020 року №0002750504. Разом з тим, зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем до Окружного адміністративного суду м. Києві. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.06.2021 було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Станом на час розгляду справи рішення не прийнято.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Під процедурою оскарження рішення контролюючого органу згідно з ст. 56 Податкового кодексу України розуміється узгодження грошового зобов'язання у порядку і строки, які визначені цим Кодексом за процедурами адміністративного або судового оскарження.
За правилами п.п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, днем узгодження грошового зобов'язання є день закінчення процедури адміністративного оскарження, а в разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
З врахуванням вищевикладеного слідує, що сума визначеного грошового зобов'язання, яка обліковувалася в інтегрованій картці платника податків не може бути визначена, як податковий борг, оскільки вона є не узгодженою та оскаржується у судовому порядку.
Таким чином, суд вважає, що контролюючий орган за відсутності підстав, передбачених ст. 124 ПК України неправомірно застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 8767,57 грн, у зв'язку із чим оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОФТРАНС» (03680, м. Київ, вул. Боженка, 866, оф. 312, код ЄДРПОУ 38746421) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011)- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 24 травня 2021 року №394590416.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОФТРАНС» (03680, м. Київ, вул. Боженка, 866, оф. 312, код ЄДРПОУ 38746421) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 16.06.2025.
Суддя О.В. Конишева