17 червня 2025 року Справа № 280/611/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі-відповідач), в якій позивач просить суд:
-визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у виплаті пенсії в розмірі 195412.23 грн., що підлягала виплаті чоловіку, ОСОБА_2 , на виконання рішень Запорізького окружного адміністративного суду від 23.07.2021 у справі №280/3987/21 та від 17.01.2022 № 280/10873/21, і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю;
-зобов'язати відповідача здійснити позивачу виплату пенсії в розмірі 195412.23грн. (сто дев'яносто п'ять тисячь чотириста дванадцять грн. 23коп.), що підлягала виплаті ОСОБА_2 , на виконання рішень Запорізького окружного адміністративного суду від 23.07.2021 у справі №280/3987/21 та від 17.01.2022 № 280/10873/21, і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є дружиною померлого пенсіонера ОСОБА_2 , який перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як отримувач пенсії. Позивач вважає, що як дружина покійного військового пенсіонера має право згідно з частиною першою статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на одержання сум пенсії, що підлягали йому виплаті і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Звернувшись до відповідача із заявою про виплату суми пенсії, що підлягали виплаті її чоловіку, позивач у порушення вимог чинного законодавства отримав відмову. Вказану відмову відповідача позивач вважає протиправною та такою, що порушує її конституційне право на соціальний захист. Просить позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 30.01.2025 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач у поданому до суду письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що на виконання рішень Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/3897/21 та 280/10872/21 ОСОБА_2 , був проведений перерахунок пенсії, внаслідок якого сформувалася доплата в сумі 42286, 86 гривень та 153 125, 37 гривень, проте для виплати позивачці недоотриманої пенсії її померлого чоловіка слід установити наявність інших спадкоємців чи інших заінтересованих осіб. Окрім того, зазначено, що позивачка набуде право на пенсію її померлого чоловіка лише за умови, коли на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області буде покладений відповідний обов'язок. Посилаючись на вказані обставини, просила у позові відмовити.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Позивач є дружиною померлого пенсіонера ОСОБА_2 , який перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як отримувач пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.07.2021 у справі № 280/3987/21, позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задоволено, зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести з 01.01.2016 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 згідно ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи із основного розміру пенсії 80 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням вже виплачених сум.
На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.07.2021 у справі № 280/3987/21, відповідачем було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 а також проведено індивідуальний розрахунок в результаті якого нараховано 42286.86 грн. Заборгованість на виконання рішення суду складає 42286.86 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у справі № 280/10873/21, яке набрало законної сили, зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорозькій області здійснити ОСОБА_2 з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум, у відповідності до вимог ст.ст.43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції» на підставі Довідки від 24.09.2021 №33/28-2359 про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області».
На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у справі № 280/10873/21, відповідачем було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 а також проведено індивідуальний розрахунок в результаті якого нараховано 153125.37 грн.. Заборгованість на виконання рішення суду складає153125.37 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивачки, ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ( а.с.25)
Після смерті ОСОБА_2 недоотримана пенсія нарахована за рішеннями суду від 23.07.2021 у справі № 280/3987/21, та від 17.01.2022 року № 280/10873/21, залишалась у розмірі 195412,23 грн., про що сторони не заперечували.
Позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила вирішити питання виплати заборгованості, проте листом відповідачем роз'яснено, що чоловік заявниц ОСОБА_3 , до дня смерті перебував на обліку в Головному управлінні, як одержувач пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання рішень Запорізького окружного адміністративного суду у справах № 280/3987/21 та № 280/10873/21 Головним управлінням ОСОБА_2 , за життя було проведено перерахунок пенсії, внаслідок чого по пенсійній справі сформувалась доплата за минулий час у розмірі 42 286, 86 грн та 153 125, 37 грн. Виплата недоотриманої пенсії буде проведена за умов надходження не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера повного пакету документів та після фінансування з Державного бюджету.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у виплаті пенсії, що підлягала виплаті її померлому чоловіку на виконання рішення суду, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 52 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Частиною другою статті 52 Закону № 1058-IV установлено, що члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон №2262-ХІІ.
Статтею 61 Закону №2262-ХІІ передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Абзацом третім пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402, передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
У відповідності до абзацу першого пункту 2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право на отримання пенсійних виплат спадкоємці (правонаступники) мають у випадку, якщо така виплата була нарахована померлому або присуджена йому на підставі судового рішення, що набрало законної сили, однак померлим не отримана. Водночас суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі № 200/12094/18-а, такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону № 1058-IV та частиною першою статті 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина друга статті 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Таким чином, аналіз наведених норм свідчить про те, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною першою статті 61 Закону № 2262-ХІІ.
Суд зазначає, що нарахована і недоодержана пенсія на виконання судового рішення, не змінює її правову природу. Відтак, позивач як дружина померлого, яка проживала разом з ним на день його смерті, відповідно до статті 61 Закону № 2262-XII має право на одержання недоотриманої суми пенсії.
Твердження, що відповідач не є розпорядником коштів на виплату пенсій за рішенням суду відхиляються з огляду на те, що Головне управління, відмовляючи позивачу, на вказані обставини не посилалося.
У постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 Верховний Суд зазначив, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу, не є власністю територіального управління Пенсійного фонду України, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас, стягнення з суб'єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Таким чином, відповідач протиправно відмовив у виплаті позивачу пенсії нарахованої, але не виплаченої її померлому чоловіку, оскільки стаття 61 Закону № 2262-ХІІ покладає на органи Пенсійного фонду України обов'язок із виплати суми пенсії, що підлягала виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії в розмірі 195412,23 грн., що підлягала виплаті її чоловіку, ОСОБА_2 , на виконання рішень Запорізького окружного адміністративного суду від 23.07.2021 у справі №280/3987/21 та від 17.01.2022 № 280/10873/21, і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 195412,23 грн. (сто дев'яносто п'ять тисяч чотириста дванадцять грн. 23 коп.), що підлягала виплаті ОСОБА_2 , на виконання рішень Запорізького окружного адміністративного суду від 23.07.2021 у справі №280/3987/21 та від 17.01.2022 року № 280/10873/21, і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області 69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Стрельнікова