16 червня 2025 року Справа № 280/2544/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (далі - позивач) до Дніпровської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110050/2025/000028/1 від 19.03.2025.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 09 квітня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв'язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, судом установлені наступні обставини.
27.12.2022 ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Дніпро) (Покупець) уклало з компанією YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINARY CO., LTD. (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт № KL/4 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною даного контракту.
В подальшому компанією «YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD» відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, додатків (специфікацій) до нього: №№ 2025-1, 2025-1D-z від 11.11.2024, рахунку-фактури № KL2024-1D від 16.12.2024 було здійснено поставку ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» товарів (мотоблоків, грунтофрез до мотоблоків, запасних частин та обладнання до сільськогосподарської техніки), загальною вартістю 33938,50 доларів США.
Перевезення товару здійснювалось відповідно до умов Договору перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №2712/917/2022 від 27.12.2024, укладеного ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» з компанією-перевізником «Global Container Lines Latvija SIA». Вартість транспортних витрат товариства до митного кордону з Україною склала 4500,00 дол. США.
Відповідно до п. 3.1 звонішньоекономічного Контракту, зазначена товарна партія поставлялась на умовах FOB згідно міжнародних торговельних правил “ІНКОТЕРМС 2010».
З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, ТОВ “МОТОТЕХІМПОРТ», було задекларовано до митного посту «Самар» Дніпровської митниці партію отриманого товару за електронною митною декларацією (ЕМД) №25UA110050000818U5 від 18.03.2025, номенклатура, кількість, характеристики товару зазначені у графі 31 ЕМД - Товари №№ 1-5.
Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № КL/4 від 27.12.2022; додатки (специфікації) до нього: №№ 2025-1, 2024-1D-z від 11.11.2024; додаткову угоду № 27 від 07.03.2025 до контракту; банківську платіжну інструкцію № 1295 від 04.03.2025; рахунок-фактуру № KL2023-1D від 16.12.2024; додаток № 1 від 16.12.2024 до нього; пакувальний лист до рахунку-фактури від 16.12.2024; додаток № 1 від 16.12.2024 до нього; сертифікат країни походження товару №C25MA5HADH692015 від 17.02.2025; технічні характеристики виробника товару.
Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №2712/917/2022 від 27.12.2022; коносамент № BW24120627 від 01.01.2025; залізничну товаро-транспортну накладну № 31515265 від 09.03.2025; заявку на перевезення №188 від 25.12.2024; рахунок на оплату послуг перевезення № L80445 від 05.03.2025; акт виконаних послуг від 14.03.2025; довідку про транспортні витрати від 05.03.2025.
Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлене електронне повідомлення № 1 від 18.03.2025, відповідно до якого виявлені начебто розбіжності у наданих документах, які на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи начебто не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів
Також, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митницею були додатково витребувані від ТОВ “МОТОТЕХІМПОРТ», наступні документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) копію митної декларації країни відправлення; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Листом від 18.03.2025 позивач зазначив доводи щодо безпідставності вимог митниці про витребовування додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості задекларованого товару, повідомило митницю, що усі наявні у нього, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару надані, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
19.03.2025 відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару №UА110050/2025/000028/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих Товарів №№ 1-3 скоригована (збільшена) митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Підприємство задекларувало зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД № 25UA110050000866U0 від 20.03.2025. Загальна різниця митних платежів від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 454980,03 грн.
Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA110050/2025/000028/1 від 19.03.2025 протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України визначено, що встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Згідно з частиною 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
У відповідності до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Положеннями статті 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1 та 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
У відповідності до частини 4 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Стаття 53 Митного кодексу України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
Відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частинами 1 і 2 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 статті 54 Митного кодексу України).
Згідно з частиною 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Статтями 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частини 8 статті 57 Митного кодексу України у разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2022 у справі №1.380.2019.005307.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Надаючи оцінку доводам митниці, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд установив, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту подано повний пакет документів відповідно до переліку, визначеного у частині 2 статті 53 Митного кодексу України.
У графі 33 оскаржуваного рішення, відповідач зазначає розбіжності, які, на його думку, унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування:
1. Відповідно до п. в) частини восьмої ст.257 МКУ митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей , установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах). Відповідно до електронного інвойсу графи №31 ЕМД декларантом заявлено торгівельну марку товарів - «KENTAVR». У комерційних та товаросупровідних документах відсутні відомості щодо торгівельної марки товарів
Суд зазначає, що таке твердження митниці не відповідає інформації, що міститься в ЕМД № 25UA110050000818U5 від 18.03.2025 та товаросупровідних і комерційних документах. Так, в декларації (в графі 31), Специфікаціях: №2025-1, 2025-1D-z від 11.11.2025 (в пункті 1), рахунку на оплату № KL2025-1D від 16.12.2025 (в гарфі: “Найменування»), технічних характеристиках, прайс-листі, комерційній пропозиції зазначені торговельні марки поставленого товару - «KENTAVR», які зазначені також в електронному інвойсі, тобто такої “розбіжності» в поданих документах не існує.
2. Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - CHONGQING, згідно Інкотермс 2010. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс 2010) за терміном FОВ, Продавець зобов'язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Враховуючи умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано, в графі №44 ЕМД не зазначено документ за кодом «9610 - копія митної декларації країни відправлення».
За наслідками розгляду листа товариства №180302 від 18.03.2025р., митниця з приводу цієї ж розбіжності зазначає: Відповідно до ст.53 МКУ, документами, що підтверджують заявлений рівень вартості, є в т.ч. копія митної декларації країни відправлення. Крім того, будь- яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 2008 року. Заявленими умовами поставки FOB передбачено здійснення митних формальностей у країні відправлення продавцем. Крім того, відповідно до п.3.1.1 контракту, ціна товару включає ціну експортного митного оформлення товару. Всупереч зазначеному, митна декларація країни відправлення не надана до митного оформлення, що може свідчити про небажання Декларанта її надавати митному органу для здійснення контролю правильності заявленої декларантом митної вартості та її складових, перевірки ціни товару, ваги, кількості, найменування, та інших відомостей, що заявлялась митним органам Китаю при вивезенні.
Зазначені твердження митного органу є необгрунтованими з огляду на те, що зовнішньоекономічним Контрактом № KL/4 (п. 3.5, п. 3.6), його Сторонами узгоджені документи які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких такий документ, як копія митної декларації країни відправлення відсутній. Таким чином товариство, відповідно до умов зазначеного Контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені його умовами.
Дія закону КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації» розповсюджується виключно на суб'єктів підприємницької діяльності цієї країни, тобто здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов'язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ані України, ані КНР не передбачено зобов'язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.
Також, з приводу ненадання декларації країни відправлення, Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первиннимидокументами, а надання такоїмитної декларації не є обов'язковим за вказаних обставинпідтвердженнямитноївартості товару».
Копія митної декларації країни відправлення у підприємства відсутня в зв'язку з чим її надання було неможливим.
3. Відповідно до частини четвертої ст.54 МКУ, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до п.п. 4.1 та 5.2 Контракту від умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях (Додатках) до контракту.
Відповідно до інвойсу від 16.12.2024 №KL2025-1D загальна фактурна вартість товару на комерційних умовах постачання FOB - QINGDAO Китай складає 33938,50 дол. США. Відповідно до специфікацій до Контракту форма оплати за специфікацію від 11.11.2024 № 2025-1 (565415,00 дол.США), - 100% передоплата, від 11.11.2024 № 2025-1D-z (688,50 дол.США).- протягом 180 діб з дня фактичного отримання товару.
Для підтвердження оплати за товар по інвойсу від 16.12.2024 №KL2025-1D на загальну суму 33938,50 дол. США декларантом надано до митного оформлення платіжне доручення від 04.03.2025 №1295, що підтверджує оплату у розмірі 207414,45 дол.США за товар згідно контракту від 27.12.2022 №KL/4 та специфікації від №2025-1 від 11.11.2024 (графа №70 платіжного дорученя), але згідно суми даної специфікації від №2025-1 від 11.11.2024 (565415,00 дол.США), - 100% передоплата, оплата за товар здійснена не в повному обсязі, що порушує п.6 даної специфікації.
Враховуючи умови поставки FOB CHONGQING Продавець виконав умови постачання коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей коносаменту від 01.01.2025 №BW24120627, товар за інвойсом від 16.12.2024 №KL2025-1D на загальну суму 33938,50 дол. США, було завантажено на судно - 01.01.2025, але оплата за відправлений товар, по специфікації №2025-1 від 11.11.2024 на загальну суму 565415,00 дол.США, здійснена за платіжними дорученнями від 04.03.2025 №1295 покупцем тільки 04.03.2025.
За умовами п.п. 4.1 Контракту, в разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватись після здійснення поставки, зміна ціни оформляються додатковою угодою після чого продавець повинен надати Покупцю коригуючи специфікацію та інвойс. Зазначене може свідчити про наявність додаткових угод, рахунків, що підтверджують зміну Продавцем ціни товару, та які до митного контролю не надані. Також здійснення оплати за товар з порушеннями встановлених строків може передбачати додаткові санкції та штрафи за порушення вказаних строків. Декларантом не надано доповнення до контракту від 27.12.2022 №KL/4 на поставку товару згідно з інвойсом від 16.12.2024 №KL2025-1D на загальну суму 33938,50 дол. США.
Документального підтвердження здійснення оплати за товар згідно інвойсу від 16.12.2024 №KL2025-1D на загальну суму 33938,50 дол. США, не надано. Якщо рахунок - фактура сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Відповідно до п.7 висновків Постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №2 «Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Декларантом надано до митного оформлення банківські платіжні документи, що стосується товару від 04.03.2025 №1295 в графі №70 котрих наявне посилання на контракт від 27.12.2022 №KL/4 та специфікації від №2025-1 від 11.11.2024, та відсутнє посилання на інвойс від 16.12.2024 №KL2025-1D, що не дає можливості повністю ідентифікувати оцінювану партію товару. Враховуючи вищезазначені розбіжності, неможливо здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості оцінюваних товарів.
Зазначені твердження митниці є необґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 2.1. зовнішньоекономічного контракту № KL/4 визначено, що поставка товару здiйснюється партiями i фiксується в Специфiкацiях (додатках) до даного Контракту. Допускається поставка товару декiлькома партiями за однiєю Специфiкацiею. Пунктом 2.2. контракту визначено, що Товар, що поставляеться, повинен вiдповiдати кiлькостi зазначенiй у Специфiкацiї (додатку) до цього Контракту або у Iнвойсi, у разi поставки товару декількома партіями за однією специфікацією.
В даному випадку здійснювалась поставка за двома специфікаціями до зовнішньоекономічного контракту - 2025-1, 2025-1D-zвід 11.11.2024. При цьому, за специфікацією № 2025-1 від 11.11.2024 здійснювалась поставка однієї з декількох товарних партій за однією специфікацією на суму 33250,00 дол. США. За специфікацією ж 2025-1D-z від 11.11.2024 здійснювалась поставка товару, визначеного у ній у повному обсязі на загальну суму 688.50 дол. США. Номенклатура, кількість та вартість товару, поставленого за обома специфікаціями зафіксована у єдиному рахунку-фактурі №КL2025-1D від 16.12.2024 (відповідно до пунктів 2.1., 2.2 контракту). Таким чином, у специфікації 2025-1 зазначені номенклатура, кількість та вартість загальної товарної партії, вартість якої складає 565415,00 дол. США., а у рахунку-фактурі зазначені вартість поставленої частини з загальної партії товару за специфікацією № 2025-1 та повна вартість товару за специфікацією 2025-1D-z, на загальну суму 33938,50 дол. США, тому сума рахунку не може відповідати загальній сумі специфікацій.
Дійсно, пунктом 6 специфікації №2025-1, Сторонами контракту передбачений строк оплати вартості товару, як здійснення 100% попередньої оплати в сумі 565415,00 дол.США. Однак митницею не враховано, що товариством разом з ЕМД, якою товар було задекларовано, була надана митниці додаткова угода №27 від 07.03.2025 до контракту №KL/4, відповідно до умов якої, Сторони контракту узгодили зарахувати кошти в сумі 207414,45 дол. США, як передоплату вартості товару, поставленого за специфікацією №2025-1, а сплату залишку вартості товару в сумі 358000,55 дол. США відстрочити на 180 днів з моменту фактичного отримання товару. Для підтвердження часткової оплати за товар по специфікації № 2025-1 товариством надано митниці до митного оформлення платіжне доручення від 04.03.2025 №1295, що підтверджує оплату у розмірі 207414,45 дол.США за товар згідно контракту від 27.12.2022 №KL/4 та специфікації від №2025-1 від 11.11.2024 (графа №70 платіжного дорученя). Таким чином означеною платіжною інструкцією № 1295 товариством підтверджено здійснення попередньої оплати за товар в сумі 207414,45 дол. США, з урахуванням умов додаткової угоди № 27 від 07.03.2025. Залишок вартості товару за цією специфікацією в сумі 358000,55 дол. США товариством сплачений не був, оскільки встановлений умовами додаткової угоди № 27 строк його оплати на момент подання митної декларації та винесення спірного Рішення не сплинув, тому банківський платіжний документ відсутній у товариства та не міг бути наданий митниці.
Таким чином твердження митниці про те, що 100% передоплата, оплата за товар здійснена не в повному обсязі, що порушує п.6 специфікації 2025-1 є помилковим та ґрунтується на неправильному анлізі та тлумаченні наданих товариством документів.
Як зазначалось, платіжною інструкцією №1295 була здійснена часткова оплата вартості товару в сумі 201414,15 дол. США за специфікацією № 2025-1 - 04.03.2025. Датою фактичного отримання товару відповідно до штампу Дніпровської митниці “Під митним контролем» та акту виконаних робіт послуг з перевезення є 14.03.2025, тобто частково оплата була здійснена до фактичного завершення поставки і є передоплатою, що і було зафіксовано Сторонами контракту в додатковій угоді № 27 від 07.03.2025, а оплата залишку вартості товару в сумі 358000,55 дол. США відстрочена на 180 днів з моменту фактичного отримання товару.
Таким чином позивач наданими митниці зазначеними документами підтвертверджено, що жодних порушень строків оплати вартості товару не існує, тому твердження про те, що за умовами п.п. 4.1 Контракту, в разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватись після здійснення поставки, зміна ціни оформляються додатковою угодою після чого продавець повинен надати Покупцю коригуючи специфікацію та інвойс, що може свідчити про наявність додаткових угод, рахунків, що підтверджують зміну Продавцем ціни товару, та які до митного контролю не надані також ґрунтується на неправильному аналілі та тлумаченні зазначених вище документів та є помилковим.
Крім того, посилання митниці на пункт 4.1. контракту є недоречним, оскільки ним передбачені умови зміни ціни товару, а в даному випадку ціна товару не змінювалась, сторонами були змінені умови оплати вартості товару, що передбачено пунктом 5.2 контракту, яким визначено, що умови оплати кожноi партii товару зазначаються у вiдповiдних Специфiкацiях (Додатках) до контракту; за домовленiстю cтopiн умови оплати, зазначенi у Специфiкацi, можуть бути змiненi шляхом укладання додаткової угоди, яким і керувались сторони в даному випадку, укладаючи додаткову угоду № 27 до контракту. Більш того, застосування митним органом конструкцій типу: “зазначене може свідчити про наявність додаткових угод, рахунків, що підтверджують зміну Продавцем ціни товару», “може передбачати додаткові санкції та штрафи за порушення вказаних строків» свідчить про те, що твердження митниці в цій частині грунтується на припущеннях, тобто не можуть бути покладені в основу спірного Рішення.
Твердження митниці про те, що у банківських платіжних інструкціях не зазначено посилань на інвойс, що не дає можливості повністю ідентифікувати оцінювану партію товару, з посиланням на Постанови Пленуму ВАСУ також є помилковим з огляду на те, що митницею не враховано, що в даному випадку відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту №КL/5 єдиною підставою для здійснення оплати вартості товару його сторонами визначена Специфікація (п. 5.1 Контракту), тому у платіжних дорученнях міститься посилання саме на специфікацію, як підставу для здійснення оплати. Зазначення інвойсу у платіжних інструкціях протирічило б умовам контракту.
Таким чином декларантом товариства в спірному випадку декларування товару виконані вимоги діючого митного законодавства (ч. 2 ст. 53 МКУ) щодо надання усіх наявних у нього банківських платіжних документів, у разі здійснення оплати коштів за товар, які повною мірою ідентифікуються зі специфікацією, рахунком-фактурою, задекларованими товарами та у сукупності з іншими наданими митниці документами первинного бухгалтерського обліку підтверджують заявлену товариством вартість товару за Контрактом та факт здійснення часткової оплати за товар.
4. Відповідно до відомостей, що містяться у наданих до митного оформлення документах, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - CHONGQING. Згідно частини 10 статті 58 МКУ, при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», при заповненні графи 20 декларації митної вартості: для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування - 4500,00дол.США (186477,7500грн). З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом до митного оформлення надано: - договір транспортного експедирування від 27.12.2022 №2712/917/2022, (Далі Договір ТЕО), укладеного з Global Container Lines Latvija SIA (перевізник); - рахунок від 05.03.2025 №L80445; - довідка про транспортні витрати від 05.03.2025; - акт виконаних послуг від 14.03.2025; - заявка на перевезення від 25.12.2024 №188. Відповідно до відомостей рахунку від 05.03.2025 № L80445, визначені наступні витрати на транспортування партії товарів у контейнері: морський фрахт, включаючи перевантаження Кіндао (Китай) - Гданськ (Польща)- 3500,00 дол.США; міжнародна залізнична доставка, включаючи перевантаження: Гданськ, Польща- митний перехід Мостиська-Пшемисль - 1000,00дол.США; міжнародна доставка, включаючи перевантаження митний перехід Мостиська-Пшемисль - Самар, Україна - 1220,00дол.США. Загальна сума - 5720,00 дол.США.
Поставка товару здійснюється із застосуванням комбінованих видів транспорту, через морські порти європейських країн з подальшим перевантаженням на автомобільні, залізничні види транспорту. При доставці товару значно збільшується кількість отриманих послуг з доставки товару та відповідно збільшуються суми транспортних витрат, які повинні бути включеними до митної вартості товару при її розрахунку. Зокрема, але не виключно, мова йде про наступні послуги: навантаження/розвантаження» з корабля, зберігання придбаного товару за кордоном; навантаження в залізничні вагони «вузької» чи широкої колії, надання вагонів «широкої колії» під навантаження на території інших країн, користування вантажними вагонами «широкої колії» на території інших країн, перестановку колісних пар; постачання послуг з міжнародних перевезень за єдиним міжнародним перевізним документом, в якому пункт призначення/розвантаження зазначено на території України тощо. Крім вище вказаного, при перевезенні товарів комбінованими видами транспорту, через морські порти європейських країн з подальшим перевантаженням на автомобільні, залізничні види транспорту можливо зберігання товарів за кордоном, подвійне завантаження/розвантаження (з корабля та/або місця зберігання на залізничні платформи «вузької колії» та подальше перевантаження на залізничні платформи «широкої колії», тощо).
Згідно відомостей: коносаменту від 01.01.2025 № BW24120627 поставка оцінюваної партії товару здійснено у контейнері; на морському судні з порту Кіндао (CHINA) до порту GDANSK (POLAND); накладної УМВС від 09.03.2025 №31515265 товар переміщувався з залізничної станції Глівіце (POLAND) до переходу на МКУ Мостиська-Пшемисль та до м. Самар залізничним транспортом.
Аналіз зазначених в графі №44 ЕМД транспортних (перевізних) документів, що стосуються поставки оцінюваної партії товару, свідчить про наступне:
1. зідно Інтернет ресурсу відстеження контейнерів ww.maersk.com/tracking контейнер №TLLU6886124 прибув в порт призначення GDANSK 01.03.2025. З урахуванням дати 09.03.2025 залізничної накладної №31515265 товар в контейнері в період з 01.03.2025 по 09.03.2025 зберігався в порту, був перевезений з порту GDANSK (Польща) на залізничну станцію Глівіце (Польща) або був підданий іншим операціям, що може свідчити про наявність додаткових витрат за портові вантажні роботи, контрсталійний час (демередж). зберігання товару в портовому терміналі порту, та транспортних витрат на перевезення товару з порту GDANSK на залізничну станцію Глівіце, оформлення митних документів типа декларації Т1, інше;
2. згідно ж/д накладної від 09.03.2025 № 31515265, перевантаження та відправка контейнера здійснювалась з залізничної станції Глівіце, (Польща). Декларантом не надавався рахунок та не включена транспортна складова (НРР) від порту GDANSK до станції Глівіце (Польша). Транспортні (перевізні) документи щодо переміщення вказаним маршрутом до митного оформлення не надано. Відомості щодо включення витрат на транспортування зазначеним маршрутом до ціни наданих послуг, відсутні в наданих декларантом до митного оформлення документах;
3. надана до митного оформлення сканована копія залізничної накладної від 09.03.2025 № 31515265 не містить інформації про числові значення витрат на транспортування товару, відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої Україною 05.06.1992. Відповідно до статті 15 даної угоди, у залізничній накладній зазначається інформація про оплату провізних платежів. Статтею 30 угоди передбачено порядок здійснення розрахунків за надання послуг з перевезення. Надана до митного оформлення примірник залізничної накладної не містять інформації, яка наявна на звороті даного документу і повинна містити графи щодо тарифу та вартості перевезення товару.
Відомості про додаткові витрати не зазначені ні у заявці на перевезення від 25.12.2024 №188 (гр.11), ні в акті виконаних послуг від 14.03.2025, ні у рахунку на оплату транспортних витрат від 05.03.2025 № L80445. Рахунок від 05.03.2025 № L80445 не містить опис/перелік всіх складових транспортних витрат за даним маршрутом міжнародного перевезення товару з застосуванням, типи комбінованих видів транспорту, можливі відомості про додаткові витати. Виникає сумнів що всі додаткові витрати на транспортування товару за маршрутом порт Кіндао (Китай) - Самар (Україна)» були враховані в вартості послуги транспортування товару в документах наданих для перевірки заявленої в ЕМД транспортної складової митної вартості товару. У наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості додаткові витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Також в загальній сумі транспортних витрат поза межами території України не враховані експедиторські витрати та нагорода за Договором ТЕО;
4. в наданому коносаменті від 01.01.2025 № BW24120627 зазначено умову оплати, який означає, що товари передаються покупцеві або одержувачу компанією морських перевезень за дійсним коносаментом після сплати транспортних витрат по перевезенню товаром за маршрутом, зазначеним в коносаменті.
Товар в контейнері, який переміщувався за коносаментом від 01.01.2025 №BW24120627 на морському судні з порту Кіндао (Китай) до порту GDANSK (POLAND), за даними Інтернет ресурсу відстеження контейнерів ww.maersk.com/tracking станом на 01.03.2025 вибув з порту GDANSK, що свідчить про факт сплати за морський фрахт на дану дату. Але в рахунку на оплату транспортних витрат, включно й за морський фрахт, від 05.03.2025 № L80445 зазначено термін сплати: 15.04.2025. На дату подання ЕМД від 18.03.2025 №25UA110050000818U5, митному органу не надано ніяких банківських платіжних документів що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, їх реквізити в графі №44 ЕМД під кодом «3005» не зазначені. Здійснення оплати послуг з порушеннями встановлених строків може передбачати додаткові санкції та штрафи за порушення вказаних строків. Відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до порту - місця ввезення на митну територію України, передбачені частиною 10 статті 58 МКУ. Згідно наданих документів щодо вартості перевезення товарів на умовах FOB - Кіндао транспортна складова митної вартості не підлягає перевірці та обчисленню.
Зазначені твердження митниці є необґрунтованими, виходячи з наступного.
Для підтвердження транспортних витрат Перевізником були надані документи, передбачені діючим митним законодавством, в тому числі “Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», згідно яких при заповненні графи 20 декларації митної вартості: для підтвердження витрат на транспор тування декларантом, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Для підтвердження транспортних витрат, як складової митної вартості, товариством митниці надані: договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №2712/917/2022 від 27.12.2022; коносамент № BW24120627 від 01.01.2025; залізничну товаро-транспортну накладну № 31515265 від 09.03.2025; заявку на перевезення №188 від 25.12.2024; рахунок на оплату послуг перевезення № L80445 від 05.03.2025; акт виконаних послуг від 14.03.2025; довідку про транспортні витрати від 05.03.2025. Згідно наданих документів загальна сума транспортних витрат за маршрутом доставки вантажу порт Чунцин, Китай - місто Тернопіль, Україна складає 5720.00 USD / дол. США., до яких включені: вартість морського перевезення замршрутом Кіндао (Китай) - Гданськ (Польща) - 3500,00 дол.США; міжнародна залізнична доставка, включаючи перевантаження: Гданськ, Польща - митний перехід Мостиська- Пшемисль - 1000,00 дол. США; міжнародна залізнична доставка, включаючи перевантаження: митний перехід Мостиська-Пшемисль - Самар, Україна - 1220,00 дол.США. Вантаж додатково не страхувався. Перевантаження контейнерів враховано.
В рахунку на оплату, акті виконних робіт, довідці про транспортні витрати Перевізник зазначив окремо вартість транспортування за кожною дільницею транспортування - морське міжнародне перевезення, транспортування залізницею до кордону України, перевезення по території України.
Перебування контейнерів з задекларованим товаром в порту з 01.03.2025 по 09.03.2025 не передбачає нарахування додаткових витрат за портові вантажні роботи, контрсталійний час (демередж), зберігання товару в портовому терміналі порту, що свідчить про їх відсутність. Крім того, застосування митним органом контструкції типу: “може свідчити про наявність додаткових витрат», свідчить про те, що твердження митниці в частині наявності додаткових витрат, пов'язаних з перебуванням контейнерів з товаром у порту призначення, перевезення товару з порту Гданськ на залізничну станцію Глівіце грунтується на припущеннях, тобто не може бути покладено в основу спірного Рішення. Будь-яких додаткових витрат за портові вантажні роботи, контрсталійний час (демередж), зберігання товару в портовому терміналі порту, та транспортних витрат на перевезення товару з порту Гданськ на залізничну станцію Глівіце, оформлення митних документів типа декларації Т1 (які по своїй суті взагалі не є додатковими витратами, що включаються до вартості транспортних витрат, як складової заявленої митної вартості), інших - позивачем здійснено не було, що підтверджується наданими митниці зазначеними вище документами.
Твердження митниці про те, що відомості щодо включення витрат на транспортування за маршрутом від порту Гданськ до станції Глівіце, (Польша) до ціни наданих послуг, відсутні в наданих декларантом до митного оформлення документах є необґрунтованими з огляду на те, що як вбачається з рахунку на оплату, акту виконаних робіт, довідки про транспортні витрати означений митницею маршрут покривається маршрутом перевезення вантажу залізничним транспортом - Гданськ, Польща - митний перехід Мостиська-Пшемисль, вартість якого складає 1000,00 доларів США, тобто вартість доставки за маршрутом від порту Гданськ до станції Глівіце, (Польша) включена до вартості доставки товару за маршрутом Гданськ, Польща - Мостиська-Пшемисль та не потребує виокремлення окремою статею витрат в означених документах або зазначення в окремому комерційному документі.
Тердження митниці про те, що надана копія залізничної накладної не містить інформації про числові значення витрат на транспортування товару відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої Україною 05.06.1992 є помилковим, оскільки пункт 15 Угоди дійсно визначає вимоги до накладної, однак п. 14 параграфу першого цієї статті передбачає зазначення інформації "про сплату провізних платежів", що не може бути ототожнено з розміром витрат на транспортування через відмінний зміст зазначених категорій.
Більш того, митниця, зазначаючи, що: “Наданий до митного оформлення примірник залізничної накладної не містять інформації, яка наявна на звороті даного документу», визнає факт наявності цієї інформації у накладній.
Твердження митниці про те, що відомості про можливі/наявні додаткові витрати не зазначені у заявці на перевезення від 25.12.2024 №188 (гр.11) є помилковим, оскільки у гр. 11 Заяви визначено, що дадаткові витрати відсутні.
Твердження митниці про відсутність у поданих документах відомостей щодо вартості додаткових витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів та не врахування експедиторських витрат та нагороди за Договором ТЕО не заслуговують на увагу з огляду на те, що пунктом 10 заявки на перевезення № 188, яка є невід'ємною частиною договору перевезення передбачено включення додаткових витрат у загальну вартість перевезення. Також нунктом 4.2 зовнішньоекономічного контракту прямо передбачено, що у ціну Товару включена вартість упаковки і маркування, а пунктом 3.1. контракту визначено, що поставки здійснюються на умовах згідно правил ІНКОТЕРМС за редакцією 2010 року, які мають обов'язковий характер для Сторін у рамках цього Контракту. Конкретні умови поставки партії товару зазначаються в Специфікації (Додатку) до цього Контракту. Сторони мають право після підписання Специфікації змінити умови поставки, зазначені в ній, шляхом підписання додаткової угоди.
Відповідно до підпункту 3.1.1. контракту, у разі використання правил Інкотермс FOB (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов'язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
Як вбачається умовами зовнішньоекономічного контракту прямо визначено, що витрати на пакування, маркування, завантаження, вивантаження товару включені до фактурної вартості товару, яка відображена у специфікації та рахунку на оплату, тому не потребують виділення окремою статтею витрат, а твердження митниці є помилковими.
Слід зазначити також, що перевезення спірної товарної партії здійснювалось відповідно до договору перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №2712/917/2022, а не договору транспортного екпедирування. Нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність», Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачена сплата експедиторських витрат та винагороди експедитора виключно у разі здійснення транспортного експедирування вантажу за договором транспортного експедирування, сплата таких платежів при здісненні мультимодального перевезення вантажу за договором перевезення не передбачена, тобто такі платежі не здійснювались товариством.
Умовами договору первезення передбачено, що оплата вартості транспортування здійснюється ротягом 45 днів від дати вивантаження контейнера в порту (п. 4.2). В інвойсі №L80300 Перевізник зазначив строк сплати вартості перевезення - до 27.03.2025. Таким чином, на день декларування товару, строк оплати транспортування за договором не сплинув, а тому надання товариством банківського платіжного документу було не можливим, а твердження митниці в цій частині є необгрунтованим.
Твердження митниці про те, що: «В наданому коносаменті від 13.11.2024 №BW24110103 зазначено умову оплати «Freight Collect». Термін «Freight Collect» означає що товари передаються покупцеві або одержувачу компанією морських перевезень за дійсним коносаментом після сплати транспортних витрат по перевезенню товаром за маршрутом зазначеному в коносаменті» не означає, що Замовник за договором перевезення повинен слатити транспорті витрати з морського первезення до моменту оформлення коносаменту. Умови оплати наданих транспортних послуг визначені договором перевезення, заявкою на превезення.
Таким чином, надані документи у своїй сукупності підтверджують транспортні витрати, як одну з складових митної вартості задекларованого товару, вони не містять розбіжностей, кореспондуються між собою та задекларованими товарами, а твердження митного органу грунтуються на непрвильному тлумаченні відомостей, що в них містяться та припущеннях.
5. Щодо наданого прайс-листа від 01.11.2024 та комерційної пропозиції від 01.11.2024. При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції. Згідно загальносвітової практики прейскурант (прайс-лист) та комерційна пропозиція мають містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару. Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.11.2024 компанії YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD містить цінову інформацію виключно на асортимент товарів та умови поставки товару FOB QINGDAO які декларуються за ЕМД від 18.03.2025 №25UA110050000818U5 та зазначені в доповнені (специфікації) від 11.11.2024 № 2025-1 до Контракту й рахунку-фактурі від 16.12.2024 № KL2025-1D. Наданий декларантом прайс-лист від 01.11.2024 має суб'єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МКУ, адже містить виключно перелік товарів, заявлених за ЕМД від 18.03.2025 №25UA110050000818U5 та конкретні умови поставки FOB QINGDAO, що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ.
Зазначені твердження митниці також є необгрунтованими з огляду на те, що чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми комерційної пропозиції та прайс-листа. Згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Враховуючи те, що комерційна пропозиція містить посилання на особу, якій надається пропозиція, та вказівку на найменування товару, кількість, умови поставки, ціну одиниці товару , а інформація, що міститься в комерційній пропозиції та прайс-листі відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, не виникає ніяких сумнівів що надані документи, передбачені ч.3 ст.53 МКУ, стосуються саме задекларованого товару і містять інформацію щодо ціни товару, яка пропонується для придбання.
Відповідно до положення пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України, яким закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Із наведеної засади випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.
Відомості, зазначені у прайс-листі знайшли своє підтвердження у первинних документах бухгалтерського обліку - специфікаціях, рахунку на оплату та банківькому платіжному документі. Таким чином, зауваження митниці відносно прайс-листа та комерційної пропозиції не є підставою для витребування додаткових документів або неврахування їх, як документів, підтверджуючих вартість товару.
Таким чином, позивач під час митного оформлення надав необхідні документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого товариством товару та протиправність оскаржуваного рішення.
Також в графі 33 спірного Рішення, митниця зазначає: «Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару, відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МКУ, п.6 ст.54 МКУ».
Як вбачається з наведеного підставою для неможливості застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо задекларованих товарів стала начебто відмова декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених начебто невідповідностей у поданих на підтвердження заявленої митної вартості документах.
Такі твердження митниці є необгрунтованими.
Так, щодо вимог митниці про надання товариством банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, слід зазначити, що вони є безпідставними, входячи з того, що самою митницею визнається факт надання їй товариством банківської платіжної інструкції №1295 від 04.03.2025.
Також товариством були надані зазначені вище інші бухгалтерські документи: зовнішньоекономічний контракт, специфікації, додаткова угода до контракту, рахунок-фактура на оплату.
Відповідно до п. 4, п. 5 ч. 2 ст. 53 МКУ, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару для підтвердження заявленої митної вартості подаються митниці виключно у разі оплати рахунку, а інші інші платіжні та/або бухгалтерських документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару надаються виключно за наявності у декларанта.
Таким чином, товариством виконані вимоги означеної правової норми та надані митниці усі платіжні та інші бухгалтерські документи, наявні у нього, якими підтверджено вартість товару за контрактом на момент декларування спірної товарної партії, числові показники вартості товару у них не містять розбіжностей, кореспондуються між собою та ідентифікуються з задекларованими товарами, використовуючи відомості яких митниця мала можливість перевірити числові показники вартості товару та факт здійснення оплати за товар, тому її вимога є безпідставною.
Вимога митниці про надання транспортних перевізних документів якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів також є безпідставною, оскільки усі наявні у товариства такі документи також були надані ним митниці в процесі консультацій щодо митного оформлення задекларованого товару, зазначені вище: договір перевезення, коносамент, залізнична товаро-транспортна накладна, рахунок на оплату, акт виконаних послуг з перевезення, довідка про транспортні витрати, заявка на перевезення. З зазначених документів вбачається, що факти прийняття товару до перевезення, маршрут, факт його перевезення та числові показники заявленої транспортної складової митної вартості у зазначених документах повною мірою підтверджуються, кореспондуються між собою, ідентифікуються з задекларованими товарами, тобто митниця мала можливість їх перевірити, тому її вимога про надання товариством в спірному випадку декларування товару транспортних перевізних документів є безпідставною.
Вимоги митниці про надання товариством в спірних випадках декларування таких додаткових документів, як: виписки з бухгалтерської документації; каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; копії митної декларації країни відправлення; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини є необгрунтованими виходячи з того що частково вони були надані, а частково вони відсутні у товариства, тому вимога митниці про їх надання є протиправною, оскільки відповідно до частини 3 ст. 53 МКУ, вони передбачені як додаткові документи, що надаються (за їх наявності) на запит митниці, виключно у випадку, якщо надані документи, передбачені частиною 2 ст. 53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Щодо надання виписки з бухгалтерської документації, слід зазначити, що така вимога митниці є безпідставною, оскільки нею не конкретизовано яку саме виписку з якої саме бухгалтерської документації, за який період та на усунення яких розбіжностей в поданих документах необхідно її надати. Поданими документами первинного бухгалтерського обліку, зазначеними вище повною мірою підтверджується вартість товару за контрактом та вартість транспортних витрат до кордону з Україною, як складові митної вартості.
Щодо надання каталогів виробника товару, слід зазначити, що зовнішньоекономічним Контрактом (п. 3.5, п. 3.6), його Сторонами узгоджені документи які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких такі документи, як каталоги виробника товару відсутні. Таким чином товариство, відповідно до умов Контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені його умовами, тобто вони відсутні у товариства та не могли бути надані на вимогу митниці, тим паче, що вона також протирічить положенням ч. 3 ст. 53 МКУ.
Щодо надання специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, слід зазначити, що разом з ЕМД, якою товар декларувався товариством митниці були надані зазначені вище специфікаціі до контракту №№ 2025-1, 2023-1D-z прайс-лист та комерційна пропозиція виробника товару від 01.11.2024, які по своїй суті є також і каталогами виробника товару.
Відносно надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, слід зазначити, що вимога митниці є безпідставною з огляду на те, що вартість та якість товару підтверджуються повною мірою документами первинного бухгалтерського обліку, наданими товариством митниці в процесі декларування товару в спірному випадку декларування, зазначеними вище: специфікаціями, рахунком на оплату, прайс-листом, комерційною пропозицією, сертифікатом країни походження товару, технічними характеристиками, відомості яких не містять розбіжностей та кореспондуються між собою. Таким чином надання висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями було недоцільним, тому такі висновки відсутні у товариства та митниці не могли бути надані митниці.
З огляду на викладене у сукупності суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.
Верховний суд у постанові від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що «Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей…».
Суд зауважує, що в межах розгляду даної справи відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
За положеннями ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. При цьому, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина 2 статті 55 Митного кодексу України).
Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та вмотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
Окрім того, відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах: від 30.01.2018 по справі №813/7903/14, від 18.12.2018 по справі №826/15706/13-а, від 29.01.2019 по справі №815/6827/17, від 16.04.2019 по справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі - ЄАІС). При цьому, у такій ситуації митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.
Приймаючи рішення про коригування митної вартості товару, митниця виходила з наявної інформації щодо раніше визначеного рівня митної вартості. Однак, в порушення вимог ст. 57 Митного кодексу України митницею не доведено неможливість застосування інших (попередніх) методів (2а-2г) визначення митної вартості товару, а застосовано резервний метод, який відповідно до наведених вище норм законодавства застосовується у випадку, якщо митна вартість товару не може бути визначена за попередніми методами.
Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.
Таке тлумачення зазначеної правової норми повністю співпадає з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у постанові від 03.04.2018 по справі №809/453/17.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку із чим суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA110050/2025/000028/1 від 19.03.2025 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Інші доводи відповідача висновків суду не спростовують, при цьому суд звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд.13, прим.19, код ЄДРПОУ 44830259) до Дніпровської митниці (49038, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, буд.22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110050/2025/000028/1 від 19.03.2025.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6824,70 грн (щість тисяч вісімсот двадцять чотири гривнi 70 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова