17 червня 2025 року м. Ужгород№ 260/3610/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить:
1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо постановки ОСОБА_1 на військовий облік.
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 привести у відповідність військово-облікові данні ОСОБА_1 , а саме внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення його з військового обліку.
3. Стягнути з Відповідача судові витрати понесені Позивачем, а саме судовий збір в розмірі 1211, 20 гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000 гривень.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 06.03.2018 року ОСОБА_1 був виключений з військового обліку за ст. 37 ч. 6 п. 6 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», редакції Закону станом на 06.03.2018 року, Мукачівським міськвійськоматом. У зв'язку із виключенням з військового обліку Мукачівським міськвійськоматом ОСОБА_1 було видано тимчасове посвідчення № НОМЕР_2 форми № 3, замість військового квитка, в якому проставлена відмітка з печаткою та підписом про виключення з військового обліку, а також з зазначенням інформації про те, що ОСОБА_1 військову підготовку не має.
Підстава виключення з військового обліку ОСОБА_1 підтверджується вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.05.2007 року по справі № 1-27/2007 р., відповідно до якого ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.187, ч.2 152, ч.3 ст. 153, ст. 304 КК України, та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, від відбуття покарання звільнено з іспитовим строком 2 роки в порядку ст.75 КК України 28.03.2025 року ОСОБА_1 , шляхом використання мобільного додатку «Резерв +», сформував електронний військово-обліковий документ, в якому зазначено, що він перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 та має статус військовозобов'язаного, дата уточнення даних - 30.12.2024 року, дата ВЛК - 16.07.2024 року, постанова ВЛК - придатний, звання - Солдат, ВОС - 798919, номер в реєстрі Оберіг - 160720249361716800043.
У зв'язку з вказаними обставинами, представником позивача направлено адвокатський запит. За результатами розгляду адвокатського запиту № 02-04-1/25 від 02.04.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 було направлено засобами поштового зв'язку Укрпошта відповідь № 4641 від 08.04.2025 року, яка була отримана 29.04.2025 року та відповідно до змісту якої зазначено, що ОСОБА_1 був взятий на військовий облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі власноруч складеної та особисто ним поданої заяви від 16.07.2024 року, відповідно до вимог пункту 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 р. (зі змінами), причому копія вищезазначеної заяви ІНФОРМАЦІЯ_3 надана не була.
Позивач вказує, що добровільно не писав та не подавав до ІНФОРМАЦІЯ_4 , тому вважає, що його було взято на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 протиправно.
Зі взяттям на військовий облік військовозобов'язаних ОСОБА_1 не згоден та вважає такі дії протиправними та таким, що порушують його права.
Ухвалою суду від 13.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідачем подано до суду відзив на позов, відповідно до якого заперечує проти заявлених позовних вимог та вказує, що Як зазначено в позовній заяві ОСОБА_2 , 06.03.2018 року він був виключений з військового обліку з підстави, передбаченої п.6 ч.6 ст.37 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» (в редакції чинній станом на 06.03.2028 року).
16.07.2024 року позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де власноруч, добровільно склав та подав заяву з проханням про взяття його на облік військовозобов'язаних (копія заяви додається).
Цього ж дня, тобто 16.07.2024 року, на підстави вказаної заяви, відповідно до вимог вищевказаних нормативно-правових актів, позивача ОСОБА_2 було взято на військовий облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що були внесені відповідні відомості ЄДРПВР.
Отже, враховуючи викладені обставини, посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_4 , здійснюючи взяття на військовий облік позивача ОСОБА_2 , діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України.
Крім того, 16.07.2024 року позивач пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією (довідка від 16.07.2024 року № 11624.)
Одночасно звертає увагу, що стаття 37 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» містить вичерпний перелік підстав для виключення військовозобов'язаних з військового обліку у відповідному ІНФОРМАЦІЯ_2 , жодна з яких не підлягає застосуванню щодо позивача ОСОБА_4 .
Зважаючи на зазначене, вважає, що відсутні підстави для задоволення всіх позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вказує наступне.
Судом встановлено, що 06.03.2018 року ОСОБА_1 був виключений з військового обліку за ст. 37 ч. 6 п. 6 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», редакції Закону станом на 06.03.2018 року, Мукачівським міськвійськоматом, що підтверджується тимчасовим посвідченням № НОМЕР_2 форми № 3 з відміткою про виключення з військового обліку.
Судом встановлено, що вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.05.2007 року по справі № 1-27/2007 р. ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.187, ч.2 152, ч.3 ст. 153, ст. 304 КК України, та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, від відбуття покарання звільнено з іспитовим строком 2 роки в порядку ст.75 КК України
28.03.2025 року ОСОБА_1 , шляхом використання мобільного додатку «Резерв +», сформував електронний військово-обліковий документ, в якому зазначено, що він перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 та має статус військовозобов'язаного, дата уточнення даних - 30.12.2024 року, дата ВЛК - 16.07.2024 року, постанова ВЛК - придатний, звання - Солдат, ВОС - 798919, номер в реєстрі Оберіг - 160720249361716800043.
У подальшому 02.04.2025 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) було направлено адвокатський запит № 02-04-1/25 з метою отримання інформації щодо законних підстав та причин взяття на військовий облік та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 .
За результатами розгляду адвокатського запиту № 02-04-1/25 від 02.04.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 було направлено відповідь № 4641 від 08.04.2025 року, де зазначено, що ОСОБА_1 був взятий на військовий облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі власноруч складеної та особисто ним поданої заяви від 16.07.2024 року, відповідно до вимог пункту 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 р. (зі змінами).
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, тому звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 грудня 2015 року № 389-VIII воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, зокрема, встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Пунктом 3 Указу № 64/2022 у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
В подальшому воєнний стан продовжений указами Президента України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Згідно з ч. 9 ст. 14 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» на районні (міські) комісії з питань приписки покладаються, крім іншого: зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов'язаних громадян, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання; виключення з військового обліку громадян, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Відповідно до п. 8, 9 ч. 1 ст. 89 Кримінального кодексу України, такими, що не мають судимості, визнаються: особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за тяжкий злочин, якщо вони протягом шести років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення; особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом восьми років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення.
Згідно зі ст. 90 ККУ строки погашення судимості обчислюються з дня відбуття основного і додаткового покарання.
До строку погашення судимості зараховується час, протягом якого вирок не було виконано, якщо при цьому давність виконання вироку не переривалася. Якщо вирок не було виконано, судимість погашається по закінченню строків давності виконання вироку.
Якщо особу було достроково звільнено від відбування покарання, то строк погашення судимості обчислюється з дня дострокового звільнення її від відбування покарання (основного та додаткового). Якщо невідбуту частину покарання було замінено більш м'яким покаранням, то строк погашення судимості обчислюється з дня відбуття більш м'якого покарання (основного та додаткового). Якщо особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить кримінальне правопорушення, перебіг строку погашення судимості переривається і обчислюється заново. У цих випадках строки погашення судимості обчислюються окремо за кожне кримінальне правопорушення після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останнє кримінальне правопорушення.
Згідно ч. 5 ст. 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п.1 вказаного Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За змістом положень п.9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності.
У абз. 3 п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.
Відтак до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить взяття та виключення військовозобов'язаних з військового обліку.
Відповідно до пункту «г» ч. 5 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній до 14.10.2003) виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни: які були засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів.
Відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній до 17.05.2024) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024, статтю 37 Закону України № 2232-ХІІ викладено в новій редакції.
Редакція статті 37 Закону України № 2232-ХІІ, яка є чинною з 18.05.2024, вже не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку військовозобов'язаних, як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Отже, до Закону №2233-XII внесені зміни та Законом України від 11 квітня 2024 року №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (набрав чинності 18 травня 2024 року) статтю 37 Закону №2233-XII викладено у новій редакції.
Зокрема, частиною 6 статті 37 №2233-XII установлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Отже, підстава «громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину» була виключена з переліку таких, згідно з якими відбувалось виключення з військового обліку.
Відповідно до вимог Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" на військову службу за призовом під час мобілізації приймаються громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.07.2024 року позивачем подано до ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву про взяття на обік військовозобов'язаних. Суд зауважує, що вказана заява підписана позивачем (а.с.35).
Відповідно до п. 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 р. (зі змінами), зокрема, взяття на військовий облік військовозобов'язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності
16.07.2024 року, на підстави вказаної заяви, відповідно до вимог вищевказаних нормативно-правових актів, позивача було взято на військовий облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що були внесені відповідні відомості ЄДРПВР.
Отже, враховуючи викладені обставини, посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_4 , здійснюючи взяття на військовий облік позивача, діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України.
Суд також враховує інші аргументи та доводи позивача, зазначені у позові, однак зауважує, що вони не мають визначального впливу на правильне вирішення судом позовних вимог у спірних правовідносинах, оскільки встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору про відмову у задоволенні позову.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вказане вище та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
У відповідності до ст. 139 КАС України судові витрати понесені позивачем покласти на останнього.
Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЮ.Ю.Дору