про залишення позовної заяви без руху
17 червня 2025 рокум. Ужгород№ 260/4798/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Хохрун Івана Івановича, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області щодо не нарахування та невиплати позивачу з 01.03.2018 року по 31.12.2024 року індексації грошового забезпечення відповідно до приписів абз.4, 5, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 у фіксованій величині 2843,90 грн. на місяць.
2. Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області нарахувати та виплатити позивачу індексацію його грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2024 року, відповідно до приписів абз.4, 5, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 у фіксованій величині 2843,90 грн., що враховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходів, з урахуванням раніше виплачених сум та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), зокрема, частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно з Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин, який набрав чинності з 19.07.2022 року, частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, до 19.07.2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Тобто позовні вимоги за період з 01.03.2018 року по 18.07.2022 року, не обмежуються будь-яким строком звернення до суду.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Карантин в Україні, пов'язаний з COVID-19, діяв з 12.03.2020 року (постанова Уряду від 11.03.2020 року № 211) та закінчився 30.06.2023 року (постанова Уряду від 27.06.2023 року № 651).
Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 Кодексу законів про працю України, на строк дії такого карантину.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.11.2023 року по справі №160/759/23.
Суд зазначає, що у частині позовних вимог за період з 19.07.2022 року по 31.03.2023 року тримісячний строк звернення до суду, з урахуванням його продовження на період дії карантину (до 30.06.2023 року) сплинув 01.07.2023 року.
У частині позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення за квітень 2023 року (з 01.04.2023 року по 30.04.2023 року) тримісячний строк звернення до суду сплинув 01.08.2023 року.
У частині позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення за травень 2023 року (з 01.05.2023 року по 31.05.2023 року) тримісячний строк звернення до суду сплинув 01.09.2023 року
У частині позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення за червень 2023 року (з 01.06.2023 року по 30.06.2023 року) тримісячний строк звернення до суду сплинув 01.10.2023 року
У частині позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення за липень 2023 року (з 01.07.2023 року по 31.07.2023 року) тримісячний строк звернення до суду сплинув 01.11.2023 року
У частині позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення за серпень 2023 року (з 01.08.2023 року по 31.08.2023 року) тримісячний строк звернення до суду сплинув 01.12.2023 року.
У частині позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення за вересень 2023 року (з 01.09.2023 року по 30.09.2023 року) тримісячний строк звернення до суду сплинув 01.01.2024 року.
У частині позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення за жовтень 2023 року (з 01.10.2023 року по 31.10.2023 року) тримісячний строк звернення до суду сплинув 01.02.2024 року.
У частині позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення за листопад 2023 року (з 01.11.2023 року по 30.11.2023 року) тримісячний строк звернення до суду сплинув 01.03.2024 року.
У частині позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення за грудень2023 року (з 01.12.2023 року по 31.12.2023 року) тримісячний строк звернення до суду сплинув 01.04.2024 року.
У частині позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення за січень 2024 року (з 01.01.2024 року по 31.01.2024 року) тримісячний строк звернення до суду сплинув 01.05.2024 року.
У частині позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення за лютий 2024 року (з 01.02.2024 року по 29.02.2024 року) тримісячний строк звернення до суду сплинув 01.06.2024 року.
У частині позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення за березень 2024 року (з 01.03.2024 року по 31.03.2024 року) тримісячний строк звернення до суду сплинув 01.07.2024 року.
У частині позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення за квітень 2024 року (з 01.04.2024 року по 30.04.2024 року) тримісячний строк звернення до суду сплинув 01.08.2024 року.
У частині позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення за травень 2024 року (з 01.05.2024 року по 31.05.2024 року) тримісячний строк звернення до суду сплинув 01.09.2024 року.
У частині позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення за червень 2024 року (з 01.06.2024 року по 30.06.2024 року) тримісячний строк звернення до суду сплинув 01.10.2024 року.
У частині позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення за липень 2024 року (з 01.07.2024 року по 31.07.2024 року) тримісячний строк звернення до суду сплинув 01.11.2024 року.
У частині позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення за серпень 2024 року (з 01.08.2024 року по 31.08.2024 року) тримісячний строк звернення до суду сплинув 01.12.2024 року.
У частині позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення за вересень 2024 року (з 01.09.2024 року по 30.09.2024 року) тримісячний строк звернення до суду сплинув 01.01.2025.
У частині позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення за жовтень 2024 року (з 01.10.2024 року по 31.10.2024 року) тримісячний строк звернення до суду сплинув 01.02.2025 року.
У частині позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення за листопад 2024 року (з 01.11.2024 року по 30.11.2024 року) тримісячний строк звернення до суду сплинув 03.03.2025 року.
У частині позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення за грудень 2024 року (з 01.12.2024 року по 30.12.2024 року) тримісячний строк звернення до суду сплинув 03.04.2025 року.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем не подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
При цьому, обов'язок доведення обставин, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась із адміністративним позовом.
Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Суд зауважує, що вимоги позивача стосуються не виплати йому сум розрахунку при звільненні, якими є види грошового забезпечення, що зазначені в наказі про звільнення, а індексація грошового забезпечення, яка була позивачу виплачена протягом періоду проходження служби, про розмір якої позивач був обізнаний в день її отримання.
КЗпП України не пов'язує строк звернення до суду з вимогами щодо заробітної плати (грошового забезпечення), яке було нараховане та виплачене позивачу раніше, ніж під час звільнення зі служби, з датою одержання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, оскільки вказані суми не є розрахунком при звільненні.
Тому суд не вбачає підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху та роз'яснює позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом: звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про перерахунок різниці індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2022 року по 30.12.2024 року, з вказівкою поважних причин його пропуску.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху і встановити строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Рейті