16 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/4423/25
категорія 113080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про:
- визнання протиправним та скасувати відмову комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, викладену у повідомленні №2/1021 від 12.02.2025;
- зобов'язання комісію при ІНФОРМАЦІЯ_1 надати мотивоване рішення за наслідками розгляду заяви від 30.01.2025 року, а саме оформити Позивачу в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, довідку про відстрочку від призову на військову службу на підставі п.12. ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятого Відповідачем рішення про відмову Позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Позивач вважає, що на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", так як здійснює догляд за своєю дружиною, ОСОБА_2 , 1984 р.н., яка є особою з інвалідністю 3 групи, зумовленої онкологічним захворюванням, психічним розладом, церебральним паралічем або іншими паралітичними синдромами. Зазначає, що відповідно до консультаційного висновку від 01.12.2022року Комінального некомерційного підприємства "Обласна клінічна лікарня ім.О.Ф.Горбачевського ОСОБА_3 встановлено діагноз - дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст. змішаного генеза. ліворо-динамічні порушення. стійкий цефалогічний синдром, що на думку Позивача, призводить до паралітичних синдромів та супроводжується стійкими руховими порушеннями та розглядаються як паралітичні синдроми або мають такі наслідки.
Як зазначено в позові, вказані обставини надають Позивачу право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, але Відповідач при ухваленні оскаржуваного рішення такі обставини протиправно не врахував.
Ухвалою від 24.02.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник Відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , направив до суду відзив на позов, в якому Відповідач зазначає, що 30.01.2025 року Позивач засобами поштового зв'язку направив заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п.12 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
11.02.2025 року вказана заява Позивача була розглянута на засіданні Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 . За результатами розгляду вказаної зави Позивачу було відмовлено в надані відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Рішення було мотивовано відсутністю підстав для її надання.
Так, згідно довідки до акту огляду МСЕК (серія 12ААГ №090200) дружині Позивача ОСОБА_2 було встановлено ІІІ групу інвалідності загального захворювання з 15.12.2022 року на строк до 01.01.2025 року з датою чергового перегляду 15.12.2024 року. Згідно даної довідки, на думку Відповідача, інвалідність дружини Позивача не була встановлена внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки) кистей рік (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів. В долучених до заяви інших медичних документах ( виписок із медичної картки від 11.12.2022 року та від 27.11.2024 року та консультативного висновку спеціаліста від 01.12.2022 року) також не значилося наявність онкологічного захворювання або психічного розладу або церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
Відповідач вважає, що хвороба дружини Позивача, згідно діагнозу: "дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст. з помірними лікво-динамічними, помірними вестебулоактичними порушеннями, стійкий стійкий цефалічний синдром (G93.4)", не належить до паралітичного синдрому класифікатора хвороб НК 025:2021, та не належить до розділу "Церебральний параліч та інші паралітичні синдроми (G80-G83)". В зв'язку з цим Позивачу правомірно було відмовлено в надані відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
30.01.2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка до Відповідача надійшла 06.02.2025 року.
За результатами розгляду такої заяви та доданих до неї документів, комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 11.02.2025 року прийнято рішення про відмову в наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оформлене протоколом №11.
Підставою для відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації слугувало те, що Дружина Позивача не відноситься до "осіб з інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки) кистей рік (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів або осіб з інвалідністю ІІІ групи, у яких наявне онкологічне захворювання, психічний розлад, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми" (а.с. ).
ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомленням №2/1021 від 12.02.2025року, довів вказане рішення до відома Позивача, яке Позивач особисто отримав 13.02.2025року.
Суть спірних відносин між сторонами зведена виключно до правомірності рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у надані ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформлену протоком №11 від 11.02.2025 року.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно з частинами 1, 2 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч.1ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Суд враховує, що правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII).
Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 Закону № 3543-XII.
Згідно з приписами пункту 12 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560, в редакції, чинній на час спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 60 Порядку №560, Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
Так, відповідно до вимог пункту 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
У відповідності до вимог пункту 58 Порядку №560 на підтвердження права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період з підстав, передбачених пунктом 12 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII Позивач, окрім іншого подав, слідуючі документи:
- копія довідки до акту огляду МСЕК (серія 12 ААГ № 090200) про встановлення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , третьої групи інвалідності загального захворювання з 15.12.2022 року до 01.01.2025 року (а.с.13);
- виписки із медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_2 , виданої 11.12.2024 року Баранівською комунальною центральною лікарнею (а.с.12);
- виписки із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_2 , виданої 27.11.2024р. Комунальним некомерційним підприємством "Баранівська лікарня (а.с.14);
- консультаційний висновок спеціаліста відносно ОСОБА_2 , виданої 01.12.2022 року Комунальним некомерційним підприємством "Обласна клінічна лікарня ім.О.Ф.Горбачевського" Житомирської обласної ради (а.с.15).
Тобто, на думку Позивача та його представника, зазначені документи підтверджують, що дружина Позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а не ОСОБА_4 чи ОСОБА_3 , як помилково зазначено в позові, відноситься до осіб з інвалідністю III групи, зумовлених наявністю онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
Такі доводи Позивача та його представника, що наведені у позові, не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.
По-перше, долучена до позову та досліджена судом копія довідки до акту огляду МСЕК (серія 12 ААГ № 090200) свідчить про встановлення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , третьої групи інвалідності загального захворювання з 15.12.2022 року до 01.01.2025 року.
Жодних доказів на підтвердження проведення переогляду 15.12.2024 року та про продовження ОСОБА_2 статусу особи з інвалідністю третьої групи інвалідності загального захворювання після 01.01.2025 року суду не надано.
Вказані обставини дають підстави суду зробити висновок, що станом на звернення Позивача до Відповідача із заявою від 30.01.2025 року про встановлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період з підстав, передбачених пунктом 12 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII, дружина Позивача, ОСОБА_2 , не мала статусу особи з інвалідністю третьої групи.
По-друге: як вже зазначалося судом, в розумінні вимог пункту 12 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
Тобто, підставою для надання спірної відстрочки для військовозобов'язаних, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, є встановлення такої інвалідності:
- або внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів;
- або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
Разом з тим, в перелічених та долучених Позивачем до позову та до звернення до Відповідача медичних документів відсутні жодні висновки, що відповідний встановлений ОСОБА_2 діагноз "дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст. змішаного генезу, з лікво-динамічними порушеннями, стійкий цефалічний синдром" чи ""дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст. з помірними лікворо-динамічними, помірними вестибулоатактичними порушеннями, стійкий стійкий цефалічний синдром" засвідчують про наявність в особи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
Суд вважає безпідставними обґрунтування позовних вимог в цій частині положеннями Наказу МОЗ України від 08.10.1998 року №297 "Про перехід органів і закладів охорони здоров'я України на Міжнародну статистичну класифікацію хвороб і споріднених проблем охорони здоров'я десятого перегляду".
Безспірно, вказаний Наказ МОЗ України передбачав здійснення переходу на Міжнародну статистичну класифікацію хвороб і споріднених проблем охорони здоров'я десятого перегляду (МКХ-10), як єдиного міжнародного нормативного документу для формування системи обліку і звітності в охороні здоров'я - з 01.01.1999 року.
Десятий перегляд Міжнародної статистичної класифікації хвороб і проблем, пов'язаних зі здоров'ям (МКХ-10) - це документ, який використовується як провідна статистична та класифікаційна основа в системі Охорони здоров'я.
Разом з тим, Позивач та його представник не врахували, що МКХ-10 використовується як єдиний міжнародний нормативний документ для формування системи обліку і звітності в охороні здоров'я, а не для встановлення діагнозу та їх наслідків.
Більш того, жодний із долучених до позову медичних документів не містить відображення кодування діагнозу Танської О.О. з посиланням на МКХ-10.
Суду не надано доказів щодо наявності у Позивача та його представника фахових знань кодування діагнозу Танської О.О. з посиланням на МКХ-10.
Аналогічно суд вважає безпідставними доводи представника Відповідача щодо необхідності врахування при вирішенні даного спору Наказу Міністерства економіки України від 4 серпня 2021 року № 360-21 "Про затвердження та скасування національних класифікаторів", яким з згідно до частини п'ятої статті 259 Господарського кодексу України затверджено з 01.09.2021 року національні класифікатори НК 025:2021 Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я на заміну НК 025:2019.
Суду не надано доказів щодо наявності у Відповідача та його представника фахових знань кодування діагнозу Танської О.О. з посиланням на національні класифікатори НК 025:2021 Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я.
Одночасно суд враховує, що згідно з висновком, наведеним у листі Комунального некомерційного підприємства "Баранівська лікарня" від 03.03.2025 року на запит Відповідача, захворювання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не відноситься до паралітичних синдромів (а.с.39).
Зазначене свідчить про відсутність у Позивача права на відстрочку від призову на військову службу на підставі пункту 12 частині статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Відсутність права в особи виключає його порушення та не потребує судового захисту.
Відсутність порушеного права особи є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк
16.06.25