17 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/5345/25
категорія 112030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 в/ч НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення грошової допомоги,
встановив:
Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) щодо не нарахування йому в повному розмірі разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком з урахуванням проведеної виплати у серпні 2024 року.
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на його користь грошову допомогу до Дня Незалежності України у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. з урахуванням проведеної виплати у серпні 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачами, на думку позивача, допущено протиправні дії щодо нарахування та виплати йому щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2024 у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Крім того, у відзиві на позов відповідач вказав про необхідність залучення Міністерства соціальної політики України до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Зазначає, що участь Міністерства соціальної політики у розгляді даної справи сприятиме всебічному та дослідженню обставин справи та надасть можливість врахувати позицію державного органу, відповідального за цю сферу правовідносин. Наголошує, що у разі винесення рішення про задоволення позовних вимог, його реальне виконання залежатиме від дій Міністерства соціальної політики, як органу, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення та є головним розпорядником коштів за бюджетною програмою за КПКВК 2506080 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду".
З 31.03.2025 по 14.04.2025 головуюча суддя перебувала у відпустці; 14.03.2025, 21.03.2025, 23.05.2025, 29.05.2025 та 13.06.2025 головуюча суддя перебувала на періодичному навчанні.
Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 КАС України.
У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Щодо клопотання відповідача про залучення до участі у справі Міністерства соціальної політики України в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.49 Кодексу адміністративного судочинства, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.
Згідно з ч.4 та ч.5 ст.49 КАС України, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
З наведених норм випливає, що питання про залучення третіх осіб вирішується ухвалою суду за заявою, в якій зазначається, на яких підставах їх належить залучити до участі у справі.
Представник відповідача до початку розгляду справи по суті оформленого належним чином та викладеного окремим письмовим документом клопотання про залучення третіх осіб не подавав.
Викладення у відзиві на адміністративний позов заяв та клопотань не передбачено чинними нормами процесуального законодавства та суперечить
Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій та перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом повідомило, що в серпні поточного року позивачу, як учаснику бойових дій, було нараховано грошову допомогу до Дня Незалежності України у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 №369 - 1000,00 грн.
Позивач, вважаючи, що грошова допомога повинна виплачуватись у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає правовий статус ветеранів війни та створення належних умов для їх життєзабезпечення є Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону № 3551-XII (у редакції, чинній з 15 квітня 2023 року з урахуванням змін, внесених Законом України від 20 березня 2023 року №2983-IX) щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 №369, установлено, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2024 року у таких розмірах:
учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень
Як видно із матеріалів справи, позивачу виплачено разову грошову допомогу до Дня Незалежності України в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 369 від 02.04.2024.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем дотримані норми положень Закону № 3551-XII та постанови Кабінету Міністрів України № 369 від 02.04.2024.
За таких обставин суд вважає помилковими доводи позивача про те, що останній має право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік в більшому розмірі, оскільки виплата спірної грошової допомоги мала здійснюватися в розмірі, що встановлений постановою Кабінету Міністрів України №369 від 02.04.2024.
Такий висновок відповідає позиції, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2025, ухваленій за результатами розгляду зразкової справи № 440/14216/23.
Відповідно до частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 77, 139, 242-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити за безпідставністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва
17.06.25