Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 червня 2025 року Справа№640/6182/19
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром» (юридична адреса: 03022, м. Київ, вул. Максимовича Михайла. Д. 8, офіс 18, код ЄДРПОУ 41547400) до Одеської митниці (юридична адреса: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21а, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Одеської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці Державної фіскальної служби України № UA 500000/2018/000072/2 від 05.12.2018 року; 2) визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500650/2018/01165.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено встановлену митним законодавством процедуру прийняття спірних рішень та картки відмови без врахування всіх обставин, наслідком чого є визнання їх протиправними та скасування.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року було відкрито провадження у справі № 640/61824/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром» до Одеської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2019 року, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром» задоволено в повному обсязі: визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби № UA500000/2018/000072/2 від 05 грудня 2018 року про коригування митної вартості товарів, картки відмови № UA500650/2018/01146 від 05 грудня 2018 року та № UA500650/2018/01165 від 14 грудня 2018 року.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року, апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києві від 03.09.2019 року - без змін.
Постановою Верховного Суду від 20 травня 2021 року, касаційну скаргу Одеської митниці ДФС, правонаступником якої є Одеська митниця Держмитслужби, задоволено частково: рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року у справі № 640/6182/19 скасовано. Справу № 640/6182/19 направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2021 року, суддею Погрібніченком І.М. прийнято адміністративну справу № 640/6182/19 до свого провадження та вирішено розглядати справу одноособово суддею в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу № 640/9626/22 передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2025 року зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Тарасенку І.М.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року, суддя Тарасенко І.М. прийняв справу № 640/6182/19 до свого провадження, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою від 03 березня 2025 року замінено первинного відповідача у справі № 640/6182/19 з Одеської митниці ДФС на правонаступника - Одеську митницю, як відокремлений підрозділ Держмитслужби. Розгляд справи розпочато з початку.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Фінпром» у задоволенні позовної заяви.
Представник відповідача зазначив, що робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, в тому числі, шляхом перевірки документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Отже, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості посадові особи, що провадять такий контроль, застосовують Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом ДФС від 11.09.2015 року № 689.
07 листопада 2018 року Одеська митниця ДФС повідомила декларанта про необхідність проведення митного огляду товарів.
Пунктом 33 Положення про митні декларації, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 450 передбачено, що за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в поданій митному органу митній декларації, можуть бути змінені, зокрема шляхом доповнення, або митна декларація може бути відкликана.
Пунктом 34 Положення про митні декларації, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 450 передбачено, що не дозволяється внесення змін або відкликання митної декларації після надання декларанту або уповноваженій ним особі митним органом, якому подана така митна декларація, інформації про призначення митним органом митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення або перевірки документів на товари (крім випадків, коли після проведення зазначених митних формальностей порушень митних правил не виявлено).
Таким чином, оскільки 07.11.2018 року Одеська митниця ДФС повідомила декларанта про необхідність проведення митного огляду товарів, то у відповідності до пункту 34 Положення про митні декларації, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 450 були відсутні підстави для надання згоди на відкликання митної декларації № UA500650/2018/057451 від 07.11.2018 року.
Крім того, представник відповідача зазначає, що подання декларантом заяви про надання дозволу на відкликання митної декларації № UA500650/2018/057451 від 07.11.2018 року не означає автоматичного відкликання митної декларації № UA500650/2018/057451 від 07.11.2018 року.
Відповідач зазначає, що не відповідає дійсності твердження позивача в заяві № 355-1 про надання дозволу на відкликання митної декларації № UA500650/2018/057451 від 07.11.2018 року про те, що начебто «покупець відмовився від покупки», оскільки в подальшому ТОВ «Фінпром» двічі подало до Одеської митниці ДФС митні декларації № UA500650/2018/067005 від 14.12.2018 року, № UA500650/2018/069188 від 28.12.2018 року на вищевказаний товар, в графі 8 «Одержувач» та в графі 9 «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання» яких було зазначене ТОВ «Фінпром» (03022, м. Київ, вул. Максимовича Михайла, буд. 8, офіс 18, ідентифікаційний код юридичної особи - 41547400).
Тому, на думку представника відповідача, відсутні фактичні обставини, які обумовлювали необхідність відкликання митної декларації № UA500650/2018/057451 від 07.11.2018 року.
Представник відповідача звертає увагу суду на те, що в адміністративному позові ТОВ «Фінпром» не наведено жодних аргументів щодо протиправності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та карток відмови, окрім подання заяви про надання дозволу на відкликання митної декларації № UA500650/2018/057451 від 07.11.2018 року.
Подання заяви про надання дозволу на відкликання митної декларації № UA500650/2018/057451 від 07.11.2018 року не може бути обставиною, яка призводить до неможливості прийняття органом доходів та зборів рішення про коригування митної вартості товарів, а отже подання вказаної заяви не може вважатися правовою підставою для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.
Представник відповідача також вказує на те, що твердження позивача про те, що начебто в «базі Одеської митниці ДФС декларація № UA500650/2018/057451 від 07.11.2018 року є анульованою не відповідає дійсності, оскільки законодавством України, чинним на момент митного оформлення, не передбачене анулювання митних декларацій.
Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією (МД) № UA500650/2018/057451 від 07.11.2018 року містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Декларантом та його уповноваженою особою самостійно був обраний (шостий) резервний метод визначення митної вартості товару, що підтверджується графою 43 митної декларації (МД) № UA500650/2018/057451 від 07.11.2018 року.
Таким чином, ст. ст. 57 - 64 МКУ передбачають послідовність застосування методів визначення митної вартості від першого до шостого методу.
Отже, у відповідності до ст. ст. 57 - 64 МКУ, у випадку самостійного застосування декларантом резервного методу визначення митної вартості товарів, вище перелічені норми законодавства України не передбачають зворотної послідовності застосування методів визначення митної вартості товарів від шостого до першого методу.
Одеською митницею ДФС направлений до Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України запит про оцінку колісного транспортного засобу від 22.11.2018 року № 057451, згідно якого на розгляд експерта було поставлене запитання: «Яка вартість колісного транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України?»
Також, представник відповідача звертає увагу суду на те, що Управлінням товарознавчої, інженерно-технічної та криміналістичної експертизи Департаменту податкових та митних експертиз ДФС (експерт Вищневецький С.О. - свідоцтво від 12.04.2018 року № 256 на право самостійного проведення товарознавчої експертизи колісних транспортних засобів, видане ЕКК ДФС України та кваліфікаційне свідоцтво оцінювача від 27.07.2013 року МФ № 8139, посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача від 19.10.2017 року МФ № 10450-ПК, видане Фондом державного майна України) був складений висновок № 142005901-1967 від 03.12.2018 року у розділі 7 «Висновки» якого зазначено: «Вартість колісного транспортного засобу марки «Bentley» модель «Bentayga W12», ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , що ввозиться на митну територію України, у країні придбання або провідних країна-експортерах без урахування витрат на навантаження, вивантаження, перевантаження КТЗ, вартості транспортування, страхових сум; комісійних та брокерських винагород, інших витрат, зазначених у запиті про оцінку колісного транспортного засобу від 22.11.2018 року № 057451, станом на дату оцінки, становить 161830,83 USD.»
Надалі, з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз наявних баз даних та з урахуванням висновку Департаменту податкових та митних експертиз від 03.12.2018 року № 142005901-1967 про вартісні характеристики, митну вартість даного товару скориговано до рівня 162230,83 дол. США/шт (161830,83 дол. США/шт + 400 дол. США витрати на транспортування згідно інвойсу від 23.08.2018 року № 1).
У зв'язку з вищевикладеним та у відповідності до ч. 2 ст. 55 МКУ Одеською митницею ДФС прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA500000/2018/000072/2 від 05.12.2018 року.
Відповідач зазначає, що у рішенні про коригування митної вартості № UA500000/2018/000072/2 від 05.12.2018 року наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.
Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54, статті 256 МКУ, Одеською митницею ДФС була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500650/2018/01146 від 05.12.2018 року та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
ТОВ «Фінпром» подало до Одеської митниці ДФС митну декларацію № UA500650/2018/067005 від 14.12.2018 року, в графі 45 якої зазначило митну вартість 3065482,13 грн (110 004 доларів США; курс НБУ на день подання митної декларації - 1 долар США = 27,867006 грн), тобто зазначило митну вартість товару, визначену декларантом або уповноваженою ним особою, але всупереч положенням пункту 5 частини 2, частини 7 статті 55 МКУ не забезпечило сплату різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ.
Враховуючи вищевикладені причини, та положення пункту 5 частини 2, частини 7 статті 55, ч. 1, 2, 3 статті МКУ, Одеською митницею ДФС була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500650/2018/01165 від 14.12.2018 року та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією № UA500650/2018/069188 від 28.12.2018 року за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ.
Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 458843,68 грн шляхом внесення коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів.
Додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів ТОВ «Фінпром» або його уповноваженими представниками до Одеської митниці ДФС надано не було.
Таким чином, представник відповідача зазначає, що Одеська митниця ДФС під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500000/2018/000072/2 від 05.12.2018 року та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500650/2018/01146 від 05.12.2018 року, № UA500650/2018/01165 від 14.12.2018 року діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «ФІНПРОМ».
Додатково представник відповідача зазначив, що не може бути прийнятий до уваги доданий позивачем до позовної заяви Звіт № ТИ181029-008 про незалежну оцінку транспортного засобу, складений ТОВ «ВКФ «СПАРТА» оскільки він спростовується висновком № 142005901-1967 від 03.12.2018 року складеним Управлінням товарознавчої, інженерно-технічної та криміналістичної експертизи Департаменту податкових та митних експертиз ДФС, а також суперечить митній вартості товарів, яка була заявлена позивачем у митній декларації № UA500650/2018/057451 від 07.11.2018 року.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року, у задоволенні клопотання Одеської митниці про розгляд справи № 640/6182/19 за правилами спрощеного провадження із викликом сторін - відмовлено.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром», код ЄДРПРОУ 41547400, юридична адреса: 03022, м. Київ, вул. Максимовича Михайла, 8, офіс 18. Основним видом діяльності за КВЕД є: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; інші види діяльності - 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 81.22 Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об'єктів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпром» подано до Одеської митниці ДФС України електронну митну декларацію від 07 листопада 2018 року № UA500650/2018/057451 на оформлення товару «легковий автомобіль, з двигуном внутрішнього згоряння, з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, такий, що використовувався - 1 шт., торгівельна марка «Bently», модель «Bentayga», кузов SJAAC2ZV0HC014630, номер шасі - нема даних, номер двигуна - нема даних»; у графі 43 зазначено метод визначення митної вартості - резервний та надано наступні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару: рахунок-фактура (інвойс) від 23 серпня 2018 року, коносамент NYCODS794500 від 13 вересня 2018 року, домашній коносамент № 101346762-2 від 05 вересня 2018 року, навантажувальний документ № 1374/2 від 23 жовтня 2018 року, декларацію про походження товару від 23 серпня 2018 року, уніфіковану митну декларацію МД-1 50065М№ 0003450, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № 18206700375 від 25 липня 2018 року, висновок про вартісні характеристики товару ТИ181029-008, контракт купівлі-продажу транспортного засобу № 14 від 14 серпня 2018 року, доповнення до контракту від 23 серпня 2018 року, договір про надання послуг митного брокера № 340-10 від 22 жовтня 2018 року, акт фізичного огляду від 25 жовтня 2018 року, довідка про відповідність екологічним нормам від 29 жовтня 2018 року, платіжне доручення № 50 від 19 жовтня 2018 року, платіжне доручення № 51 від 24 жовтня 2018 року.
23 листопада 2018 року позивачем подано до відповідача заяву № 355-Т з проханням відповідно до ст. 269 Митного кодексу України надати дозвіл на відкликання митної декларації від 07 листопада 2018 року № UA500650/2018/057451 у зв'язку з відмовою покупця ТОВ «Фінпром» від покупки.
Рішенням Одеської митниці ДФС № UA500000/2018/000072/2 від 05 грудня 2018 року про коригування митної вартості товарів митну вартість товару скориговано до рівня 162230,83 дол. США/шт.+400 дол. США витрати на транспортування згідно інвойсу від 23 серпня 2018 року №1 у зв'язку з тим, що подані документи містять розбіжності, а саме: в поданому до митного оформлення інвойсі та специфікації від 23 серпня 2018 року №1 вартість транспортного засобу становить 32600 дол. США за шт., при цьому в висновку про вартісні характеристики товару, підготовленому спеціалізованою експертною організацією від 29 жовтня 2018 року №ТИ181029-008 вартість транспортного засобу складає 97950,00 дол. США, разом з чим декларантом самостійно визначено митну вартість на рівні 110000,00 дол. США за шт., без посилання на будь-який документ на підставі якого було здійснено дане коригування; згідно інформації, отриманої з мережі Інтернет, вартість даного транспортного засобу складає 109278 дол. США за шт., декларантом не подано всіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 Митного кодексу України. За результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний. З метою повноти оподаткування було проведено аналіз наявних баз даних та був прийнятий до уваги висновок Департаменту податкових та митних експертиз від 03 грудня 2018 року № 142005901-1967 про вартісні характеристики, з урахуванням якого вартість товару за МД UA № 500650/2018/057451 становить 161830,83 дол. США, що в свою чергу не відповідає рівню митної вартості, заявленої декларантом.
У зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості митним органом відмовлено позивачу у митному оформленні (випуску) товарів, про що складено відповідну картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500650/2018/01146.
14 грудня 2018 року позивачем подано митну декларацію № UA500650/2018/067005 на оформлення товару «легковий автомобіль, з двигуном внутрішнього згоряння, з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, такий, що використовувався - 1 шт., торгівельна марка «Bently», модель «Bentayga», кузов SJAAC2ZV0HC014630, номер шасі - нема даних, номер двигуна - нема даних» та надано наступні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару: рахунок-фактура (інвойс) від 23 серпня 2018 року, коносамент NYCODS794500 від 13 вересня 2018 року, домашній коносамент № 101346762-2 від 05 вересня 2018 року, навантажувальний документ № 1374/2 від 23 жовтня 2018 року, декларацію про походження товару від 23 серпня 2018 року, уніфіковану митну декларацію МД-1 50065М№0003450, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 25 липня 2018 року, висновок про вартісні характеристики товару ТИ181029-008, контракт купівлі-продажу транспортного засобу № 14 від 14 серпня 2018 року, доповнення до контракту від 23 серпня 2018 року, договір про надання послуг митного брокера № 340-10 від 22 жовтня 2018 року, акт фізичного огляду від 25 жовтня 2018 року, довідка про відповідність екологічним нормам від 29 жовтня 2018 року, платіжне доручення № 50 від 19 жовтня 2018 року, платіжне доручення № 51 від 24 жовтня 2018 року, рахунок від 20 серпня 2018 року, скріншот особистого кабінету від 10 листопада 2018 року.
За результатами перевірки митної декларації відповідачем відмовлено позивачу у митному оформленні (випуску) товарів, про що складено відповідну картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500650/2018/01165 від 14 грудня 2018 року із зазначенням причини «невиконання вимог картки відмови № UA 500650/2018/01146, а саме: надати нову ЕМД відповідно до рішення про визначення митної вартості від 05 грудня 2018 року № UA500000/2018/000072/2».
Вважаючи вказане рішення та картки відмови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Під час розгляду даної справи Окружним адміністративним судом м. Києва було зазначено, що доводи відповідача щодо відсутності підстав для відкликання вказаної митної декларації у зв'язку з тим, що фактично позивач не відмовився від покупки, про що зазначено у заяві про відкликання, не знайшли свого підтвердження, оскільки станом на дату винесення спірного рішення та картки відмови № UA500650/2018/01146 у відповідача були відсутні жодні докази на підтвердження зазначеного. Тобто, станом на дату винесення спірних рішення та картки відмови у відповідача були відсутні правові підстави для вчинення бездіяльності щодо не розгляду заяви про відкликання митної декларації та винесення спірних рішення та картки відмови № UA500650/2018/01146 без урахування зазначеної заяви.
Також Окружний адміністративний суд м. Києва зазначив, що на підтвердження підстав для прийняття картки відмови № UA500650/2018/01165 від 14 грудня 2018 року, відповідач не надав жодних доказів пов'язаності митної декларації № UA500650/2018/067005 з раніше поданою та в подальшому відкликаною позивачем митною декларацією від 7 листопада 2018 року № UA 500650/2018/057451.
При цьому, висновок про протиправність винесення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500650/2018/01146 від 5 грудня 2018 року та рішення про коригування митної вартості товарів №UA500000/2018/000072/2 від 5 грудня 2018 року є підставою для визнання протиправною та скасування картки відмови № UA500650/2018/01165 від 14 грудня 2018 року.
Шостий апеляційний адміністративний суд під час перегляду рішення Окружного адміністративного суду погодився з такими висновками суду першої інстанції. Додатково зазначив, що документи, подані ТОВ «Фінпром» до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених частиною третьою статті 53 МК України. При цьому, приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням вимог статті 55 МК України. Крім того, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб, матеріли справи не містять. При цьому, суд апеляційної інстанції зауважив, що саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону. Апеляційний суд дійшов висновку, що експертний висновок щодо рівня цін не є документом, який підтверджує митну вартість товару, та носить консультаційний характер, оскільки при визначенні експертами рівня цін на аналогічний автомобіль були використані джерела інтернет-ресурсів дилерів, а не заводу-виробника. Крім того, в основу даного висновку покладено дані рівня цін, що не містять офіційного характеру. Виходячи з вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що надані позивачем відомості та документи не давали підстав для сумніву щодо повноти та обґрунтованості числових значень митної вартості товару.
Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, Митниця подала касаційну скаргу.
Верховний суд зазначив, що відсутність реагування Митниці на звернення декларанта про надання згоди на відкликання митної декларації може свідчити про протиправну бездіяльність Митниці, однак, не свідчить про те, що декларант після такого звернення на власний розсуд може використовувати надані йому права щодо митного оформлення цього ж самого товару без вчинення жодних дій задля отримання відповідної відповіді митного органу на його звернення, зокрема, шляхом звернення до нього за результатами розгляду відповідної заяви, або оскарження бездіяльності в судовому порядку.
Колегія суддів погодилась з висновками судів попередніх інстанцій, що в такому випадку Митниця зобов'язана була невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави відмови у наданні згоди на відкликання митної декларації, що, однак, може бути підставою для визнання бездіяльності Митниці протиправною.
Верховним судом зазначено, що судові рішення не містять правової оцінки, чому вони вважають, що зазначення в картці відмови № UA500650/2018/01165 від 14 грудня 2018 року про наявність такого акта від 7 листопада 2018 року не відповідає дійсності. Суди не перевірили обставини наявності запиту Одеської митниці ДФС від 12 листопада 2018 року №057451 про оцінку колісного транспортного засобу, про наявність якого зазначено у висновку ДПМЕ від 3 грудня 2018 року, тим самим не з'ясували етап митних формальностей, на якій перебувала митна декларація від 7 листопада 2018 року, та чи перешкоджав він наданню згоди на її відкликання.
Також, суди не з'ясували питання, чи надавалися декларантом до заяви від 23 листопада 2018 року копії документів, що підтверджують необхідність відкликання митної декларації, а висновок судів про безпідставність доводів митниці щодо відсутності фактичних обставин, які б обумовлювали необхідність відкликання митної декларації від 7 листопада 2018 року, не містить достатніх обґрунтувань.
При цьому, суд касаційної інстанції вважає, що за встановленими судами попередніх інстанцій у цій справі обставинами, відсутність надання згоди на відкликання митної декларації не позбавляло Митницю від обов'язку завершити митні формальності, розпочаті до дня подання такої заяви, враховуючи, що протягом усього часу з моменту подання заяви від 23 листопада 2018 року і до моменту прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів від 5 грудня 2018 року позивачем не вчинялися дії, зокрема, щодо видачі товару з-під митного контролю, під яким товар перебував з 7 листопада 2018 року.
Крім того, колегія суддів Верховного суду вважає, що причини відкликання митної декларації не є такими, що впливали на правильність визначення митної вартості, що було предметом перевірки під час виконання митних формальностей, і не є такими, що спростовують підстави, викладені у рішенні про коригування митної вартості.
Верховний суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки правомірності дій декларанта щодо надання нової митної декларації від 14 грудня 2018 року в період існування спірного рішення про коригування митної вартості та картки відмови від 5 грудня 2018 року, які позивачем оскаржені не були.
Отже, Верховний суд у своїй постанові зазначив, що під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати всі фактичні обставини справи, з урахуванням предмета доказування у цій справі, з перевіркою їх належними та допустимими доказами, надати належну правову оцінку кожному доказу окремо та у їх сукупності. Судове рішення, з урахуванням встановлених обставин та зібраних доказів, повинно містити обґрунтування, чому суд приймає або відхиляє той чи інший доказ, надавши правову оцінку усім доводам сторін в межах заявленого позову.
Отже, враховуючи позицію Верховного суду у постанові від 20 травня 2021 року у справі № 640/6182/19, суд зазначає наступне.
Суд застосовує нормативні документи в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно пункту 34-1 частини 1 статті 4 Митного кодексу України, органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.
Згідно статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
У відповідності до вимог статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 Митного кодексу України, митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.
Положеннями ч.1, 2 ст.257 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Частина восьма статті 269 МК України встановлює, що після відкликання або визнання недійсною митної декларації товари, транспортні засоби комерційного призначення, що в ній задекларовані, повинні бути видані з-під митного контролю за заявою декларанта або уповноваженої ним особи, якщо до початку митного оформлення цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення вони перебували у вільному обігу на митній території України, або задекларовані протягом 10 днів до обраного митного режиму.
При цьому, відповідно до частини сьомої зазначеної статті порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.
Вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, та інші товари, що відповідно до законодавства України декларуються шляхом поданням митної декларації, передбаченої для підприємств, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначаються Положенням № 450.
Згідно з пунктом 33 Положення № 450 за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в поданій митному органу митній декларації, можуть бути змінені, зокрема шляхом доповнення, або митна декларація може бути відкликана.
У заяві за формою згідно з додатком 3, підписаній декларантом або уповноваженою ним особою, зазначаються причини зміни або відкликання митної декларації. Якщо відповідні нові відомості або причини відкликання митної декларації підтверджуються документами, що не подавались під час декларування, до заяви додаються завірені в установленому порядку копії таких документів.
Дозвіл митного органу на зміну або відкликання митної декларації, митне оформлення якої не завершено, надається посадовою особою митного органу, яка здійснює оформлення цієї митної декларації, в усній формі.
Пунктом 34 Положення № 450 визначено, що не дозволяється, зокрема, внесення змін або відкликання митної декларації після надання декларанту або уповноваженій ним особі митним органом, якому подана така митна декларація, інформації про призначення митним органом митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення або перевірки документів на товари (крім випадків, коли після проведення зазначених митних формальностей порушень митних правил не виявлено); внесення змін до митної декларації або її відкликання у разі відсутності документів, що підтверджують необхідність внесення таких змін або її відкликання.
Таким чином, згідно з наведеними нормами декларанту надано право, зокрема, на відкликання митної декларації з наданням копій документів, що підтверджують необхідність її відкликання, якщо такі не подавалися під час митного оформлення. Однак, таке право не є абсолютним, воно має дозвільний характер і обмежується випадками, коли таке відкликання не допускається. Також законодавство закріплює форму реагування (розгляду) Митницею на звернення декларанта за наданням згоди на відкликання митної декларації, а саме: згода надається в усній форму, а відмова має бути письмовою або в електронному вигляді. Водночас, зазначені норми права не звільняють митний орган від обов'язку відреагувати на звернення декларанта про надання згоди на відкликання митної декларації у разі, коли таке звернення відбулося у випадках, які за законодавством не дозволяють надання згоди.
Крім того, стаття 269 МК України, а так само і Положення № 450 не передбачають, що відсутність відповідного реагування Митниці на звернення декларанта є підставою для визнання митної декларації автоматично відкликаною.
Суд вважає, що відсутність реагування Митниці на звернення декларанта про надання згоди на відкликання митної декларації може свідчити про протиправну бездіяльність Митниці, однак, не свідчить про те, що декларант після такого звернення на власний розсуд може використовувати надані йому права щодо митного оформлення цього ж самого товару без вчинення жодних дій задля отримання відповідної відповіді митного органу на його звернення, зокрема, шляхом звернення до нього за результатами розгляду відповідної заяви, або оскарження бездіяльності в судовому порядку.
Отже, Митниця зобов'язана була невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави відмови у наданні згоди на відкликання митної декларації, що, однак, може бути підставою для визнання бездіяльності Митниці протиправною.
Як вбачається з пояснень відповідача, 7 листопада 2018 року Митниця повідомила декларанта про необхідність проведення митного огляду товарів, що підпадає під пункт 34 Положення № 450.
В той же час, доказів такого повідомлення декларанта митниця не надала, відповідно, та обставина, що звернення про надання згоди на відкликання митної декларації відбулося у випадку, яке законодавством визначено як такий, що перешкоджає наданню згоди на відкликання, є непідтвердженою і зумовлює протиправність рішення про коригування митної вартості.
В той же час, суд зазначає, що відсутність надання згоди на відкликання митної декларації не позбавляло Митницю від обов'язку завершити митні формальності, розпочаті до дня подання такої заяви, враховуючи, що протягом усього часу з моменту подання заяви від 23 листопада 2018 року і до моменту прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів від 5 грудня 2018 року позивачем не вчинялися дії, зокрема, щодо видачі товару з-під митного контролю, під яким товар перебував з 7 листопада 2018 року.
Причини відкликання митної декларації не є такими, що впливали на правильність визначення митної вартості, що було предметом перевірки під час виконання митних формальностей, і не є такими, що спростовують підстави, викладені у рішенні про коригування митної вартості.
Посилання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром» на те, що рішення про коригування митної вартості та картка відмови від 5 грудня 2018 року є незаконними, оскільки прийняті відносно декларації, яка є відкликаною, є безпідставними та суперечать чинному законодавству.
Позивач подав 14 грудня 2018 року нову митну декларацію до якої декларант надав і першу митну декларацію від 7 листопада 2018 року, і картку відмови від 5 грудня 2018 року.
Відповідно до частин сьомої - дев'ятої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, 28 грудня 2018 року позивачем було подано декларацію № UA500650/2018/069188 випущено товари у вільний обіг. До вказаної декларації було позивачем надано: рахунок - фактура (інвойс) від 23.08.2018 року, коносамент NYCODS794500 від 13.09.2018 року; домашній коносамент 101346762-2 від 05.09.2018 року; навантажувальний документ 1374/2 від 23.10.2018 року; декларацію про походження товару від 23.08.2018 року; уніфікована митна квитанція МД-1 50065М№ 0003450; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 25.07.2018 року; висновок про вартісні характеристики товару ТИ181029-008; контракт купівлі - продажу транспортного засобу № 14 від 14.08.2018 року; доповнення до контракту від 23.08.2018 року; додаткова угода до контракту № 1 від 20.10.2018 року; доповнення до контракту від 20.10.2018 року; договір про надання послуг митного брокера № 340-10 від 22.10.2018 року; акт фізичного огляду б/н від 25.10.2018 року; довідка про відповідність екологічним нормам від 29.10.2018 року; заява ТОВ «Фінпром» від 10.12.2018 року; платіжне доручення № 50 від 19.10.2018 року; платіжне доручення № 51 від 24.10.2018 року, рахунок copart б/н від 20.08.2018 року; скрін особистого кабінету б/н від 10.11.2018 року, що відображено в декларації.
В той же час, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу встановленої форми який би підтверджував факт проведення митного огляду де було б чітко зазначені виявлені невідповідності тобто зафіксовано порушення митних правил.
Як вже було зазначено у даному рішенні, декларанту надано право, зокрема, на відкликання митної декларації з наданням копій документів, що підтверджуються необхідність її відкликання, якщо такі не подавалися під час митного оформлення. Однак, таке право не є абсолютним, воно має дозвільний характер і обмежується випадками, коли таке відкликання не допускається. Також законодавство закріплює форму реагування (розгляду) Митницею на звернення декларанта за наданням згоди на відкликання митної декларації, а саме: згода надається в усній формі, а відмова має бути письмовою або в електронному вигляді. Водночас, зазначені норми права не звільняють митний орган від обов'язку відреагувати не звернення декларанта про надання згоди на відкликання митної декларації у разі, коли таке звернення відбулося у випадках, які за законодавством не дозволяють надання згоди».
На момент подання заяви № 355-І у Одеської митниці ДФС України були відсутні підстави для відмови в наданні дозволу на відкликання митної декларації № UA 500650/2018/057451 від 07.11.2018 року.
Відповідачем не надано доказів, щодо звернення Одеською митницею ДФС Україна до ТОВ «Фінпром» з запитом, що їй недостатньо документів для розгляду заяви № 355-І.
Крім того, брокер ТОВ «Фінпром», який здійснював митне оформлення - ТОВ «ФАСТ ДРАЙВ» та який має доступ до електронної бази Одеської митниці ДФС України, у відповіді на запит ТОВ «Фінпром» зазнчив, що в електронній базі Одеської митниці ДФС України декларація № UA500650/2018/057451 від 07.11.2018 року значиться анульованою, що підтверджується листом вих. № 25 від 10.05.2019 року.
Таким чином, оскільки Одеська митниця ДФС України не надіслала ТОВ «Фінпром» запиту на надання додаткових документів для розгляду заяви № 355-І; Одеська митниця ДФС України не надала ТОВ «Фінпром» письмової відмови в наданні дозволу на відкликання митної декларації № UA 500650/2018/057451 від 07.11.2018 року; в електронній базі Одеської митниці ДФС України декларація № UA 500650/2018/057451 від 07.11.2018 року значилася анульованою, суд приходить до висновку, що у позивача були всі підстави вважати, що Одеська митниця ДФС України надала усну згоду на відкликання митної декларації № UA 500650/2018/057451 від 07.11.2018 року.
Отже, Одеська митниця ДФС України 05 грудня 2018 року винесла рішення про коригування митної вартості № UA 50000/2018/000072/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 500650/2018/01146 до декларації № UA 500650/2018/057451 від 07.11.2018 року на яку, фактично надала усну згоду на її відкликання.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості № UA 500000/2018/000072/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 500650/2018/01146 є незаконними оскільки винесені до митної декларації на яку, з урахуванням всіх обставин справи фактично митниця надала усну згоду на її відкликання.
Щодо картки відмови № UA500650/2018/01165 суд зазначає, що підставою для її винесення у Одеської митниці ДФС України слугувало «невиконання вимог картки відмови № UA 500650/2018/01146, а саме: надати нову ЕМД відповідно до рішення про визначення митної вартості від 05.12.2018 року № UA 500000/2018/000072/2». Інших підстав у картці відмови № UA500650/2018/01165 не зазначено.
Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Вищезазначений перелік підстав з яких може бути відмовлено у митному оформленні товарів є вичерпним та не містить підстав з яких було винесено картку відмови № UA500650/2018/01165.
Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що картка відмови № UA 500650/2018/01165 є незаконною, оскільки винесена з підстав не передбачених Митним кодексом України.
Крім того, вказана картка відмови містить посилання на вимоги до рішення про коригування від 05.12.2018 року № UA 500000/2018/000072/2 та карту відмови № UA 500650/2018/01146 що винесені до декларації № UA 500650/2018/057451 від 07.11.2018 року, яка є відізваною та анульованою.
Більш того, суд зазначає, що посилання відповідачів на те, що позивач не скористався своїм правом та не робив запити до Митниці щодо її рішення про відмову у коригуванні митної вартості не може бути прийнято судом, оскільки це не передбачено Митним кодексом України.
Суд також зазначає, що під час розгляду даної справи в Донецькому окружному адміністративному суді, ані позивачем, ані відповідачем не було надано додаткових доказів по справі, а її розгляд по суті проходив на підставі наявних доказів, та на позиції Верховного Суду.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За частинами 1, 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 10724,66 грн (квитанція № 110 від 27.03.2019 року).
Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 10724,66 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром» (юридична адреса: 03022, м. Київ, вул. Максимовича Михайла. Д. 8, офіс 18, код ЄДРПОУ 41547400) до Одеської митниці (юридична адреса: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21а, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці Державної фіскальної служби України № UA 500000/2018/000072/2 від 05.12.2018 року.
Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500650/2018/01165.
Стягнути з Одеської митниці (юридична адреса: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21а, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром» (юридична адреса: 03022, м. Київ, вул. Максимовича Михайла. Д. 8, офіс 18, код ЄДРПОУ 41547400) судові витрати у розмірі 10724 (десять тисяч сімсот двадцять чотири) грн 66 коп.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.М. Тарасенко