17 червня 2025 року Справа №160/15300/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про відвід судді Юркова Е.О. в адміністративній справі №160/15300/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення наявності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень, -
26 травня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якй позивач просить:
- відновити його конституційні права і свободи людини і громадянина, порушені протиправними діями ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ), шляхом встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень у керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРЇІОУ: НОМЕР_2 ) ОСОБА_2 , яким було видано розпорядження №4/2872/1 від 17.04.2025 року (додатком до якого була повістка №3224213 від 17.04.2025 року).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2025р. вказана позовна заява залишена без руху.
На виконання вимог ухвали позивач 03.06.2025 надав відповідну заяву та виправив вказані недоліки у встановлений судом строк.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2025р. відкрито провадження у адміністративній справі №160/15300/25 за цією позовною заявою та призначено цю справу до розгляду без повідомлення (виклику) сторін.
10.06.2025р. до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юркова Е.О. в адміністративній справі №160/15300/25.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Юрков Е.О.) від 16.06.2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юркова Е.О. в адміністративній справі №160/15300/25 визнано необґрунтованою та передано матеріали справи №160/15300/25 для визначення судді в порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2025 року вищезазначена заява ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юркова Е.О. в адміністративній справі №160/15300/25 передана для розгляду судді Туровій О.М. відповідно до вимог ч.4 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зважаючи на приписи ч.8. ст.40 КАС України, якою встановлено, що суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження, заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юркова Е.О. в адміністративній справі №160/15300/25 розглянуто в порядку письмового провадження.
Згідно з ч.11 ст.40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Дослідивши подану заяву про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юркова Е.О. в адміністративній справі №160/15300/25 та долучені до неї матеріали, суд доходить висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на таке.
Як слідує з заяви ОСОБА_1 , останній, посилаючись на відсутність офіційних доказів у вигляді постанови ЦВК щодо офіційного підтвердження юридичного факту затвердження нової Конституції України від 28.06.1996р. Всеукраїнським референдумом Українського народу Самостійної української держави України виключно Громадянами України всіх національностей Українського народу Самостійної української держави України безпосередньо та офіційно встановлених положеннями абзаців 1 та 7 преамбули нової Конституції України (254к/96-ВР), у відсутність конституційно утворених державних органів законодавчої, виконавчої та судової гілок влади, а, відповідно, й відповідних державних посад, заявляє відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юркову Е. О. від розгляду справи №160/15300/25, як особі, яка свідомо перебуває на неутвореній відповідно до вимог Конституції України посаді судді (а не професійного судді) через незаконне призначення без зазначення встановленого терміну перебування на посаді до неутвореного в конституційний спосіб законом суду, де зазначена особа здійснює судочинство у відсутність відповідного профільного закону (згідно п.14 ч.1 ст.92), та одночасно здійснює правосуддя, через узурпацію реалізації цього виключного права Українського народу, який має втілювати дане конституційне право виключно через присяжних та народних засідателів. Зазначене, в своїй сукупності, на думку заявника, викликає обґрунтовані сумніви не тільки в неупередженості та об'єктивності судді Юркова Е.О., а й у його фаховості як професійного юриста. Також це є беззаперечним свідченням рішучості і готовності ОСОБА_3 до виконання злочинних наказів та розпоряджень згідно "телефонного права". Посилаючись на Рішення Конституційного Суду України №3-зп від 11 липня 1997 року, №4-зп від 3 жовтня 1997 року (щодо офіційного тлумачення порядку прийняття і введення в дію нової Конституції України на всеукраїнському референдумі) та Рішення №6-рп/2005 від 05.10.2005, №6-рп/2008 від 16.04.2008 (щодо офіційного тлумачення положень частини другої, третьої і четвертої статті 5 Конституції України) про виключне право Українського народу ("єдиного джерела влади в Україні") на прийняття нової Конституції України на всеукраїнському референдумі, заявник вимагає: фізичній особі без національності - мігранту по відношенню до внутрішнього, національного законодавства ОСОБА_3 , який ніколи не набував в законний спосіб конституційного громадянства Самостійної Української Держави України та ніколи не отримував в законний спосіб мандату Українського народу на здійснення державних повноважень професійного судді у відповідній державній установі, утвореній відповідно до вимог чинної Конституції України, від імені Українського народу, та іменем конституційно новоствореної Самостійної української держави України, з'явитись або звернутись до прокуратури або Служби безпеки України та добровільно оформити явку з повинною відповідно до частини другої статті 111 Кримінального кодексу України. В іншому випадку залишає за собою право самостійно звернутись до компетентних правоохоронних органів із заявою про злочин за попередньою правовою кваліфікацією згідно статей 109 і 111 Кримінального кодексу України, та повідомити про даний зафіксований кримінальний злочин, направлений проти основ державності та спрямований на повалення конституційного ладу шляхом узурпації судової гілки влади, ненасильницьким способом, а шляхом введення в оману.
За змістом приписів Кодексу адміністративного судочинства України процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право відводу (самовідводу). Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 КАС України.
Так, відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Частиною 3 статті 36 КАС України встановлено, що до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
За приписами частин 1-2 статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відповідно до ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що КАС України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Надаючи оцінку обґрунтованості доводів про наявність правових підстав для відводу судді Юркова Е.О., суд зазначає, що заявлений відвід фактично обґрунтований припущеннями позивача про упередженість судді Юркова Е.О. через незгоду позивача з порядком призначення судді на посаду та оформленням документів, складених в такій процедурі, сумнівами позивача у легітимності функціонування органів державної влади України, в тому числі судових органів, виходячи з власного тлумачення положень Конституції України, а також сумнівами щодо набуття суддею громадянства тощо.
Відтак, наведені у заяві про відвід доводи мають характер припущень та оціночних суджень заявника, не підтверджені жодними належними і допустимими доказами, та не стосуються безпосередньо обставин, які б свідчили про упередженість чи заінтересованість конкретного судді у розгляді цієї справи.
Натомість, із системного аналізу підстав для відводу судді, які визначені у статті 36 КАС України, слідує, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. При цьому, для відведення судді за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді. Водночас, такі обставини мають бути доведеними. Водночас, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
При цьому, суд зауважує, що Європейський суд з прав людини диференціює чи у конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersack vs Belgium (заява №8692/79), Grieves vs UK (заява №57067/00)). Відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Le Compte, Van Leuven and De Meyere, заява №7238/75, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96) та у пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява №33949/02).
Таким чином, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування упередженості, не підтверджені належними та допустимими доказами. Так, для відводу судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Водночас, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
З огляду на наведене у сукупності, а також враховуючи, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юркова Е.О. в адміністративній справі №160/15300/25 мотивована виключно припущеннями та не містить інших обґрунтувань щодо наявності підстав для відводу, які б могли об'єктивно вказувати на упередженість судді Юркова Е.О. при розгляді цієї адміністративної справи, суд доходить висновку, що наведені заявником обставини та підстави для відводу судді не можуть бути достатніми для висновку про упередженість судді Юркова Е.О. при розгляді адміністративної справи №160/15300/25.
Таким чином, з наведених позивачем доводів в обґрунтування заявленого відводу судом не встановлено підстав, які б свідчили про упередженість судді Юркова Е.О., у зв'язку із чим не встановлено і обставин, які б підтверджували, що заявлений спір буде розглянуто упереджено або необ'єктивно.
Не встановлено судом й інших підстав, передбачених ст.ст.36-37 КАС України, які б унеможливлювали розгляд справи вказаним суддею та викликали необхідність його відводу.
Відтак, підстави, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, для відводу судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юркова Е.О. у справі №160/15300/25 відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 36-37, 39, 40, 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Юркова Е.О. в адміністративній справі №160/15300/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення наявності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо не оскаржується.
Суддя: О.М. Турова