Провадження № 33/821/236/25 Справа № 699/717/24 Категорія: ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Літвінова Г. М. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.
16 червня 2025 року Суддя Черкаського апеляційного суду Поєдинок І.А., за участю захисника Кривошея О.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника в інтересах ОСОБА_1 на постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 05.03.2025 року, якою -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса проживання: АДРЕСА_1 , ФОП, РНОКПП - НОМЕР_1 , інші дані суду не відомі,,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень та одного року позбавлення права керування транспортними засобами. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до постанови суду першої інстанції, 07.04.2024 о 23 год. 29 хв. в смт. Стеблів по вул. Шевченка водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21099 н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, нечітка вимова) та від проходження медичного огляду в установленому законом порядку відмовився під відеофіксацію. Водієм порушено вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 05.03.2025 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень та одного року позбавлення права керування транспортними засобами. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисник в інтересах правопорушника ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить:
Скасувати постанову Корсунь-Шевченківскього районного суду Черкаської області від 05 березня 2025 року, а провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального права, а судом не було встановлено та повноцінно досліджені всі обставини справи.
Відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі під час складання протоколу ОСОБА_1 не не заявляв, ознаки алкогольного сп'яніння визначені в нормативному документі, що регулює дані правовідносини, а саме наказі МОЗ та МВС 09.11.2015 № 1452/735 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858, взагалі були відсутні оскільки в даному документі відсутні такі ознаки як "хитка хода" та "нечітка вимова". ОСОБА_1 навпаки надав згоду на огляд стану алкогольного сп'яніння і не відмовлявся його проходити, бажав їхати до медичного закладу в автомобілі поліції що зафіксовано на відео.
В протоколі відсутні свідки, які могли б підтвердити чи спростувати вказану в протоколі поліцейського інформацію. Крім того сам протокол не містить даних про точне місце вчинення правопорушення, а лише зазначено назва вулиці та відсутній номер будинку населеного пункту. Оскільки спілкування з поліцією відбувалося в різних частинах населеного пункту в тому числі і за його межами.
Вказує, що оскільки вказаного в протоколі адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , не вчиняв, у зазначений час та місці транспортним засобом не керував, додані до справи в якості доказів матеріали складені з очевидним порушення діючих норм законодавства, що регулюють дані правовідносини, та містять ряд суперечностей, тому являються неналежними та як, наслідок мали бути недопустимими при розгляді справи.
Крім того, поліцейський, в супереч встановленому порядку не дотримався визначеної процедури та не доставив особу до закладу охорони здоров'я, а лише перемістив у службовому транспортному засобі особу ОСОБА_1 в іншу частину населеного пункту смт. Стеблів.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно положення ст. 33 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вважаю, що зазначена постанова судді суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.
Суддя районного суду вірно встановив фактичні обставини справи, а саме, що 07.04.2024 о 23 год. 29 хв. в смт. Стеблів по вул. Шевченка водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21099 н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, нечітка вимова) та від проходження медичного огляду в установленому законом порядку відмовився під відеофіксацію. Водієм порушено вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 048183 від 07.04.2024 року, де зазначено, що 07.04.2024 о 23 год. 29 хв. в смт. Стеблів по вул. Шевченка водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21099 н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, нечітка вимова) та від проходження медичного огляду в установленому законом порядку відмовився під відеофіксацію. Водієм порушено вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.(а.с.2);
- даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено, що водій ОСОБА_1 мав явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, нечітка вимова, від прохолодження освідування з допомогою приладу «Драгер» останній відмовився.(а.с.4);
- даними направлення водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану сп'яніння від 07.04.2024 року, де зазначено, що гр. ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння та направлявся до Корсунь-Шевченківської БЛІЛ, у зв'язку з вчиненням адміністративного правопорушення.(а.с.5);
- даними копії постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 1851935 від 07.04.2024 року, де зазначено, що 07.04.2024 року, о 23:45 в смт. Стеблів, водій ОСОБА_1 керував автомобілев ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_3 , без правого заднього бризовика, за що відповідальність передбачена ст..121 ч. 1 КУпАП.(а.с.8);
- даними відеозапису, на якому зафіксовано обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 від 07.04.2024 року.(а.с.9);
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС Україні № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини розцінюю як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі не спростовують факт керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, відмови від проходження освідування у встановленому законом порядку та не звільняють його від відповідальності за скоєне.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо ОСОБА_1 у зв'язку з невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права., є необґрунтованим та спростовуються даними відеозапису.
Так, суд першої інстанції обґрунтовано притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема його вина підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 048183 від 07.04.2024 року, даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, щодо водія ОСОБА_1 , даними направлення водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану сп'яніння від 07.04.2024 року, даними копії постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 1851935 від 07.04.2024 року, даними відеозапису, на якому зафіксовано обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 від 07.04.2024 року.
Відповідно до приписів ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Порядок фіксування відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на стан сп'яніння передбачено п. 6 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395.
Так, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № ПОЗ (далі - Порядок).
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно з положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України09.11.2015 № 1452/735 ознаками алкогольного сп'яніння є:
- запах алкоголю з порожнини рота;
- порушення координації рухів;
- порушення мови;
- виражене тремтіння пальців рук;
- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
- поведінка, що не відповідає обстановці.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , маючи ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, нечітка вимова), на проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі відмовився. Факт відмови зафіксовано на відеозаписі, який долучено працівниками поліції до матеріалів справи.
Щодо поверхневої перевірки ОСОБА_1 , слід зазначити таке.
Положеннями ст. 34 Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З відеозапису наявного в матеріалах справи вбачається, що 07.04.2024 року, працівники поліції рухаються за транспортним засобом ВАЗ 21033 д.н.з. НОМЕР_2 та зупиняють його через відсутність правого заднього бризговика, працівники поліції подали водію зазначеного авто сигнал про зупинку. Після зупинки автомобіля працівники поліції перевіряли у ОСОБА_1 , який керував цим т/з, документи на автомобіль та документи про право керування. Виявивши у водія ознаки алкогольного сп'яніння, поліцейські запропонували йому пройти відповідний огляд на місці зупинки. ОСОБА_1 категорично заперечив, що вживав алкогольні напої. На пропозицію пройти огляд на визначення стану сп'яніння на місці зупинки (із застосуванням приладу "Драгер") фактично відмовився (відмовлявся продувати повітря у прилад "Драгер"). Потім працівники поліції запропонували поїхати на огляд до медичного закладу, на що ОСОБА_1 погодився. Дорогою ОСОБА_1 пропонував працівникам поліції заправити їх автомобіль, просив відпустити його, взамін на що він пропонував дати працівнику поліції каністру бензину, грошові кошти у розмірі 1000,00 грн., допомогти їм іншим шляхом чим зможе. На вказану пропозицію поліцейські відповідали йому, що вони його не тримають. Він може пройти огляд на стан сп'яніння і може займатися своїми справами. Ураховуючи, що поліцейські відмовилися від вмовлянь ОСОБА_1 від отримання хабара, ОСОБА_1 сказав, що у лікарню їхати вже не буде та вийшов з автомобіля поліції. З огляду на вказане поліцейські знову запропонували пройти ОСОБА_1 огляд на стан сп'яніння із застосуванням пристрою Драгер. Крім того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 продовжує вмовляти поліцейських відпустити його, «вчинити з ним по-людськи», розповідав про свої знайомства у поліції. Проте патрульні пояснювали ОСОБА_1 , що керувати у стані алкогольного сп'яніння заборонено, тому щоб пройти огляд йому потрібно набрати в легені повітря та продути у "Драгер». Однак ОСОБА_1 почав пояснювати, що у нього астма і він не може дути бо задихнеться, при цьому просив у працівників поліції сигарету. Поліцейські вкотре поставили ОСОБА_1 перед вибором пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки чи у медичному закладі. Також роз'яснили, що ОСОБА_1 може відмовитися пройти огляд, але за це також передбачена відповідальність положеннями ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 зухвало зазначав, що ні від чого не відмовляється, однак проходити огляд не буде. З урахуванням того, що ОСОБА_1 своїми діями ухилився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, поліцейські оформили відносно нього протокол та постанову.
Суд апеляційної інстанції вважає, що відеозаписи є повними та вичерпно інформативними, носять безсторонній характер, позбавлені упередження та суб'єктивного ставлення і надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-УІІІ поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи відповідають вимогам ст.251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Крім того, ОСОБА_1 будь-яких зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП та про невідповідність внесених до протоколу даних не заявляв, що спростовує його доводи з цього приводу викладені в апеляційній скарзі.
Доводи апелянта про незаконну зупинку транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 і як наслідок необґрунтоване складання протоколу про адміністративне правопорушення, що в свою чергу є підставою для скасування судового рішення, є також необгрунтованим. Так, з відеозапису вбачається, що працівники поліції рухаються за транспортним засобом ВАЗ 21033 д.н.з. НОМЕР_2 та зупиняють його через відсутність правого заднього бризговика, що в свою чергу є порушенням ПДР України, про що в матеріалах справи наявна копія постанови про накладення адміністративного стягнення.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, є також необгунтованими та спростовуються матеріалами відеофіусації.
Інші доводи апелянта щодо невизнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, та спрямовані на уникнення відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що відео наявне в матеріалах справи є допустимим та належним доказом.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доводиться поза розумним сумнівом дослідженими в судовому засіданні доказами, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю взаємоузгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції вважає, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, які дають підстави суду дійти вказаного вище висновку.
При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції у відповідності до статей 33-35 КУпАП, вірно врахував всі обставини справи, врахував порушення ПДР України останнім, ступінь його вини, майновий стан, та призначив ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
За таких обставинах підстав для зміни чи скасування постанови судді від 05.03.2025 року, немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП
Постанову судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 05.03.2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника в інтересах правопорушника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Поєдинок