Справа № 537/632/24 Номер провадження 22-ц/814/1665/25Головуючий у 1-й інстанції Дряхлов Є.О. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
04 червня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючий суддя: Триголов В.М.
Судді: Дорош А.І., Панченко О.О.
Секретар: Грицак А.Я.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Крюківського районного суду міста Кременчука від 24 січня 2025 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, -
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича .
Вимоги обґрунтовані тим, що приватним виконавцем здійснювалося виконавче провадження № 76784594 з примусового виконання виконавчого листа Крюківського районного суду м. Кременчука від 06.09.2024 у справі № 537/632/24 про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики у розмірі 200 000,00 грн та понесених витрат зі сплати судового збору в розмірі 1 000,00 грн.
Постановою приватного виконавця про арешт майна боржника від 13.12.2024 ВП № 76784594 накладено арешт на його майно, в тому числі на квартиру, загальною площею 60,58 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на 18.12.2024 року заборгованість за вказаним вище виконавчим провадженням погашена в повному обсязі шляхом передачі арештованого майна стягувачу, будь-які майнові претензії з боку ОСОБА_2 відсутні.
У зв'язку із виконанням у повному обсязі виконавчого провадження у добровільному порядку, заявник звернувся до приватного виконавця із заявою про зняття арешту з його майна.
Однак, 25.12.2024 приватний виконавець відмовив у знятті арешту з майна та коштів ОСОБА_1 , зазначивши при цьому підставою для відмови - несплату основної винагороди в розмірі 20 100,00 грн.
Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 24 січня 2025 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича - відмовлено.
В апеляційному порядку ухвалу оскаржив ОСОБА_1 . Скарга мотивована тим , що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт вказує, що заборгованість за виконавчим листом , що стягувалась у виконавчому провадженні №76784594 була погашена у повному обсязі шляхом добровільного урегулювання в порядку ч.8 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження» , то правових підстав не знімати арешт з майна (коштів) у приватного виконавця Скрипника В.Л. не було , а тому ігнорування заяви про зняття арешту з майна є бездіяльністю з боку виконавця, наявність арешту у свою чергу порушує права апелянта, як власника майна.
Скаржник зазначає, що посилання виконавця на відсутність підстав зняття арешту з майна у зв'язку із не стягненням з ОСОБА_1 основної винагороди та витрат виконавчого провадження не відповідають нормам закону.
Згідно ЗУ «Про виконавче провадження» розмір основної винагороди виконавця залежить від фактично стягнутої ним суми , а не від суми зазначеної у виконавчому документі, проте виконання рішення суду відбулося добровільно. Окрім того судом не обґрунтовано який зв'язок має не стягнення основної винагороди та витрат виконавчого провадження , і зняття арешту з майна ОСОБА_1 та як останнє вплине чи перешкоджатиме відповідному стягненню.
Зважаючи на вказане ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 24 січня 2025 року , та задовольнити його скаргу на бездіяльність приватного виконавця Скрипника В.Л.
Згідно матеріалів справи у провадженні Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області перебувала цивільна справа № 537/632/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики.
27.05.2024 року рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі, стягнуто з ОСОБА_1 на її користь заборгованість за договором позики від 01.01.2023 року у розмірі 200 000,00 грн.
На виконання рішення суду Крюківським районним судом міста Кременчука 06.09.2024 видано виконавчий лист № 537/632/24, який перебував на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л.13.12.2024 приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 76784594
Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, приватним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 13.12.2024 ВП № 76784594, якою визначено розмір основної винагороди приватного виконавця у сумі 20 100,00 грн.
Постановою про арешт майна боржника від 13.12.2024 ВП № 76784594 накладено арешт на майно боржника, в тому числі на квартиру, загальною площею 60,58 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку із врегулюванням спірних відносин між стягувачем та боржником, 18.12.2024 ОСОБА_2 повідомила приватного виконавця, що, керуючись ч. 8 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», боржник за згодою стягувача передав їй належну йому квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок повного погашення заборгованості ОСОБА_1 за виконавчим листом. На підтвердження зазначеного, стягувачем надано акт про передачу майна в рахунок погашення боргу від 18 грудня 2024 року, у зв'язку із чим стягувач просила зняти арешт з переданої квартири.
Приватним виконавцем боржнику було роз'яснено, що у випадку досягнення сторонами виконавчого провадження згоди та передачі боржником арештованого майна стягувачу в рахунок повного чи часткового погашення боргу, арешт з такого майна буде знято у відповідності до вимог частини 8 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».
18.12.2024 приватним виконавцем винесено постанову ВП № 76784594 про зняття арешту з майна - квартири АДРЕСА_2 .
Крім того, враховуючи встановлення факту фактичного виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом, приватним виконавцем 18.12.2024 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 76784594 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
В межах виконавчого провадження № 76784594 приватним виконавцем було вжито ряд наступних дій:
- направлено запит № 58474 від 13.12.2024 на отримання інформації, що становить банківську таємницю до АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсал Банк», АТ «АЛЬТБАНК», ПАТ АБ «Південний», АТ «КРЕДОБАНК», АТ «УКРСИББАНК», АТ «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК», АТ «СЕНС БАНК», АТ «ТАСкомбанк», АТ «Райффайзен Банк», АТ «Банк 3/4», АТ «СКАЙ БАНК», ПАТ «Банк Восток», АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» з проханням надати інформацію стосовно наявності та/або стану рахунків/електронних гаманців ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- направлено запит до ПФУ № 244947233 від 13.12.2024 про фізичних осіб боржників, які отримують пенсії, розмір їх пенсій та найменування органу Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває боржник, та інформацію про фізичних осіб боржників, які працюють за трудовими та цивільно правовими договорами, про їх останнє місце роботи. В свою чергу ПФУ надало відповідь згідно якої встановлено, що останній раз боржник отримував заробітну плату 01.07.2024. За таких умов, у боржника відсутні офіційні джерела доходів, а відповідно неможливо винести постанову про звернення стягнення на них;
- на підставі відомостей з НКЦПФР сформовано довідку від 13.12.2024 про власників пакетів голосуючих акцій (5 відсотків і більше) акціонерних товариств, на підставі якої встановлено, що боржник не володіє пакетом голосуючих акцій;
- сформовано довідку в Єдиній уніфікованій системі сільськогосподарської техніки Держпродспоживслужби, в результаті чого встановлено, що за боржником не зареєстрована сільськогосподарська техніка;
- направлено запит № 58507 від 13.12.2024 до Північно-східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці та Державного підприємства «Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин» з метою отримання інформації про наявність у боржника будь-якого майна;
- в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було сформовано довідку стосовно боржника та встановлено, що боржник є фізичною особою-підприємцем;
- направлено запит № 244947247 від 13.12.2024 до ДФС України стосовно наявних у боржника - юридичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи. З відповіді ДФС України було встановлено, що у боржника відкриті рахунки в низці банківських установ, зважаючи на це цього ж дня було винесено постанову про арешт коштів боржника від 13.12.2024 ВП № 76784594, якою накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на рахунках;
- з інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна було встановлено, що боржнику на праві власності належать об'єкти нерухомого майна, а саме: квартира, загальною площею 60,58 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; та квартира, загальною площею 36,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 .
- винесено постанову про арешт майна боржника від 13.12.2024 ВП № 76784594 було накладено арешт на належні боржник квартири, а також на все рухоме майно боржника. Відповідні обтяження були зареєстровані в ДРРП та ДРОРМ;
- направлено запит до Автозаводської районної адміністрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 13.12.2024 № 58516 з метою отримання інформації стосовно зареєстрованих осіб у вище зазначених квартирах, належних боржнику.
При закінченні виконавчого провадження приватним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження у розмірі 200,50 грн, про що повідомив останнього листом від 25.12.2024.
30.12.2024 ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження.
Станом на 24.01.2025 заявником не виконано вимоги постанови приватного виконавця про стягнення з нього основної винагороди виконавця та витрат виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України cуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч.1 ст.18 цього Закону України виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п.6 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч.1. ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Опис та арешт майна здійснюються не пізніше, як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.
Тлумачення статей 10, 18, 51, 56 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення суду і може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
За змістом ч.3 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Твердження скаржника про відсутність будь-яких законних підстав для подальшого збереження арешту , з урахуванням того що виконавче №76784594 закінчено у зв'язку зі сплатою боргу є необґрунтованим . Окрім того суд вважає безпідставними посилання апелянта на невідповідність вимогам закону посилань виконавця на ч.1 ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження» , як на обґрунтування відсутності підстав для знаття арешту , оскільки дії виконавця відповідають законодавству що регулює його діяльність.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що арешт не підлягає зняттю а скарга задовленню , оскільки суду не надано доказів сплати виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця як цього передбачає ЗУ «Про виконавче провадження».
Відтак , дії приватного виконавця були правомірними, та здійсненими відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 .
Колегія суддів вважає, що вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі.
Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду, а доводи апеляційної скарги не спростовують зроблених в оскаржуваному рішенні висновків, тому колегія суддів вважає, що підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_4 слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.
Керуючись ст.ст.367,374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Крюківського районного суду міста Кременчука від 24 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя: В.М. Триголов
Судді: А.І. Дорош
О.О. Панченко