Справа № 545/1362/25 Номер провадження 11-кп/814/1451/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
12 червня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_7 ,
представника колонії - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженої ОСОБА_7 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 09.04.2025,
Цією ухвалою відмовлено у задоволені подання т.в.о. начальника Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженої
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, із середньою освітою, зареєстровану за адресою АДРЕСА_1 , засудженої вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 20.11.2020 за ч. 3 ст. 187 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, на 8 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, окрім житла.
Таке рішення суд мотивував тим, що засуджена не довела своє виправлення, оскільки її поведінка не була стабільно позитивною протягом всього строку відбування покарання, враховуючи що ОСОБА_7 має 4 стягнення та вчинила кримінальне правопорушення в стані алкогольного сп?яніння.
У поданій апеляційній скарзі засуджена просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою задовольнити подання про її умовно - дострокове звільнення від відбування покарання.
Вважає, що своєю поведінкою і ставленням до праці довела своє виправлення, оскільки з першого дня перебування в установі по теперішній час працює швачкою на підприємстві установи, бере участь у роботах для покращення комунально-побутових умов та благоустрою установи, відшкодувала шкоду за виконавчим листом, під ас відбування покарання закінчила курси психолога та отримала шість заохочень. Звертає увагу, що стягнення нею були отримані у 2023 році.
Також просить звернути увагу на її незадовільний стан здоров?я, не зважаючи на який засуджена виконувала всі доручені їй роботи та наявність вдома родини, яка потребує її допомоги.
Інші учасники судового розгляду ухвалу суду не оскаржили.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, засуджену в підтримку апеляційної скарги, прокурора, який просив ухвалу суду залишити без змін, думку представника установи відбування покарань, яка вказала, що засуджена стала на шлях виправлення та заслуговує на умовно - дострокове звільнення, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що апеляційна скарга засудженої не підлягає задоволенню.
За змістом положень п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавленням волі на певний строк, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_7 засуджена вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 20.11.2020 за ч. 3 ст. 187 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, на 8 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, окрім житла.
Засуджена ОСОБА_7 покарання відбуває з 13.05.2020. Кінець строку покарання засудженого 07.04.2027.
З характеристики засудженої, затвердженої т.в.о. началька Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» вбачається, що ОСОБА_7 працевлаштована у швейній бригаді № 31 швачкою. Адміністрацією установи заохочувалась 7 разів. Має 4 стягнення, які погашені у встановленому законом порядку. Виконує роботи з благоустрою.
У взаємовідносинах з іншими засудженими неконфліктна, підтримує рівні стосунки із засудженими позитивної спрямованості. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Завжди утримує в чистоті та порядку спальне місце та приліжкову тумбочку, завжди має охайний зовнішній вигляд.
Підтримує доброзичливі родинні зв'язки із родиною.
Відповідно до ст. 123 Кримінально - виконавчого кодексу України бере участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу "Підтримка родинних зв?язків». Успішно пройшла корекційну програму «Реабілітація осіб, які вживають ПАР». Залучена до роботи в Літературно-мистецькому гуртку.
У 2024 році закінчила Надержинщинський навчальний центр №65 та здобула професію «кухар 4 розряду».
Рішенням комісії Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» №4 від 30.03.2023 засудженій відмовлено в застосуванні ст. 100, 101 КВК України.
Рішенням комісії Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» №22 від 18.09.2024 засудженій відмовлено в застосуванні ст. 82 КК України.
Заборгованість за виконавчим листом сплатила в повному обсязі.
Верховний Суд України в п. 17 постанови Пленуму №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» наголошує, що при розгляді питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потреб у в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
При цьому, умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що дійсно, як зазначено у апеляційній скарзі, засуджена за весь період відбування покарання має 7 заохочень, працевлаштована, бере участь у роботах для покращення комунально-побутових умов та благоустрою установи, відшкодувала шкоду за виконавчим листом, застосовані щодо неї стягнення погашені у встановленому законом порядку, під час відбування покарання навчалася, тобто стає на шлях виправлення.
Разом з тим, дотримання порядку та умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого, відповідно до ст. 9 КВК України, є його обов'язком, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним.
Проте, протягом всього часу відбування покарання засуджена хоча і має заохочення, працює та навчалася, поряд із цим отримала 4 стягнення, погашених у встановленому законом порядку, рішеннями комісії Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» засудженій було відмовлено у застосуванні щодо неї ст. 100 КВК України та ст. 82 КК України, що вказує на нестабільну поведінку та свідчить про недосягнення нею такого стану, за якого від неї не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових злочинів.
Разом з тим, наявність у засудженої родини не свідчить про те, що ОСОБА_7 сумлінною поведінкою і ставленням до праці довела своє виправлення та заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Всупереч доводам засудженої, суд першої інстанції належним чином врахував всі обставини справи та дані про її особу, в тому числі і ті, які зазначені в апеляційній скарзі, та обґрунтовано прийняв рішення про відмову у задоволенні подання про умовно - дострокове звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги засудженої.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 09.04.2025, щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_9
ОСОБА_4