Справа № 526/1561/24 Номер провадження 22-ц/814/1879/25Головуючий у 1-й інстанції Киричок С.А. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
12 червня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Одринської Т.В.,
суддів Панченка О.О., Пікуля В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» про стягнення коштів (орендної плати)
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 06 лютого 2025 року,
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, у якому просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» на її користь заборгованість по орендній платі за користування 3/4 частки земельної ділянки за 2023 рік, у розмірі 12083,55 грн.
В обґрунтування позову зазначала, що між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» (орендарем) з врахуванням Додаткої угоди до Договору оренди земельної ділянки від 29.10.2015 року було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сількогосподарського призначення, площею 3, 94 га, кадастровий номер 5320482400:00:004:0001, яка знаходиться на території Краснолуцької (до об'єднання Гречанівської) сільської ради Миргородського району Полтавської області.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.01.2024 року власником 3/4 частки земельної ділянки стала ОСОБА_1 .
Зазначає, що за умовами Договору оренди землі, з врахуванням додаткової угоди, договір укладено на 7 років.
Строк дії договору оренди землі автоматично поновлено на один рік.
Відповідно до Додаткової угоди № б/н від 01.08.2017 року до договору оренди землі, зі згоди Орендодавця Орендар передав, а Новий орендар прийняв на себе права та обов'язки сторони (Орендаря), передбачені в Договорі оренди, де Новий орендар - ТОВ «Агро-край», орендна плата вноситься Орендарем в розмірі 8% від нормативної грошової земельної ділянки за рік оренди.
Відповідно до п. 5 Договору оренди землі з врахуванням додаткової угоди - нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 168784,72 грн.
Відповідно до Додаткової угоди № б/н від 01.08.2017 до договору оренди землі - з 01.01.2018 року орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 8 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що складає 13342,78 грн.
Крім того, наголошує на тому, що між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода до договору оренди, відповідно до якої орендна плата складає 12% від нормативно грошової оцінки землі, яка була станом на 2018 рік.
Зазначає, що відповідачем з 2018 по 2022 рік щороку нараховувалась орендна плата в розмірі 12 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.
Разом з тим, відповідач з 2018 року по 2022 рік включно сплачував податки та збори з нарахованої суми оренди в розмірі 12%.
Вважає, що позивач у повному обсязі та належним чином виконав взяті на себе договірні зобов'язання, передавши у строкове платне орендне користування відповідачу відповідну земельну ділянку сільськогосподарського призначення.
Натомість відповідач, у порушення строку та обов'язку, передбаченого договором оренди землі, не здійснив внесення на користь позивача орендної плати за 2023 рік.
Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 06 лютого 2025 року позовні вимоги ОСОБА_3 - задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5320482400:00:004:0001 за 2023 рік у загальному розмірі 12083,55 грн.
Стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.
Рішення районного суду мотивовано тим, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав в судовому порядку шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку по оплаті орендної плати та наявністю правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника суми заборгованості та інших виплат, передбачених чинним законодавством.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» оскаржило його в апеляційному порядку.
Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю заборгованості.
Зазначає, що 29.10.2015 року між ОСОБА_4 та Приватним сільськогосподарським товариством «Оберіг» було укладено договір оренди землі, відповідно до якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Гречанівської сільської ради, загальною площею 3,94 га, кадастровий номер 5320482400:00:004:0001.
В подальшому, згідно Додаткової угоди № б/н від 01.08.2017 року, замінено сторону Орендаря на Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Край».
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.01.2024 року посвідченого приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Заєць Н.М., зареєстрованого в реєстрі №44, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер: 5320482400:00:004:0001, площею 3,94 га, що розташована на території Гречанівської сільської ради Миргородського району Полтавської області.
Згідно вказаної додаткової угоди сторони погодили, що новим орендарем земельної ділянки являється відповідач, уточнили нормативну грошову оцінку земельної ділянки, погодили підвищення розміру орендної плати до рівня 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка становила 13342,78 грн за рік оренди користування земельної ділянки.
Відповідно з суми орендної плати, згідно законодавства України, вираховуються податки та збори, а саме: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
З урахуванням цього до виплати орендодавцю має бути перерахована сума за мінусом сум податків та зборів.
Зазначає, що при зверненні до суду позивачем заявлено вимоги, що не відповідали умовам Договору.
Відповідно до частини 13 статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно вимог частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на ціну позову та зазначені норми закону, дана справа має розглядатися у письмовому провадженні без повідомлення її учасників.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. п. 3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Положеннями статей 21, 22 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
За нормами статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі: є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
31 березня 2025 року до Полтавського апеляційного суду надійшов відзив від представника позивача - адвоката Рой Інни Володимирівни на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим 10.01.2024 року посвідченого приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Заєць Н.М., зареєстрованого в реєстрі №44, є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5320482400:00:004:0001 площею 3,94 га, що розташована на території Гречанівської сільської ради Миргородського (до зміни адміністративно - територіального поділу України - Гадяцького) району Полтавської областіяку, яку успадкувала після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №100496054 від 17.10.2017, зазначена вище земельна ділянка перебувала у власності ОСОБА_4 .
Відповідно Договору оренди землі № б/н від 29.10.2015 року орендарем земельної ділянки було Приватне сільськогосподарське підприємство «Оберіг».
За умовами вказаного договору - земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 7 років з умовою на право орендаря поновити його на новий строк у разі закінчення строку дії договору.
Згідно п. 5 Договору оренди землі нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 138987,27 грн.
Відповідно до п. 9 вказаного договору - орендна плата становить - 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 6949,36 грн.
Пунктом 11 передбачено, що орендна плата вноситься щорічно до 31 грудня.
На підставі додаткової угоди від 01.08.2017 року замінено сторону Орендаря на Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Край». Номер запису про інше речове право 53246827 від 19.04.2016 року.
Відповідно до Додаткової угоди № б/н до Договору оренди землі № б/н від 29.10.2025 - дата укладання 01.08.2017 - розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки становить 166784,72 грн; орендна плата складає 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 13342,78 грн. за повний рік оренди і вноситься в грошовій формі, щорічно до 31 грудня.
Інші положення договору оренди землі залишились в попередній редакції.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.01.2024 року після смерті ОСОБА_2 - ОСОБА_1 успадкувала земельну ділянку 3,94 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 5320482400:00:004:0001, що розташована на території Гречанівсько сільської ради Миргородського.
Районним судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-край» має заборгованість перед ОСОБА_1 за оренду земельної ділянки в сумі 12083,55 грн за 2023 рік, яку не виплачує без поважних причин.
Саме невиплата орендної плати за 2023 рік стала підставою для звернення орендодавця до суду з вимогами про стягнення заборгованості.
Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, районний суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав в судовому порядку шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку по оплаті орендної плати.
Звертаючись до суду, власник землі ОСОБА_1 вказувала, що Відповідачем з 2018 року по 2022 рік включно щороку нараховувалась орендна плата в розмірі 12 % від НГО ділянки, посилаючись на укладену між нею та відповідачем Додаткову угоду до Договору оренди землі, в якій розмір орендної плати змінився із 8% на 12 % від нормативно грошової оцінки, яка була станом на 2018 рік.
Посилаючись на вказану угоду просила стягнути з відповідача на його користь заборгованість по орендній платі землі - 12083,55 грн.
Заперечуючи вказане твердження позивача, відповідач наполягав на тому, що умовами договору розмір орендної плати визначено саме 8 % від нормативно грошової оцінки землі, що складає 13342,78 грн та підтверджував, що дійсно в попередні періоди за домовленістю з орендодавцем мала місце виплата орендної плати дещо в більшому розмірі, ніж передбачено умовами самого договору.
Вирішуючи спір в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до умов Договору оренди землі, а саме - згідно Додаткової угоди між ОСОБА_4 та Приватним сільськогосподарським підприємством «Оберіг» та новим орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» від 01.08.2017 сторони визначили, що з 01.01.2018 оренда плата складатиме 8 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки та становитиме в грошовому виразі 13342,78 грн (а.с.17).
Будь-яких інших угод чи договорів оренди, які-б визначали розмір орендної плати в 12 % від нормативно грошові оцінки належної позивачу земельної ділянки, матеріали справи не містять.
При цьому, позивачем в ході розгляду справи не було надано додаткової угоди з визначеним розміром 12% орендної плати.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає за необхідне приймати до уваги саме визначений сторонами в додатковій угоді розмір орендної плати 8 % від НГО земельної ділянки, що становить 13342,78 грн.
Враховуючи, шо предметом спору є невиконання орендарем своїх договірних зобов'язань, тобто спір виник внаслідок порушення відповідачем передбачених саме умовами договору обов'язків по своєчасній виплаті орендної плати, відтак на увагу заслуговує визначений в угоді розмір орендної плати - 8% НГО земельної ділянки, оскільки 12% НГО учасники правовідносин в укладених угодах не погоджували.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про доведеність матеріалами справи визначеного сторонами розміру орендної плати в 8% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.
Разом з тим, судом не береться до уваги довідка-розрахунок по орендній платі за землю від 21.05.2025 року на яку посилається відповідач, оскільки вона не може бути достатнім та беззаперечним доказом.
Крім того, долучені до матеріалів апеляційної скарги платіжні інструкції від 31 травня 2024, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПУ України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість по орендній платі за 2023 рік в розмірі 8% НГО, а саме - в розмірі 10740,94 грн, з урахуванням вже сплачених товариством як податковим агентом податку 18% та військового збору 1,5%, які в даному випадку становлять 2601,84 грн за 2023 рік.
Таким чином, загальний розмір заборгованості по орендній платі, яка підлягає до стягнення з відповідача на корись позивача за 2023 становитиме 10740,94 грн (13342 грн - 18 % податку - 1,5% військового збору).
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 10740,94 грн, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції необхідно змінити шляхом зменшення стягнутих з орендаря на користь орендодавця суми заборгованості по орендній платі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, зважаючи на зміну рішення суду, шляхом зменшення стягнутих сум та задоволення позову на 88,89% (позов задоволено на 10740,94 грн. із заявлених в позові 12083,55 грн), рішення суду в частині стягнення судового збору підлягає зміні шляхом зменшення стягнутої суми судового збору з 1211,20 грн. до 1076,46 грн.
Одночасно, підлягає стягненню з позивача на користь товариства судовий збір за подачу апеляційної скарги, у розмірі 201,76 грн.
Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПУК України при частковому задоволені позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
З урахуванням взаємозаліку з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 підлягає сплаті судовий збір у розмірі 874,70 грн.
Здіно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє їх законність і обгрутнованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення в частині стягнення судових витрат на правничу допомогу відповідачем не оскаржувалось, у відповідності до ст 367 ЦПК України, апеляційним судом не переглядається.
Керуючись ст. 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Край"- задовольнити частково.
Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 06 лютого 2025 року - змінити, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за 2023 рік в сумі 10740,94 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідадьністю «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 874,70 грн.
В іншій частині рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 06 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, постанова може бути оскаржена протягом тридцяти днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 16 червня 2025 року.
Головуючий-суддя Т. В. Одринська
Судді: О.О. Панченко
В.П. Пікуль