Житомирський апеляційний суд
Справа №278/6680/24 Головуючий у 1-й інст. Буткевич М.І.
Категорія 16 Доповідач Павицька Т. М.
16 червня 2025 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого Павицької Т. М.,
суддів Борисюка Р.М., Талько О.Б.
за участю секретаря судового Бузган А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №278/6680/24 за позовом Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом її повернення, скасування речових прав на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки в ДЗК за апеляційною скаргою Житомирської окружної прокуратури на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 24 квітня 2025 року, постановлену під головуванням судді Буткевич М.І. в м. Житомирі,
У грудні 2024 року прокурор Житомирської окружної прокуратури Кравцов Г.Є. звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Тетерівської сільської ради від 18.02.2022 №1355 «Про затвердження звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки та продаж земельної ділянки». Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером: 1822087200:02:002:0651 від 07.06.2022, що укладений між Тетерівською громадою в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області та ОСОБА_1 . Зобов'язати ОСОБА_2 повернути вказану земельну ділянку, скасувати її Державну реєстрацію та реєстрацію у Державному земельному кадастрі.
22 квітня 2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат Бугайчук М.В. подав до суду клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, в якому просить на вирішення експертизи поставити питання:
- в якому році і на підставі якої землевпорядної документації було сформовано та внесено до Державного земельного кадастру земельну ділянку загальною площею 0,2055 га, кадастровий номер 1822087200:02:002:0651, місце розташування АДРЕСА_1 ?
- чи існували в землевпорядній документації та в Державному земельному кадастрі на момент формування земельної ділянки відомості про обмеження у використанні земельної ділянку у вигляді прибережної захисної смуги річки Тетерів? Якщо такі обмеження були, прошу повідомити площу таких обмежень?
- чи належить згідно інформації, яка міститься в Державному земельному кадастрі земельна ділянка загальною площею 0,2055 га, кадастровий номер 1822087200:02:002:0651, місце розташування АДРЕСА_1 до земель водного фонду?
- чи існують згідно інформації, яка міститься в Державному земельному кадастрі, відомості про обмеження у використані земельної ділянки загальною площею 0,2055 га, кадастровий номер 1822087200:02:002:0651, місце розташування АДРЕСА_1 у вигляді прибережної захисної смуги річки Тетерів?
- чи містить План-схема, яка є додатком до листа Житомирської філії Державного підприємства «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 23.01.2024 що міститься у матеріалах справи (додаток №12 до позовної заяви), чіткі геодезичні координати накладення земельної ділянки загальною площею 0,2055 га, кадастровий номер 1822087200:02:002:0651, місце розташування Житомирська область, Житомирський район, с. Тетерівка, вул. Набережна, 1-А на прибережну захисну смугу річки Тетерів площею 0, 1749?
Клопотання обґрунтоване тим, що для встановлення чи є вказана земельна ділянка, ділянкою яка відноситься до земель водного фонду, необхідне проведення вказаної у клопотанні експертизи.
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 24 квітня 2025 року клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Бугайчука М.В. задоволено. Призначено по справі земельно - технічну експертизу. Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Житомирська окружна прокуратура подала апеляційну скаргу у якій просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, а також стягнути з відповідача судовий збір. На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що ухвала прийнята з порушенням вимог процесуального закону з огляду на наступне. судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи. При цьому важливим моментом також є те, що судова експертиза призначається виключно для встановлення обставин справи, які стосуються предмету доказування у справі. Опрацюванням ухвали про призначення експертизи встановлено, що вони не підлягають встановленню в ході судової земельно- технічної експертизи, більш того встановлення визначених в клопотанні обставин не потребує експертного дослідження. Вказані в питаннях 1-4 відомості можливо отримати шляхом безпосереднього дослідження судом витягу в ДЗК, який долучався представником відповідача до відзиву на позовну заяву. Так само не потребує експертного дослідження вирішення питання 5 клопотання, адже суд в ході дослідження доказу (Плану-схеми) самостійно оцінить наявність в ньому відомостей щодо геодезичних координат накладання спірної земельної ділянки на прибережну захисну смугу.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Призначаючи по справі земельно-технічну експертизу, суд першої інстанції дійшов висновку, що для з'ясування обставин, що входять до предмета доказування та підлягають встановленню під час розгляду справи, необхідні спеціальні знання у земельній сфері.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Судом встановлено, що прокурор Житомирської окружної прокуратури Кравцов Г.Є. звернувся до суду із наступними позовними вимогами: визнання незаконним та скасувати рішення Тетерівської сільської ради від 18.02.2022 №1355 «Про затвердження звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки та продаж земельної ділянки»; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером: 1822087200:02:002:0651 від 07.06.2022, що який укладений між Тетерівською громадою в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області та ОСОБА_1 , зобов'язання ОСОБА_2 повернути вказану земельну ділянку, скасувати її державну реєстрацію та реєстрацію у Державному земельному кадастрі.
Згідно із п. 3 ч.1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виконають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
У розумінні ч. 2 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта можуть бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку не можуть бути питання права.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, обов'язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу", Цивільним процесуальним кодексом, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.
Як роз'яснено в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
При призначені експертизи, суд бере за основу перелік питань, які поставлені заявником перед експертом у письмовому клопотанні та викладені у відповідності до орієнтованого переліку вирішуваних питань експертами при проведенні даного виду експертизи, який викладено в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз, та враховуючи той факт, що з боку інших учасників процесу не було заявлено клопотань про інші питання, які мають бути поставлені експерту при проведені даного виду експертизи.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Тобто, серед джерел доказів, відповідно до ст. 76 ЦПК України, крім іншого, є висновок експерта.
Враховуючи те, що метою цивільного судочинства є повний та всебічний розгляд справи із дослідженням всіх матеріалів, доказів та встановленням дійсних обставин справи, суд не має права позбавляти учасника справи можливості довести обставини, які мають значення для справи і на які він може посилатися як на підставу своїх вимог.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції дотримуючись принципу змагальності сторін і не створюючи їм перешкод у процесі доказування обставин, з урахуванням вимог статті 12 ЦПК України дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення клопотання про проведення судової земельно-технічної експертизи.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції безпідставно було призначено судову експертизу, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки не впливають на законність постановленої ухвали про призначення експертизи, оскільки ґрунтуються на незгоді скаржника із призначенням судової експертизи.
Наведені вище та інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції щодо призначення експертизи, а також не свідчать про порушення судом норм процесуального права, які б могли бути підставою для скасування ухвали суду.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що призначення експертизи не порушує прав позивача. Висновок експертизи оцінюється з урахуванням положень процесуального права, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, суд оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.
Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати, у зв'язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Житомирської окружної прокуратури залишити без задоволення
Ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 24 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Дата складання повного судового рішення 17 червня 2025 року.
Головуючий
Судді