Справа № 372/1789/25
Провадження № 2-а-45/25
17 червня 2025 року м. Обухів
Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Рабчуна Р.О.,
за участю секретаря Редька Н.Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
04 квітня 2025 року до Обухівського районного суду Київської області через засоби поштового зв'язку від адвоката Травянка Олександра Івановича, що діє в інтересах ОСОБА_1 надійшов адміністративний позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.03.2025 року постановою № 635 ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі - Відповідач) за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП гр. ОСОБА_1 (надалі - позивач) було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у розмірі 17 000 грн. у зв'язку з неявкою за викликом по повістці № 42884 на 27.02.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 без поважних причин.
Позивач зазначає, що постанова підлягає скасуванню, оскільки повістка про виклик була надіслана не за дійсною (актуальною) адресою особи, яка була своєчасно та належним чином ним оновлена. Тому просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову № 635 від 25 березня 2025 року ухвалену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 якою притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 та накладено адміністративне стягнення у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч гривень) 00 копійок.
Ухвалою суду від 09 квітня 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
28.04.2025 року через підсистему «Електронний Суд» від представника відповідача до Обухівського районного суду Київської області надійшло клопотання про долучення доказів по справі. Крім того, у своєму клопотанні представник відповідача заперечив проти позовних вимог у повному обсязі та просив суд відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що вважає постанову винесеною правомірно, оскільки встановлення та актуалізація поштових даних є обов'язком військовозобов'язаного. Додатково просив звернути увагу, що обов?язок військовозобов?язаного з?явитись за викликом до відповідного ТЦК та СП встановлений не повісткою, а законом (позиція з постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2022 у справі № 300/1263/22. У свою чергу, аналіз ч. 8 ст. 5, ч. 1 ст. 7, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов?язаних та резервістів», п.п. 8 п. 1 Правил військового обліку, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 засвідчують, що: військовозобов?язаний зобов?язаний подавати до районного (міського) ТЦК та СП достовірну інформацію про свої персональні дані (зокрема місце проживання та місце перебування), а у випадку їх зміни, повідомляти про це в 7-денний строк через електронний кабінет або особисто шляхом прибуття до районного (міського) ТЦК та СП. Тобто, повідомлення ТЦК та СП про достовірну адресу власного місця проживання та місце перебування є обов?язком військовозобов?язаного. У свою чергу, що підтверджує інформація з Єдиного державного реєстру військовозобов?язаних «Оберіг», адреса про місце проживання зазначається саме в АДРЕСА_1 .
28 квітня 2025 року до Обухівського районного суду Київської області надійшло клопотання від представника відповідача, в якому просив суд долучити до матеріалів справи додаткові докази та у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
У судове засідання позивач та його представник не з'явились. Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив не надав, про час та місце судових засідань був повідомлений у встановленому законом порядку через систему «Електронний суд».
03.06.2025 року суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали адміністративної справи судом встановлено наступне.
Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов'язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
На виконання вимог частини десятої статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє станом по сьогоднішній день.
Згідно із Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Враховуючи те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації, суд зазначає, що на момент притягнення позивача до адміністративного правопорушення (25.03.2025) діяв особливий період.
Відповідно до пункту 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 (далі по тексту Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно із пунктом 8 Положення № 154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
На виконання пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Отже, саме на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки законодавцем покладено обов'язок здійснювати заходи оповіщення та призову громадян.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту Закон № 3543-XII).
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно абзацу другого частини третьої статті 22 Закону № 3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
Згідно абзацу 8 частини третьої статті 22 Закону № 3543-XII у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
За приписами абзаців 9 та 12 частини третьої статті 22 Закону № 3543-XII у повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються, зокрема, мету виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Виходячи з приведених вище приписів Закону № 3543-XII, вбачається, що територіальному центру комплектування та соціальної підтримки надано право викликати повісткою громадян для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
При цьому, відповідно до пункту 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі по тексту Порядок № 560) за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Отже, вказаним Порядком № 560 уточнено, що територіальний центр комплектування та соціальної підтримки може викликати особу для взяття на військовий облік, уточнення її персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Тобто лише приписами Порядку № 560 закріплено, що повісткою особа може викликатися для уточнення її персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки).
Повертаючись до обставин поточної справи встановлено, що фактичною підставою для притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, на підставі спірної постанови № 635 від 25.03.2025 року слугував висновок відповідача про порушення позивачем вимог частини першої статті 22 Закону № 3543-XII, у зв'язку з неявкою без поважних на те причин до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці № 42884 на 27.02.2025 року.
Відповідно до статті 9 КУПАП адміністративним правопорушенням (проступком)визнається протиправна,винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 ., що підтверджується копією посвідчення військовозобов'язаного.
Згідно з протоколом від 17.03.2025 року, 17.03.2025 року о 15 год. 30 хв. в ІНФОРМАЦІЯ_5 було виявлено адміністративне правопорушення, а саме військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 не з'явився за викликом по повістці на зазначену дату до ІНФОРМАЦІЯ_3 без поважних причин. Адресою місця проживання ОСОБА_1 , в даному протоколі зазначено: АДРЕСА_2 .
Згідно з постановою № 635 від 25.03.2025 року ОСОБА_1 , був визнаний винним у порушенні ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки не з'явився по повістці № 42884, за якою йому було повідомлено про необхідність з'явитись 27.02.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09 год. 00 хв. для проходження уточнення військово-облікових даних, а також проходження військово-лікарської комісії. Адресою місця проживання ОСОБА_1 в даній постанові зазначено: АДРЕСА_2
Як вбачається зі змісту адміністративного позову, позивач не був належним чином повідомлений про дату виклику до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
16.01.2025 року відповідно до напису, зробленого начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 полковником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 перебував в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 на ВЛК, адреса проживання, яка зазначена в повістці: АДРЕСА_2 .
Відповідно до Повістки № 42884, що оформлена ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 14.02.2025 року, дана повістка направлена засобами поштового зв?язку. До відділення Укрпошти від відповідача повістка № 42884 надійшла 18.02.2025 року де їй присвоєно поштовий трекер № 0601114041258. Дана повістка направлена за адресою: АДРЕСА_1 на ім?я ОСОБА_1 . Повістка повинна відповідати встановленій формі згідно з «Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 р.
Повістка заповнюється на підставі вже існуючих облікових даних, що ведуться та зберігаються в ТЦК. Зокрема, відповідно до п. 16 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 р.
Однак, незважаючи на те, що повістка має складатися на підставі актуальних облікових даних, що зберігаються у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (відповідно до п. 16 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487), відповідач направив повістку за іншою, не вірною адресою. При цьому матеріали справи підтверджують, що відповідач мав можливість направити повістку за правильною адресою, оскільки останньому була відома така адреса.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Частиною першою статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною другою статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Частиною третьою статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
З наведеного слідує, що для кваліфікації дій за частиною третьою статті 210-1 КУпАП необхідним є встановлення наявності кваліфікуючої ознаки правопорушення - вчинення такого порушення в особливий період.
Положеннями статті 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Положеннями статті 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (частина перша статті 247 КУпАП).
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На виконання вимог частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом норм частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 245 КУпАП встановлено,що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне,всебічне,повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови,а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів,зміцнення законності.
Судом не встановлено наявності умислу з боку позивача на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України, зокрема у зв'язку з неявкою за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Окрім того, відповідач був обізнаний про актуальну адресу проживання позивача, що підтверджується як протоколом про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України, так і постановою № 635 від 25.03.2025 року.
Згідно з ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На обов'язок доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а зазначено, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідач не надав належних та допустимих доказів того, що позивач свідомо ухилявся від виконання обов'язку та вимог частин першої, статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
При цьому, суд зауважує, що вимоги позивача щодо визнання протиправною постанови є безпідставними, оскільки, по-перше, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки вправі розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення через свого керівника, і по-друге, такий спосіб захисту як визнання протиправними дій та рішення під час оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності частиною третьою статті 286 КАС України не передбачений.
Отже, позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 9, 77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити частково.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 635 від 25.03.2025 року про адміністративне правопорушення та накладення штрафу у розмірі 17000 грн. на ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.О. Рабчун