Справа № 369/8353/25
Провадження №1-кп/369/1786/25
16.06.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
за участю обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Козилівка Корюківського району Чернігівської області, маючого середню освіту, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -
установив:
12 травня 2025 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області від Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям. Обґрунтовує своє клопотання тим, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро покаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні та активно сприяв його розкриттю, зокрема повідомив всі відомі йому обставини щодо інших осіб, від яких він отримав підроблений документ.
Прокурор заперечував, щодо задоволеного клопотання.
Вислухавши думку учасників судового засідання, вивчивши наявні матеріали кримінального провадження та клопотання, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, зокрема: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч.3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до положень ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Таким чином, підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям є вчинення особою кримінального проступку вперше, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
Як вбачається з вимоги про судимість, ОСОБА_4 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, що дає підстави суду для висновку про вчинення кримінального проступку вперше, а кримінальне правопорушення, яке інкриміноване останньому, відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
Кримінальний закон не містить визначень понять щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди, однак такі визначення дає судова практика.
Так, у постанові Верховного Суду від 06.09.2022 у справі № 497/374/2021, обставини якої є релевантними до обставин кримінального провадження, яке є предметом цього судового розгляду зазначено таке. Факт дійового каяття особи повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. Відсутність хоча би однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК. Виняток можуть становити лише випадки вчинення кримінального правопорушення чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки. Виходячи з системного тлумачення законодавства і судової практики щире каяття характеризує ставлення особи до вчиненого кримінального правопорушення та проявляється в тому, що вона визнає свою вину, щиро жалкує про вчинене, бажає виправити ситуацію, що склалася, дає правдиві показання, негативно оцінює кримінальне правопорушення та засуджує свою поведінку. При цьому щире каяття - це не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Однак саме по собі щире каяття є лише пом'якшуючою покарання обставиною, а не підставою, яка обов'язково тягне за собою звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Що ж стосується активного сприяння розкриттю злочину, то таким необхідно вважати надання добровільної допомоги органам досудового розслідування будь-яким чином, зокрема таким, як повідомлення правоохоронним органам невідомих їм обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному проваджені, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття співучасників, надання допомоги в їх затриманні, добровільна видача знарядь та засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом або ж допомога у розшуку цього майна. Повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, загладжуванні її в інший спосіб, наприклад, шляхом прилюдного вибачення за завдану образу.
Таким чином, звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям неможливе у зв'язку із відсутністю хоча б однієї з підстав визначених ст. 45 КК України.
Як вбачається з обвинувального акту, 02.05.2025 ОСОБА_4 надав працівнику поліції завідомо підроблений документ посвідчення водія.
Отже, підроблений документ в обвинуваченого було вилучено після його пред'явлення працівнику поліції, переконливих доводів, які б беззаперечно свідчили про те, що він активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, надав органам дізнання допомогу та вичерпну інформацію або сприяв викриттю інших учасників кримінального правопорушення, а отже виконав всі умови, які є необхідними для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям, ОСОБА_4 не наведено.
З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, відповідно до ст. 45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям.
На підставі викладеного та керуючись ст. 285, 288, 369, 376 КПК України, ст. 45 КК України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1