"17" червня 2025 р. Справа № 367/4378/25
17 червня 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., вирішуючи питання про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
21.04.2025 ОСОБА_1 подав до Ірпінського міського суду Київської області вказану вище позовну заяву, у якій просить розірвати шлюб, укладений 19.10.2019 між ним та ОСОБА_3 .
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 23.04.2025 позовну заяву ОСОБА_1 передано для розгляду за підсудністю до Вишгородського районного суду Київської області.
Матеріали цивільної справи надійшли до Вишгородського районного суду Київської області 13.06.2025 та, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передано головуючому судді Лукач О.П. для розгляду.
Так, як зазначено в ухвалі Ірпінського міського суду Київської області від 23.04.2025, суд вважав, що позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу в порядку частини другої статті 28 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Перевіривши матеріалами позовної заяви, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху з таких підстав.
Згідно частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до частини другої статті 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Тобто, правило загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України - за місцем знаходження відповідача) діє у всіх випадках, коли закон не обумовлює інше стосовно конкретного виду справ, а згідно із частиною шістнадцятою статті 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, судом встановлено, що у позовній заяві про розірвання шлюбу, позивач зазначив адресу місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру, отриманими судом у порядку частини восьмої
статті 187 ЦПК України.
При цьому, у позовній заяві ОСОБА_1 відсутнє будь-яке обґрунтування та не зазначено про підстави звернення із позовною заявою про розірвання шлюбу саме у порядку частини другої статті 28 ЦПК України.
Так, статтями 15, 16 ЦК України та статтею 4 ЦПК України кожній особі надано право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 175 ЦПК України встановлено вимоги до позовної заяви, а статтею 177 цього Кодексу - документи, що додаються до позовної заяви.
Щодо вимог до позовної заяви та обґрунтування позовних вимог, суд зазначає, що відповідно до частини першої, третьої статті 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Частиною четвертою статті 175 ЦПК України встановлено, що, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору(частина шоста статті 175 ЦПК України).
А згідно із частиною третьої - п'ятою статті 177 ЦПК України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного суду від 21.12.2007 вказано, що оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування.
Так, ознайомившись із змістом позовної заяви, перевіривши долучені докази, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам частини першої статті 175 ЦПК України, пунктам 2, 4-10, частини третьої, частини четвертої статті 175 ЦПК України, зміст яких викладено вище по тексту ухвали суду, а також до позовної заяви, у порушення вимог частин третьої - п'ятої статті 177 ЦПК України, не додано квитанції про сплату судового збору за подання позовної заяви або клопотання та документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У переліку додатків до позовної заяви зазначено про долучення доказів, проте рукописним почерком зазначено про неможливість їх подання, при тому, що пунктом 8 частини третьої статті 175 ЦПК України встановлено необхідність зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, а статтею 84 ЦПК України, за наявності на те підстав, встановлено порядок витребування доказів, у разі неможливості їх подання учасником провадження.
Пленум Верховного Суду України у пункті 4 Постанови № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» орієнтує суди, що до заяви додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтво про народження дітей.
Таким чином, позивач має обов'язком подати свідоцтво про шлюб в оригіналі. Оригінал свідоцтва про шлюб постійно зберігається в матеріалах справи про розірвання шлюбу.
Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028,00 гривень.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу становить
0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто - 1211,20 грн.
З огляду на викладене вище, позивачу необхідно сплатити судовий збір у вказано розмірі, про що подати до суду відповідні докази.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з недотриманням вимог, встановлених статями 175, 177 ЦПК України, які є імперативними нормами закону та мають вичерпний перелік вимог щодо належного оформлення позовної заяви.
Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху.
Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), у яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених у цій ухвалі, шляхом подання до суду позовної заяви у новій редакції, яка б відповідала вимогам процесуального законодавства, надання до суду обґрунтування та доказів звернення, у порядку встановленому частиною другою статті 28 ЦПК України, зазначивши та долучивши докази на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, надати суду докази сплати судового збору за подання позовної заяви, у визначеному Законом розмірі.
Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лукач