Справа № 755/22487/24
Провадження № 2/361/446/25
03.06.25
03 червня 2025 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Писанець Н.В.
за участю секретаря Михальової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
31 грудня 2024 року позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва до відповідача із позовом про розірвання шлюбу.
Свій позов обґрунтовував тим, що 07 листопада 2015 року між сторонами був зареєстрований шлюб Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 3311.
Від спільного подружнього життя мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Шлюб з Відповідачем виявилося невдалим. Спільне життя не склалося через відсутність позуміння, різні погляди на вирішення сімейних проблем, ігнорування налагодження сімейних відносин, постійні конфлікти та сварки, що призвело до втрати почуття поваги та любові один до одного. З кінця жовтня 2024 року вони живуть окремо, внаслідок того, що кожний із них має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства, мають місце непорозуміння з різних питань сімейного життя, через взаємні претензії один до одного, крім цього станом на сьогодні відповідач перебуває за кордоном (Королівство Швеція). Тобто їх сім'я остаточно розпалася через непорозуміння, психологічної несумісності, спільного небажання відновити сімейні відносини та існує лише формально. Подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити його інтересам та є недоцільним.
07 січня 2025 року ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва матеріали даної справи передано до Броварського міськрайонного суду Київської області.
07 лютого 2025 року матеріали даної справи надійшли до Броварського міськрайонного суду Київської області.
Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями від 07 лютого 2025 року вказана справа передана судді Писанець Н.В.
10 лютого 2025 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Писанець Н.В. прийнято цивільну справу до свого провадження, призначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання на 02 травня 2025 року.
Позивач, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з'явився.
Відповідач, будучи належним чином повідомленою, у судове засідання не з'явилась, представник відповідача подав заяву, в якій позов визнав, проти його задоволення не заперечував, просив судове засідання проводити у їх відсутність.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07 листопада 2015 року між сторонами був зареєстрований шлюб Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 3311, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від спільного подружнього життя мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Печерським районним у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №2840
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Так, відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 5 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Водночас, положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням прав дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
У відповідності до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
За положеннями ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Також, у п.п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України »Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнанняйого недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року роз'яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитина-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. У рішенні суду у справі про розірвання шлюбу, зокрема, має бути зазначено дата й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім'ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.
Таким чином, виходячи з аналізу вище наведених положень законодавства, шлюб має добровільний характер, ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання.
При цьому, незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвати шлюбу.
Отже, встановивши не бажання позивача продовжувати шлюбні стосунки та відсутність будь-яких переконливих доказів того, що сторонни вчиняють дії, направлені на збереження сім'ї, суд дійшов висновку про те, що подальше збереження шлюбу без взаємної згоди є неможливим та буде суперечити інтересам сторін.
Враховуючи вищевикладене та враховуючи ті обставини, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач цьому не заперечував, подавши також заяву про визнання позову, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а шлюб між позивачем та відповідачем розірванню, оскільки подальше збереження шлюбу без взаємної згоди - є неможливим.
Керуючись ст. ст. 24, 56, 110, 111, 112,113 Сімейного кодексу України, ст. ст. 265, 268, 280 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зареєстрований 07 листопада 2015 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 3311, - розірвати.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя Писанець Н.В.