Справа № 355/2052/24
Провадження № 2/355/187/25
12 червня 2025 року Баришівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Троценко Т.А.
за участю секретаря судових засідань Ліберацької Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
22.10.2024 позивач Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» (скорочена назва - АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК») через свого уповноваженого представника - Мєшніка К.І., звернувся до Баришівського районного суду Київської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 17.07.2020 року у розмірі 74 200 грн. 15 коп. (загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) станом на 26.05.2024 року та покласти на відповідача судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 028 грн..
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що monobank це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнта встановлюється кредитний ліміт.
Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень.
Онбординг відбувається шляхом: верифікації клієнта очно на точці видачі; верифікації клієнта очно у відділенні Банку; верифікації клієнта очно співробітником служби доставки Банку у зручному для клієнта місці; верифікації клієнта очно кредитним агентом у точці. Починаючи з травня 2020 року: відеоверифікації працівником Банку дистанційно; ДІЯ шерінг на точці дистанційно та селфі клієнта; спрощена процедура через УБКІ, селфі клієнта та селфі клієнта з паспортом.
Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
17.07.2020 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 17.07.2020 року.
Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Відповідач, підписавши анкету-заяву, підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 60 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 .
Станом на 18.10.2022 року у відповідача прострочення зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв"язку з цим, на підставі положення 5.17 п. 5 Розділу ІІ Умов. Відбулося істотне порушення клієнтом зобов"язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 18.10.2022 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв'язку з чим та відповідно до п. 5.18, 5.19 кредит 27.01.2023 року став у формі «на вимогу».
ОСОБА_2 має перед банком заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 17.07.2020 року станом на 26.05.2024 в сумі 74 200 грн. 15 коп., яка складається з: 74 200 грн. 15 коп. - загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 04 грудня 2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам визначено строки для подання заяв по суті справи.
Представник позивача АТ «УніверсалБанк» - Мєшнік К.І. в судове засідання не з'явився. В матеріалах справи мається клопотання в якому він просить суд розглянути справу без його участі, а також вказав, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином. Про поважність причин не з'явлення до суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.
Від відповідача неодноразово до суду надходили заяви про відкладення розгляду справи в зв'язку з вирішенням питання з банком щодо заборгованості, однак станом на дату розгляду справи відповідачем не надано жодного доказу про врегулювання спору.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17.07.2020 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 17.07.2020 року.
Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Відповідач, підписавши анкету-заяву, підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови.
Таким чином між сторонами укладено Договір про надання банківських послуг, на підставі якого відповідач отримала кредит у розмірі 60 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 , зі сплатою відсотків за ставкою 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів.
Окрім того, у вказаній вище анкеті ОСОБА_1 підтвердила, що усе листування щодо цього Договору просить здійснювати через мобільний додаток або інші дистанційні канали, відповідно до умов Договору.
АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, натомість відповідач своєчасно не погашав заборгованість за кредитом та іншими витратами відповідно до умов договору, що потягло за собою прострочення зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за Договором понад 90 днів.
Згідно розрахунку заборгованості станом на 26.05.2024 року розмір заборгованості відповідача становить 74 200 грн. 15 коп., яка складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 74 200 грн. 15 коп..
Станом на дату розгляду справи, відповідачем не погашено заборгованість перед банком.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У пункті 5 статті 3 Закону № 675-VIII (тут і надалі - в редакції чинній на дату укладення договору) визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону № 675-VIII).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п'ята статті 11 Закону України № 675-VIII) .
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За приписами частини сьомої статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
За правилами частини восьмої статті 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Як зазначено у статті 12 Закону № 675-VIII, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ та підтвердження цілісності даних в електронній формі.
У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із частинами першою, другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом частини першої статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
У позовній заяві представник позивача послався на те, що відповідач, підписуючи анкету-заяву, зазначив, що ця анкета-заява разом із Умовами і правилами обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, Таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посилання www.monobank.ua/terms; тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають Договір про надання банківських послуг.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених цим кодексом випадках. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти повністю не повернув то позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
В частині розподілу судових витрат суд приходить до наступного висновку.
За подання позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 028 грн. (а.с. 1 - платіжне доручення).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені ним при зверненні до суду відповідно до задоволених позовних вимог.
Оскільки позов АТ «Універсал Банк» задоволено повністю, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 3 028 грн. 00 коп..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 623, 631, 634, 1046, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Акціонерного Товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 на користь Акціонерного Товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 17.07.2020 року у розмірі 74 200 (сімдесят чотири тисячі двісті) грн. 15 коп..
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 на користь Акціонерного Товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352) судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови про суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного переглядускарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Баришівського
районного суду Т. А. Троценко