(заочне)
Справа № 278/835/25
Провадження № 2/293/289/2025
12 червня 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.
за участі секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України
до ОСОБА_1
про відшкодування шкоди в порядку регресу
Процесуальні дії по справі.
21.02.2025 Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до Житомирського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, відповідно до змісту якого просить:
стягнути з ОСОБА_1 на користь "Моторного (транспортного) страхового бюро України" відшкодування шкоди в порядку регресу, пов'язаної з регламентною виплатою у розмірі 5 878,81 грн, а також вартість послуг експерта у розмірі 1580,00 грн.
Ухвалою від 07.03.2025 Житомирський районний суд Житомирської області передав справу за підсудністю до Черняхівського районного суду Житомирської області.
04.04.2025 вказана справа надійшла до Черняхівського районного суду Житомирської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2025 справа № 278/835/25 передана судді Лось Л.В.
Ухвалою від 08.04.2025 суд позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України залишив без руху та надав позивачу строк в сім днів з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.
14.04.2025 від позивача на виконання вимог ухвали суду від 08.04.2025 надійшла заява про усунення недоліків з додатками.
Ухвалою від 17.04.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників. Розгляд справи по суті суд призначив на 19.05.2025.
Ухвалою від 19.05.2025, яка у порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання від 19.05.2025, суд відклав судове засідання на 12.06.2025.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 24.08.2023 о 07:40 год. в населеному пункті м. Київ, по вул. Братиславській, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки "RENAULT KANGOO", д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 (відповідач) та транспортного засобу "HYUNDAI ACCENT", д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 (потерпілий).
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
За наслідками ДТП ОСОБА_1 відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Києва у справі №754/12309/23 від 16.10.2023 визнаний винним у її вчиненні та притягнутий до адміністративної відповідальності.
На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність транспортного засобу потерпілого була застрахована в ПАТ "НАСК "ОРАНТА", що підтверджується полісом серії ЕР 211639888 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Строк дії договору страхування на момент ДТП діяв.
Водночас на момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому 24.08.2023 потерпілий звернувся до позивача із відповідною заявою про страхове відшкодування.
За результатами звернення потерпілого та розгляду його заяви, позивачем було відкрито регресну справу N 95504.
Позивач пояснює, що з метою визначення розміру завданої шкоди, залучив експерта, за висновком якого встановив вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "HYUNDAI ACCENT", д.н.з. НОМЕР_2 .
Зазначає, що з урахуванням вимог закону, висновку, наказу про відшкодування шкоди, потерпілій особі здійснено регламентну виплату у розмірі 5878,81 грн, чим повністю відшкодовано завдану шкоду.
Також доводить, що поніс витрати на оплату послуг з визначення розміру завданої шкоди в розмірі 1580,00 грн.
Оскільки відповідачем у добровільному порядку не відшкодовані збитки, позивач з урахуванням норм ст. ст. 1166, 1191 ЦК України та ст. 38 Закону звернувся до суду із вказаним позовом та просить стягнути такі витрати з відповідача.
У судове засідання сторони не з'явились. Про день, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.
Позивач повноважного представника у судове засідання не направив. У заяві, яка надійшла до суду від 04.06.2025, просить розглядати справу за відсутності позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення (а.с.139).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання від 12.06.2025 не з'явився повторно, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Виклик відповідача до суду здійснювався судом шляхом направлення судової повістки за його зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 (а.с.138,140).
Отже, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.
Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За нормами ч.1 ст. 281 ЦПК України, про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, з урахуванням наявності умов, за яких можливе проведення заочного розгляду справи, відповідно до ст. 280,281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, занесена до протоколу судового засідання від 12.06.2025.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.
У судовому засіданні від 12.06.2025 відповідно до ч.6 ст. 259, ст. 268 ЦПК України, суд підписав скорочене (вступну та резолютивну частину) рішення суду.
Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
24.08.2023 о 07:40 год. ОСОБА_1 в м. Київ, по вул. Братиславській, керуючи автомобілем "RENAULT KANGOO", номерний знак НОМЕР_1 , не обрав безпечної швидкості руху, недотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем "HYUNDAI ACCENT", д.н.з. НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , що призвело до механічних пошкоджень вказаних транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
За даним фактом відповідно до копії постанови Деснянського районного суду м. Києва від 16.10.2023 у справі №754/12309/23 ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с.19-20).
За даними копії відповіді Національної поліції України, наданої позивачем, ОСОБА_1 на час ДТП не мав укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Транспортний засіб "HYUNDAI ACCENT", д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , на момент ДТП був застрахований в ПАТ "НАСК "ОРАНТА" за полісом серії ЕР 211639888 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.29).
24.08.2023 потерпілий ОСОБА_2 подав до ПАТ "НАСК "ОРАНТА" повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.22-23,24).
24.08.2023 ОСОБА_2 звернувся із заявою до МТСБУ про відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті ДТП (а.с.21).
За даними позивача, з розгляду заяви потерпілого відкрито регресну справу № 95504.
Відповідно до Звіту № 0688-VV про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників пошкодженого колісного транспортного засобу (КТЗ), складеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП " ОСОБА_3 "/оцінювач ОСОБА_4 , величина вартості відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників КТЗ та допусків в межах яких відбулась оцінка, складає: 7 054,57 з урахуванням ПДВ 20%; 5 878,81 грн без врахування ПДВ 20% (а.с.25-35).
Звіт, проведений відповідно до умов договору №23/2007 від 23.02.2023, на виконання робіт щодо визначення обставин і присин настання події, за якими може бути проведена регламентна виплата та розміру заподіяної внаслідок них шкоди, та доручення від МТСБУ на виконання робіт по справі №95504.
Витрати МТСБУ на встановлення розміру завданої шкоди склали 1580,00 грн, що підтверджується копією розрахунку №0688-VV від 07.09.2023 ФОП ОСОБА_3 , копією акта №0688-VV виконаних робіт про справі МТСБУ №95504 та копією платіжної інструкції №975398 від 08.09.2023 (42,43,50).
Згідно із довідкою МТСБУ №1 від 09.11.2023 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, сума до сплати ОСОБА_2 Моторним (транспортним) страховим бюро становить 5 878,81 грн (а.с.48).
Відповідно до наказу МТСБУ про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих та копії платіжної інструкції №977696 від 13.11.2023, МТСБУ здійснило ОСОБА_2 виплату у розмірі 5 878,81 грн, заподіяної шкоди в результаті дорожньо-транспорної пригоди (а.с.47,49).
13.11.2023 за наявною адресою у позивача, останній направив лист на ім'я ОСОБА_1 про добровільну компенсацію понесених витрат МТСБУ із зазначенням суми відшкодування та банківських реквізитів (а.с.45-46).
Оскільки позивач набув право регресної вимоги до відповідача, останній у добровільному порядку не відшкодував, понесені позивачем витрати на виплату страхового відшкодування, позивач за захистом свого порушеного права звернувся до суду.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Як передбачено ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України та ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (пункт 8 частини другої статті 16 ЦК України).
Предметом даного спору є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення регламентної виплати - відшкодування, завданого внаслідок ДТП.
Такі вимоги врегульовано положеннями Цивільного кодексу України, Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 № 1961-IV, Закону України "Про страхування" від 07.03.1996 № 85/96-В, що були чинними на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі Закон), страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно із ст.8 Закону України "Про страхування", страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої, виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до ст. 28 Закону, до шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого відноситься шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.
Згідно із ст.29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до норм п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст.990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту.
Положеннями ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Відповідно до ст. 35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Як слідує з п.36.2. ст.36 Закону, страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст.35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Згідно п.39.1. ст.39 Закону Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до пп. «а» п.41.1 ст.41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Згідно із п.п.38.2.1, п.38.2 ст.38 Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При цьому ст.1188 ЦК України регулюється відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якими у розумінні ч.1 ст.1187 ЦК України є діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів.
Відповідно до ст.1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди.
Судом встановлено, що за наслідками ДТП 24.08.2023, постановою Деснянського районного суду м. Києва від 16.10.2023 у справі №754/12309/23 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнутий до адміністративної відповідальності (а.с.19-20).
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тобто, факт винуватості ОСОБА_1 у вчиненні 24.08.2023 дорожньо-транспортної пригоди, є встановленим і доказуванню не підлягає.
Також встановлено, що станом на дату скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність, автомобіля "RENAULT KANGOO", номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 не була застрахована за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Власник пошкодженого транспортного засобу "HYUNDAI ACCENT", д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про здійснення страхового відшкодування.
МТСБУ на підставі експертного дослідження визначило розмір заподіяної шкоди потерпілій особі та виплатило таку шкоду у розмірі вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників пошкодженого колісного транспортного засобу, у сумі 5 878,81 грн.
Станом на час розгляду справи відповідачем відшкодування шкоди не здійснено, будь-яких заперечень суду з приводу суми страхового відшкодування та її виплати не надано.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги МТСБУ про стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов'язаних з регламентною виплатою в розмірі 5 878,81 грн є обгрунотваними та доведеними та підлягають задоволенню.
Стосовно стягнення з відповідача на користь МТСБУ витрат позивача на послуги по визначенню розміру шкоди в сумі 1 580,00 грн, суд зазначає про таке.
Відповідно до п.34.2, 32.4 ст. 34 Закону, МТСБУ протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП направляє свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна. Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.
Положенням п.40.3 ст.40 Закону передбачено право МТСБУ залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитку у випадках, визначених у ст.41 Закону.
Згідно з п.41.4 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин подій, за якими може бути проведена регламентна виплата, та розміру заподіяної внаслідок них шкоди, а також банківських витрат МТСБУ при здійсненні регламентних виплат.
Таким чином, обов'язковою умовою прийняття МТСБУ рішення про здійснення регламентної виплати на користь потерпілої особи є залучення відповідного експерта для встановлення розміру збитку.
Так, на підтвердження обставин понесення позивачем витрат на послуги з визначення розміру шкоди у сумі 1 580,00 грн, суду надано копію розрахунку №0688-VV від 07.09.2023 ФОП ОСОБА_3 , копію акта №0688-VV виконаних робіт про справі МТСБУ №95504 та копію платіжної інструкції №975398 від 08.09.2023 (42,43,50).
Таким чином, у справі, що розглядається позивачем доведено понесення ним витрат у заявленому до стягнення розмірі, а відтак, такі витрати, які пов'язані з регламентною виплатою, підлягають відшкодуванню.
Згідно із ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, що мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
За викладених фактичних обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат.
У порядку ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 272, 273,280-284, 354,355 ЦПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (адреса місця знаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, 02653, ЄДРПОУ 21647131)
- 5 878, 81 грн витрат, пов'язаних з регламентною виплатою;
- 1 580, 00 грн вартості послуг експерта;
- 3 028, 00 грн судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи
Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України (адреса місця знаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, 02653, ЄДРПОУ 21647131)
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Повне рішення складено 17.06.2025.
Суддя Людмила ЛОСЬ