Іменем України
290/673/25
3/290/474/25
13 червня 2025 рокуселище Романів
Суддя Романівського районного суду Житомирської області Шакалов А.В. за участі секретаря судового засідання Нестерук М.О, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності військовослужбовця військової служби за контрактом майора ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Романів, Житомирської області, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого. Проходить службу на посаді начальника відділення обліку мобілізаційної роботи - заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 . До адміністративної відповідальності раніше не притягувався.
за ч. 2 ст. 172-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення
1. Рух справи.
1.1. Зазначена справа надійшла до суду 12 червня 2025 року об 11:42. У цей же день розподілена головуючому судді Шакалову А.В.
1.2. Відповідно до ст. 277 КУпАП строк розгляду зазначеної категорії становить 1 доба. У зв'язку з цим розгляд справи призначено на 13 червня 2025 року.
1.3. ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлений належним чином. У матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Проте, під час повідомлення ОСОБА_1 про виклик до суду, йому було запропоновано прибути та надати пояснення суду.
2. Обставини, встановлені у протоколі про військове адміністративне правопорушення, визнані судом доведеними.
2.1. 10.06.2025 під час проведення перевірки посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 стану дотримання вимог законів України військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ) (далі по тексту - ІНФОРМАЦІЯ_6 ) в діях окремих військовослужбовців вказаної військової установи встановлені ознаки військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 17214 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
2.2. Так, встановлено, що у ІНФОРМАЦІЯ_7 проходить військову службу майор ОСОБА_1 на посаді начальника відділення обліку мобілізаційної роботи - заступник начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 .
2.3. Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі-Статуту), майор ОСОБА_1 був зобов'язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців. Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.
2.4. Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці. Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в пунктах 3-15 частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути прийняті на військову службу за контрактом.
2.5.Перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
2.6. Згідно вимог пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
2.7. Пунктом 1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок), цей Порядок визначає процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
2.8. Пунктом 2 Порядку передбачено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).
2.9. Згідно пункту 6 Порядку, призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення.
2.10. У відповідності до вимог пункту 56 Порядку, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
2.11. Пунктом 94 Порядку передбачено, що до складу військових команд включаються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я, не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та за результатами професійно-психологічного відбору відповідають вимогам проходження військової служби у визначеному виді, окремому роді військ (сил).
2.12. Відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 14.08.2024 №241 майора ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділення обліку мобілізаційної роботи - заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 .
2.13. У відповідності до функціональних обов'язків начальника відділення обліку мобілізаційної роботи - заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 відповідає за успішне виконання заходів оповіщення, призову та поставки мобілізаційних ресурсів у військові організаційні структури; ведення військового обліку військовозобов'язаних, які мешкають на території відповідальності та здійснення контролю за станом військового обліку на підприємствах, установах, організаціях та в органах місцевого самоврядування; планування роботи з військового обліку військовозобов'язаних, які мешкають на території відповідальності, своєчасність, повноту, точність, об'єктивність, достовірність і реальність військового обліку; здійснення контролю за законністю оформлення військовозобов'язаним відстрочки від призову (бронювання) під час мобілізації та у воєнний час.
2.14. Він зобов'язаний приймати участь в організації і здійсненні оформлення відстрочок від призову при мобілізації та на воєнний час; організовувати роботу підлеглого особового складу та керувати нею; здійснювати повний облік військовозобов'язаних на території відповідальності; забезпечити ведення електронного обліку військовозобов'язаних з використанням Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних; систематично слідкувати за внесенням у військові квитки та облікові картки змін у військово-облікових даних військовозобов'язаних.
2.15. Проте, всупереч наведеним вимогам Статуту, Дисциплінарного статуту, Кодексу, Інструкції та Наказу, діючи умисно, всупереч інтересам служби, майор ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, перевищив свої службові повноваження та надану йому владу в умовах особливого періоду, за наступних обставин.
2.16. Перевіркою встановлено, що громадянин ОСОБА_2 перебуває на обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_6 . 20.05.2025 вказаного громадянина було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
2.18. Для уточнення даних громадянину ОСОБА_2 була видана повістка №8/652 стосовно прибуття 21.05.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_6 . В подальшому, у відповідності до листа вивчення військовозобов'язаного (вивчення облікових даних проводилось у ІНФОРМАЦІЯ_7 ) громадянин ОСОБА_2 повідомив посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_11 про наявність на утриманні 6 (шістьох) дітей.
2.19. У відповідності до поіменного списку від 21.05.2025 №4096 громадянина ОСОБА_2 було доставлено до військової частини НОМЕР_1 та в подальшому, у відповідності до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.05.2025 №145 останнього було призвано до лав ЗС України та зараховано до списків військової частини НОМЕР_1 під час проведення загальної мобілізації та призначено на посаду курсанта.
2.20. Опитаний військовою службою правопорядку з даного приводу солдат ОСОБА_2 повідомив, що 20.05.2025 його зупинили представники ІНФОРМАЦІЯ_11 , виписали повістку для прибуття на 21.05.2025 з метою оновлення облікових даних, а також надали перелік документів, які необхідно представити для оформлення відстрочки. В подальшому, 21.05.2025 його зупинили у смт. Романів представники поліції та ІНФОРМАЦІЯ_11 , які повідомили, що йому необхідно сьогодні прибути до ІНФОРМАЦІЯ_12 . Надалі, громадянина ОСОБА_2 доставили до ІНФОРМАЦІЯ_11 з метою оновлення даних. Громадянин ОСОБА_2 передав документи представникам ІНФОРМАЦІЯ_11 , а саме майору ОСОБА_1 для оформлення відстрочки та зняття копій. Не зважаючи на підтверджуючі документи, які надав майору ОСОБА_1 громадянин ОСОБА_2 , що він є багатодітним батьком та має на утриманні 6 (шістьох) дітей, майор ОСОБА_1 не зважав, внаслідок чого не оформив та не проконтролював оформлення військовозобов'язаному громадянину ОСОБА_2 відстрочки від призову під час мобілізації, відповідно до статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
2.21. Достовірно знаючи про наявність у гр. ОСОБА_2 на утриманні 6 (шістьох) дітей, та наявність права на відстрочку від призову, майор ОСОБА_1 , перевищуючи надану йому владу та службові повноваження, повідомив, що громадянину ОСОБА_2 необхідно прибути до АДРЕСА_2 , де громадянин ОСОБА_2 пройде відбір, на що він добровільно погодився. Прибувши до АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_2 пройшов відбір, в подальшому був зарахований до списків військової частини НОМЕР_1 , де почав проходити базову загально-військову підготовку. Також майор ОСОБА_1 наголосив громадянину ОСОБА_2 , щоб під час проходження відбору останній повідомив, що у нього 2 (двоє) дітей, а не 6 (шестеро).
2.22. Згоду на проходження військової служби за призовом під час мобілізації солдат ОСОБА_2 не надавав, однак, внаслідок неправомірних дій майора ОСОБА_1 , а саме порушення вищезазначених вимог керівних документів, був призваний на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 .
2.23. Таким чином, за викладених вище обставин, майор ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, займаючи посаду начальника відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_11 - заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 , діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, в порушення своїх статутних обов'язків, в умовах особливого періоду, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.172-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
2.23. Суд погоджується із зазначеною кваліфікацією адміністративного правопорушення.
3. Позиція особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
3.1. Майор ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав, пояснив, що ОСОБА_2 сам проявив ініціативу бути мобілізованим до лав Збройних Сил України. На питання суду чи підлягають мобілізації особи які мають трьох та більше дітей ОСОБА_1 пояснив, що такі особи не можуть бути мобілізованими, а повинні підписувати контракт зі Збройними Силами України. Проте, укладання контракту тривала процедура, тому він прагнув допомоги ОСОБА_2 швидше потрапити на службу, що й стало причиною порушення вимоги закону та нормативних документів щодо мобілізації багатодітних батьків.
4. Докази на підтвердження встановлених суддею обставин, з яких суддя виходив при прийнятті рішення, положення закону, яким керувався суддя.
4.1. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.
4.2. Згідно зі ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
4.3. Приписи ст. 7 КУпАП визначають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, відповідно до закону.
4.4. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
4.5. Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
4.6. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
4.7. Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
4.8. Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
4.9 Відповідно до ч. 1. ст. 172-14 КУпАП перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень. Частиною другою цієї статті передбачена відповідальність за діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду.
4.10. Для правильного тлумачення терміну перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень суд звертався до практики Верховного Суду, відповідно до якої відповідальність за перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень настає за умови, що дії військової службової особи були зумовлені її службовим становищем і пов'язані з її владними чи службовими повноваженнями.
4.11. Перевищення службових повноважень виражається у тому, що державний службовець вчиняє те чи інше діяння, яке не входить до його компетенції. Водночас невиконання чи неналежне виконання посадових обов'язків полягає у невчиненні чи неналежному вчиненні особою дій у межах наданих їй законом прав та обов'язків. Для того, щоб визначити, чи мало місце перевищення службових повноважень, необхідно з'ясувати компетенцію державного службовця і порівняти її із вчиненими діями (перевищення службових повноважень не може проявлятися у бездіяльності - його об'єктивну сторону характеризує лише вчинення дії).
4.12. Суд, зважаючи на практику Верховного Суду, має надати відповідь на два основних питання у цій справі. Чи майор ОСОБА_1 наділений повноваженнями щодо мобілізації осіб до ЗСУ та чи діяв він на підставі й у порядку передбаченому законом та відомчими нормативними актами.
4.13. Для розв'язання першого питання судом досліджені такі документи: 1) протокол серія КИЖ № 147 від 10.06.2025 про військове адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-14 КУпАП; 2) посвідчення офіцера майора ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 відповідно до останнього запису він перебуває на посаді начальника відділення обліку мобілізаційної роботи - заступник начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 з 10.08.2024; 3) копію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 241 від 14.08.2024 про призначення на посаду начальника відділення обліку мобілізаційної роботи; 3) копію витягу із функціональних обов'язків начальника відділення обліку мобілізаційної роботи - заступника начальника відділу на воєнний час, затверджених начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_3 30.08.2024, відповідно до цього документу до обов'язків ОСОБА_1 входить: здійснення контролю за законністю військовозобов'язаними відстрочки від призову (бронювання) під час мобілізації та у воєнний час; приймати участь в організації і здійснення оформлення відстрочок від призову при мобілізації та на воєнний час; 4) копії письмових пояснень від 04.06.2025 наданих ОСОБА_1 , його усними поясненнями наданими під час судового засідання, з яких убачається, що саме він несе відповідальність за мобілізацію військовозобов'язаних осіб і саме ним було здійснено дії, які призвели до адміністративного правопорушення.
4.14. Отже, судом достовірно встановлено, що дії ОСОБА_1 , як військової службової особи були зумовлені її службовим становищем і пов'язані з її владними чи службовими повноваженнями.
4.15. Для відповіді на питання, чи правомірно було мобілізовано ОСОБА_2 судом проаналізовано такі документи: 1) копія довідки від 20.05.2025 № 8/2827 про доставлення (супроводження) громадянина до ТЦК та СП, згідно з якою ОСОБА_2 доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 працівником поліції Кучмієм С.О.; 2) копія листа вивчення ОСОБА_2 від 21.05.2025, де у графі «Склад сім'ї» зазначено 6 дітей; 3) копія посвідчення багатодітної родини серія НОМЕР_3 , виданого на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , у посвідченні записано шестеро дітей; 4)копію свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ; 5) копії свідоцтв про народження: ОСОБА_6 2016 р.н., ОСОБА_7 2012 р.н., ОСОБА_8 2020 р.н., ОСОБА_8 2010 р.н. ОСОБА_9 2009 р.н., ОСОБА_9 2018 р.н., 6) поясненнями ОСОБА_2 від 30.05.2025 та 06.06.2025, у яких він зазначає, що не мав наміру служити у Збройних Силах України, а був змушений до цього майором ОСОБА_1 .
4.16. Судом на підставі всебічного дослідження доказів встановлено, що ОСОБА_2 самостійно та добровільно до ІНФОРМАЦІЯ_3 не прибував, повідомляв майора ОСОБА_1 про те, що має право на відстрочку у зв'язку з наявністю шести дітей на утриманні, проте ця інформація була проігнорована особою, що притягається до адміністративної відповідальності.
4.17. Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці. Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в пунктах 3-15 частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути прийняті на військову службу за контрактом.
4.18. Суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у перевищенні ним як військовою службовою особою влади, тобто умисного вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень вчинених в умовах воєнного стану, що виразились у незаконній мобілізації ОСОБА_2 .
5.Обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність.
5.1.Під час судового розгляду справи обставин, що пом'якшують відповідальність не встановлено.
5.2. Обставин, що обтяжують відповідальність судом не встановлено.
6.Мотиви призначення стягнення і судового збору.
6.1. Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
6.2. Приписи КУпАП визначають, що вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП тягне за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
6.3. Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, мету застосування адміністративного стягнення, виховання особи та запобігання вчиненню нових правопорушень, приписи ч. 2 ст. 172-14 КУпАП, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
7. Розподіл судових витрат.
7.1. Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 605,60 гривень.
При винесені постанови суд керувався ст.ст. 1, 7, 9, 40-1,126,245, 251, 252, 268,280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ЗУ «Про судовий збір».
1. Рішення судді
1.1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , РНОКПП: НОМЕР_4 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-14 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Реквізити для сплати штрафу:
Розрахунковий рахунок: UA328999980313020106000006819
код 21081100, МФО 899998, ЄДРПОУ 37976485
Отримувач ГУК у Житомир.обл /ТГ смт.Романів/ 21081100
Банк отримувача Казначейсто України (ЕАП)
Призначення платежу: 21081100 - адміністративні штрафи та інші санкції
1.2.Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Реквізити для сплати судового збору: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001
Код класифікації доходів бюджету 22030106
Призначення платежу 101 Судовий збір, стягнутий з ___________ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору).
1.3.Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
1.4.Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
1.5.Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня її винесення.
СуддяАндрій ШАКАЛОВ