Справа № 287/935/25
провадження 1-кп/287/389/25
13 червня 2025 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025065520000031 від 12.04.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
В провадженні Олевського районного суду Житомирської області знаходиться обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025065520000031 від 12.04.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він в один із днів березня 2012 року (точної дати та часу в ході проведення досудового розслідування не встановлено), умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки і бажаючи їх настання, з метою виготовлення підробленого посвідчення тракториста-машиніста, зустрівся з невстановленою в ході досудового розслідування особою, за попередньою змовою з якою домовився виготовити завідомо підроблене посвідчення тракториста-машиніста, після чого надав невстановленій особі свої фотознімки та копії документів та здійснив замовлення про його виготовлення.
В подальшому, в один із днів квітня 2012 року, ОСОБА_4 отримав від невстановленої особи підроблений офіційний документ посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 видане 12.04.2012 ГУ Держпродспоживслужбою в Київській області з наміром використовувати вказане підроблене посвідчення тракториста-машиніста у власних цілях з метою керування транспортними засобами категорії «А1, А2», яке виготовлене електрофотографічним способом друку та не відповідає аналогічним, що знаходиться в офіційному обігу, маючи намір в подальшому використовувати вказане посвідчення.
11.04.2025 близько 19 години 20 хвилин, ОСОБА_4 , керуючи трактором марки «Булат», рухаючись по вул. Коцюбинського, в м. Олевськ, Коростенського району, Житомирської області, був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області. На вимогу поліцейських пред'явити для перевірки документи, а саме посвідчення тракториста-машиніста, ОСОБА_4 надав завідомо підроблений документ - посвідчення тракториста-машиніста, видане на власне ім'я серії НОМЕР_1 видане 12.04.2012, таким чином використав завідомо підроблений документ.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 358 КК України, а саме підроблення посвідчення, яке видається суб'єктом державної реєстрації прав, який має право видавати і який надає права з метою використання його, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та за ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документу.
Обвинувачений ОСОБА_4 подав до суду письмову заяву, у якій просить закрити кримінальне провадження за № 12025065520000031 від 12.04.2025 за ч. 3 ст. 358 КК України відносно нього у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 12 та ст. 49 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтримав зазначену заяву з підстав у ній зазначених.
Прокурор ОСОБА_3 з приводу задоволення даної заяви не заперечує.
Обвинуваченому роз'яснено положення ч. 3 ст. 285 КПК України, а також те, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є звільненням з нереабілітуючих підстав та що він має право на розгляд обвинувального акту у повному обсязі, з метою його виправдання по суті обвинувачення.
Суд вивчивши матеріали кримінального провадження та заяву обвинуваченого, заслухавши думку учасників процесу, дійшов наступних висновків.
У відповідності з вимогами ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Судом встановлено, що кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 358 КК України, яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_4 було вчинено у березні 2012 року.
Санкцією ч. 3 ст. 358 КК України, в чинній редакції, передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Таким чином, вказане кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, є нетяжким злочином.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.
Слід зазначити, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років.
Відповідно, з моменту вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, минуло більше п'яти років.
Обставини, передбачені ч. 2, 3 ст. 49 КК України, за наявності яких перебіг давності зупиняється, або переривається, судом не встановлено.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_4 , не відноситься до категорії кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.49 КК України, у разі вчинення яких давність не застосовується.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 345/2618/16-к, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Відтак, суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з'ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.
Слід зазначити, що Велика палата Верховного Суду у постанові від 17 червня 2020 року (справа №598/1781/17, провадження №13-47кс20) наголосила, що звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.
Окрім цього, у постанові від 26 березня 2020 року (справа №730/67/16-к, провадження №51-6463км19) колегією суддів ККС зроблено висновок про те, що передбачений законом (ст. 49 КК) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.
Таким чином, навіть за невизнання обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення, проте наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз'яснення йому підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
З огляду на викладене, суд вважає, що заява обвинуваченого підлягає задоволенню та кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 358 КК України слід закрити та звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України у зв'язку із закінченням строку давності.
На підставі наведеного, відповідно до ч. 4 ст.12, п. 3 ч.1 ст.49, ч. 3 ст. 358 КК України, п.1 ч.2 ст.284, ст.ст. 285, 286, 288, 372 КПК України, суд,
Заяву обвинуваченого ОСОБА_4 - задоволити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.
Закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025065520000031 від 12.04.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 в частині притягнення ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1