Іменем України
Справа № 285/3167/25
провадження № 1-кс/0285/860/25
14 червня 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої слідчої судді………... ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання....... ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора……………………...... ОСОБА_3 ,
слідчого.......................................... ОСОБА_4 ,
підозрюваного............................... ОСОБА_5 ,
захисника ...........................……... ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду
клопотання слідчого Слідчого відділу Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області,
погоджене прокурором Звягельської окружної прокуратури,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
по матеріалам досудового розслідування, внесеного 13.06.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025060530000553,
відносно підозрюваного: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 ,
громадянина України, українця, розлученого, який не працює,
без визначеного місця проживання, фактично тимчасово проживає за адресою АДРЕСА_2 ,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -
Слідчий 14.06.2025 звернувся до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, а також наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК.
Зазначив, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, незаконно впливати на свідків, знищити речові докази, а саме мобільний телефон потерпілого, який до цього часу не знайдено, і вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 не заперечив свою причетність до скоєного злочину. Його захисник просив обрати запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою. Зазначив, що наведені прокурором ризики є необґрунтованими.
Розглянувши подане клопотання та додані до нього додатки, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд приходить наступного висновку.
Право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які визначено в законі, з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини та громадянина.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, перелік яких визначено ст.177 КПК України та не підлягає розширеному тлумаченню.
Ізоляційний запобіжний захід завжди може бути виправданий, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Ст.177 КПК України детально описує ризики, які можуть виправдати ізоляцію особи від суспільства. Метою застосування (продовження) запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Встановлено, що в провадженні органу досудового розслідування перебуває кримінальне провадження №12025060530000553, внесене до ЄРДР від 13.06.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.115 ККУ (умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині).
З клопотання слідує, що 13.06.2025 близько 02 год ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у кімнаті квартири за місцем свого тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_2 в ході конфлікту із ОСОБА_7 , який виник між ними на грунті особистих неприязних відносин, вирішив вчинити вбивство останнього. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 у даному ж місці, підійшов до ОСОБА_7 та наніс йому декілька ударів кулаками по обличчю, внаслідок яких ОСОБА_7 впав на підлогу. Доводячи свій злочинний умисел спрямований на заподіяння смерті іншій людині до кінця, ОСОБА_5 продовжив зі значною силою наносити численні удари ногами по голові, тулубу та кінцівкам ОСОБА_7 , до тих пір поки останній не припинив подавати ознак життя, після чого ОСОБА_5 припинив свої протиправні дії та пішов спати до іншої кімнати квартири.
Внаслідок вказаних неправомірних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_7 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді травматичного шоку, поєднаної тупої травми голови, тулуба та кінцівок з ушкодженням м'яких тканин, переломів 8-12 ребер зліва, 3-7 ребер справа, розриву діафрагми зліва, крововиливів під м'які оболонки головного мозку, що спричинили його смерть того ж дня.
13.06.2025 о 14:50 год за підозрою у вчиненні вказаного злочину затримано ОСОБА_5 .
В рамках зазначеного кримінального провадження ОСОБА_5 13.06.2025 вручено повідомлення про підозру.
Обґрунтованість підозри є важливим критерієм та підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження. Так, ч.3 ст.132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведуть, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Разом з тим, кримінальний процесуальний закон визначає конкретний перелік заходів забезпечення кримінального провадження, які можуть бути застосовані задля досягнення дієвості цього провадження. До вказаних заходів належать, зокрема, запобіжні заходи.
Жоден із заходів забезпечення кримінального провадження не може застосовуватися без доведення обґрунтованості підозри щодо вчинення кримінального правопорушення.
Виходячи з положень ч.5 ст.9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Тобто, обґрунтованість підозри містить два аспекти. Перший стосується питання вчинення кримінального правопорушення, а другий - доведення обставин, які за розумного неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до вчинення кримінального правопорушення. Разом з тим, доведення обставин, викладених в повідомленні про підозру, здійснюється наявними в матеріалах провадження доказами.
На даній стадії слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення. На підставі оцінки наданих матеріалів та сукупності отриманих слідством доказів у цій справі факт вчинення умисного вбивства є вірогідним та достатнім для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Наявними в кримінальному провадженні відомостями підтверджується існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 особливо тяжкого злочину (за який законом може бути призначено покарання від 7 до 15 років позбавлення волі), що може бути підставою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, з яким звернувся слідчий.
Також, суд сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, та вважає у даному конкретному випадку обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані прокурором в судовому засіданні та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема вони є дійсними.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а саме: умисного вбивства шляхом нанесення великої кількості ударів руками та ногами по життєво важливих органах потерпілого, а тому врахування тяжкості вчиненого ним злочину має свій раціональний зміст, оскільки свідчить про ступінь суспільної небезпечності особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку.
Доводи захисника про необґрунтованість наведених прокурором ризиків є непереконливими, адже при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, а не факту конкретного їх вчинення. Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку суд має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Таким чином, взяття підозрюваного під варту в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу щодо нього, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ.
Відтак, враховуючи суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, докази, на які посилається у клопотанні сторона обвинувачення та особу підозрюваного, - суд вважає, що на даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід як тримання під вартою зможе дієво запобігти ризикам, встановленим ч.1 ст.177 КПК України, що виключає собою можливість застосування відносно підозрюваного будь-якого іншого запобіжного заходу.
В поданому клопотанні доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, а тому воно підлягає до задоволення.
Оскільки злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 спричинив загибель людини, у відповідності до п.2 ч.4 ст.183 КПК підстав для визначення розміру застави немає.
Керуючись ст.ст.177, 183, 184, 193, 194, 372, 376 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів до 11.08.2025.
Визначити строк дії даної ухвали - по 11.08.2025 включно.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги на неї до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення або з дня отримання її копії.
Час проголошення повного тексту ухвали 17.06.2025 о 9:05 год.
Головуюча слідча суддя ОСОБА_1