Справа № 279/2494/25
провадження №2-а/279/45/25
17 червня 2025 року місто Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді Пацко О.О., за участі секретаря судових засідань Ходаківської К.А., розглянувши в м.Коростень справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє Рупс Вікторія Олексіївна до Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Рупс В.О. звернувся до суду із адміністративним позовом до Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позов мотивовано тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі поліцейським Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції Виніченко Катериною Ігоріною від 08.03.2025 року року серії ЕНА № 4224623 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.2 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення за цією статтею у вигляді штрафу в сумі 510, 00 грн.
Згідно постанови, ОСОБА_1 08.03.2025 року 13 год. 12 хв. в с.Хотинівка вул.Центральна, керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим показником повороту відповідного напрямку при повороті та при цьому не мав при собі посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу чим порушив п.пю2.1. ПДР/ чим порушив п.9.2.6. ПДР - Порушення попереджувальних сигналів перед переєстроювання, повротом, розворотом.
Зазначає, що в присутності Клименка С.М. постанова серії ЕНА № 4224623 про притягнення його до відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП поліцейським не виносилась, про її існування стало відомо його представнику 09.04.2025 року при ознайомленні з матеріалами справи № 279/1549/25 в Коростенському міськрайонному суді.
З постановою позивач не згоден та вважає її такою, що підлягає скасуванню, оскільки ПДР України він не порушував, взагалі транспортним засобом не керував , транспортний засіб був припаркований на узбіччі дороги, його неправомірно притягнуто до відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП.
Справу розглянуто за правилами загального позовного провадження.
Представник позивача адвокат Рупс В.О. в судове засідання подала заяву в якій позов просить задоволити з підстав викладех в ньому.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву чи будь-яких інших клопотань, заперечень не надав.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Частиною 1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАСУ позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, а також обставини, якими позивач обґрунтовує поважність причини пропуску строку на звернення до суду з даним позовом, спростувань чи заперечень яких відповідачем не надано, суд дійшов висновку, що обставини, викладені у його клопотанні, з якими останній пов'язує причини пропуску строку звернення до суду є поважними, тому строк підлягає поновленню.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Зі змісту постанови вбачається, 08.03.2025 року 13 год. 12 хв. в с.Хотинівка вул.Центральна, керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим показником повороту відповідного напрямку при повороті та при цьому не мав при собі посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу чим порушив п.пю2.1. ПДР/ чим порушив п.9.2.6. ПДР - Порушення попереджувальних сигналів перед переєстроювання, повротом, розворотом.
У зв'язку з порушенням вищевказаних норм поліцейським Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області лейтенантом поліції Виніченко Катериною Ігоріною , винесено постанову серії ЕНА №4224623 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч.1ст.9 КпАП України ).
Згідно ст.77 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У даному випадку, відповідачем не надано жодних доказів, які б спростовували твердження позивача.
Крім того, судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 одночасно з постановою про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, інспектором РУП ГУНП в Житомирській області було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Коростенського міськрайонного суду від 24.04.2025 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Дана постанова набрала законної сили.
Відповідно дост.7 КУпАП Україниніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до правової позиції Верховного суду, що викладена в постанові у справі №337/3389/16-а від 30 травня 2019 року, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
У справах «Нечипорчук і Йонкало проти України» (рішення від 21.04.2011 року) та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» (рішення від 06.12.1998 року) Європейський суд з прав людини наголосив, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи поза розумним сумнівом і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (п. 150 та 253 рішень відповідно).
Беручи до уваги принцип невинуватості особи, закріплений у Конвенції таКонституції України, та обов'язок суб'єкта владних повноважень доводити правомірність прийнятих ним рішень, закріплений уКАС України, суд вважає, що відповідачі жодним чином не довели правомірності оскаржуваної постанови, а тому у суду відсутні підстави вважати, що позивачем дійсно було вчинене адміністративне правопорушення внаслідок недотриманняправил дорожнього руху.
Відповідно достатті 62 Конституції Україниособа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Судом ураховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи те, що відповідачем не підтверджено правомірність винесеної ним постанови про накладення адміністративного стягнення, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа
Керуючись ст.ст. 5, 8, 9, 77, 241-243, 246 КАС України, ст.ст. 222, 247, 251, 258, 268, 276, 283, 287, 288 КУпАП, суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про притягнення його до відповідальності серії ЕНА № 4224623 від 08.03.2025 року.
Визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі поліцейським Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції Виніченко Катерини Ігорівни від 08.03.2025 року серії ЕНА № 4224623 якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.122 ч. 2 КУпАП України, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Житомирській області на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 605,60 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.О.Пацко