Справа № 296/9047/24
2/296/380/25
"05" червня 2025 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Драча Ю.І.,
за участю секретаря судового засідання Дальянської В.Ю.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представник відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні онука, визначення порядку та способу участі у вихованні та спілкуванні із онуком
ОСОБА_1 звернулась до Корольовського районного суду м. Житомира через свого представника - адвоката Шмат Р.П. з позовом до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні онука, визначення порядку та способу участі у вихованні та спілкуванні із онуком.
Позов обґрунтовано тим, що 16 грудня 2000 року Житомирським міським відділом актів громадянського стану було зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про що зроблено відповідний актовий запис під № 1706. За час перебування в шлюбі у ОСОБА_5 та ОСОБА_7 народилася спільні діти: ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ІНФОРМАЦІЯ_4 донька позивачки ОСОБА_7 . Після її смерті на утриманні батька, ОСОБА_5 залишилося двоє неповнолітніх дітей (донька ОСОБА_11 є повнолітньою та проживає окремо): ОСОБА_9 , 2008 року народження; ОСОБА_10 , 2012 року народження.
Позивач зазначає, що відповідач категорично проти щодо спілкування бабусі з онуком тим паче участі у його вихованні. Відносини сторін вкрай незадовільні, як доказ є подана відповідачем позовна заява до позивача про вселення та усунення перешкод у користуванні житлом, яка знаходиться на розгляді у Богунському районному суді міста Житомира. Оскільки у добровільному порядку з ОСОБА_5 не можливо вирішити даний спір, тому позивач вимушена звернутися до суду.
Ухвалою суду від 11.10.2024 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
19.02.2025 відповідачем у справі подано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що дійсно після смерті дружини, через неприязні стосунки з позивачем, відповідач на вимогу позивача був змушений разом з дітьми залишити квартиру де вони проживали сім'єю за життя дружини. Зазначає, що адреса фактичного проживання його та малолітнього сина була відома з дати переїзду, однак позивач жодного разу не виявила бажання приїхати та поспілкуватись з дитиною, натомість відповідач не чинив опору у спілкуванні з сином. Також зазначив, що позивач жодного разу не була в школі ОСОБА_12 , протягом 2024 року не привітала його зі святами, не цікавилась його навчанням та здоров'ям.
Відповідачем зазначається про відсутність спору, оскільки після судового засідання 16.01.2025 позивач, на запрошенням відповідача, 17.01.2025 завітала в до них в гості та не мала перешкод у побаченні з онуком, однак з того часу не виявляла бажання побачитись із ОСОБА_12 , тому просить відмовити у задоволенні позову (а.с. 59-60).
Протокольною ухвалою суду від 21.02.2025 закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті.
Позивач та представник відповідача в судовому засідання позовні вимоги підтримали та просили задовольнити з підстав викладених в позові.
Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні заперечили щодо задоволення позову, оскільки вважають, що спір відсутній, відповідач не заперечує щодо побачень сина з бабусею та проти щоб син їздив у село на вихідні.
Представником третьої особи подано заяву про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.51Конституції України та ст. 5 СК України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (частина друга і третя статті 5 СК України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України27 лютого 1991 року (далі Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Згідно із ч. ч. 8 - 10 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Положеннями ст.257СКУкраїни визначено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.
Батьки та інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.
Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Відповідно до ст.263СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 159 СК України суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особистої прихильності дитини, її віку, стану здоров'я та інших обставин, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом справ даної категорії обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім'ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.
Право на повагу до сімейного життя, гарантоване ст.8Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, охоплює щонайменше зв'язки між близькими родичами, наприклад, між дідусями, бабусями та онуками, оскільки такі родичі можуть відігравати у сімейному житті важливу роль.
У пункті 100 рішення Європейського суду з прав людини від 11 липня2017 року у справі «М. С. проти України» (заява № 2091/13) та у пункті 76 рішення Європейського суду з прав людини від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383) зазначено, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 є батьками ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 7).
ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 8).
Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 19.03.2025 № 366 затверджено висновок щодо визначення ОСОБА_1 способу участі у вихованні та спілкуванні з онуком ОСОБА_10 ( а.с. 65). Відповідно до вказаного висновку, виконавчий комітет міської ради, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне визначити ОСОБА_1 наступний спосіб участі у вихованні онука ОСОБА_12 : кожні перші та треті вихідні місяця з 11 години 00 хв. суботи до 19 години 00 хв. неділі з ночівлею.
Суд зазначає, що спір у цій справі стосується чутливої сфери правовідносин, в яких батьки та баба не дійшли спільного рішення щодо участі баби у спілкуванні з онуком та його вихованні, а тому першочергове значення має надаватися саме найкращим інтересам дитини та створенню умов для його духовного та фізичного розвитку.
Враховуючи викладене, суд бере до уваги висновки викладені виконавчим комітетом міської ради, як органом опіки та піклування та вважає за можливе позов задовольнити частково, встановивши наступний порядок участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з онуком: кожні перші та треті вихідні місяця з 11 години 00 хв. суботи до 19 години 00 хв. неділі з ночівлею.
у задоволенні решти позову слід відмовити.
Керуючись ст..7, 10, 259, 263-268 ЦПК України, ст.ст. 159, 257 СК України суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП - НОМЕР_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 , щодо її участі у вихованні та спілкуванні з онуком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і встановити наступний порядок участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з онуком: кожні перші та треті вихідні місяця з 11 години 00 хв. суботи до 19 години 00 хв. неділі з ночівлею.
У задоволенні решти позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 13.06.2025.
Головуючий суддя Ю. І. Драч