Справа №278/4732/14-ц
6/295/72/25
15.05.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого - судді Кузнєцова Д.В.,
за участі секретаря судового засідання Карпішиної С.С.,
представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Поліщук Т.О.,
представника боржника ОСОБА_2 - адвоката Ткачука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі заяву адвоката Поліщук Т.О. в інтересах ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення його до виконання, -
У березні 2025 року адвокат Поліщук Т.О. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі №278/4732/14-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, в частині стягнення в солідарному порядку із ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» боргу в сумі 3 149 051,26 грн. Також адвокат просить поновити строк пред'явлення виконавчого листа до виконання. Зі змісту заяви слідує, що ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 17.01.2022 було замінено первісного стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» при виконанні рішення Богунського районного суду від 28.12.2015 на його правонаступника ОСОБА_1 . Відповідно до повідомлення Житомирського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області 26.11.2020 року виконавче провадження було завершено на підставі п. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та оригінал виконавчого документа було повернуто стягувачу - ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Разом з тим, відповідно до повідомлення ОТП «Факторинг Україна» оригінал виконавчого листа по боржнику ОСОБА_2 до Товариства не надходив, що вказує на його втрату.
В судовому засіданні представник заявника, стягувача ОСОБА_1 - адвокат Поліщук Т.О. заяву підтримала, просила її задовольнити. За словами представника, після заміни стягувача почалися пошуки виконавчого листа та було встановлено, що він втрачений. Просила врахувати, що на період воєнного стану всі строки перериваються.
Представник боржника ОСОБА_2 - адвокат Ткачук В.В. в судовому засіданні зазначив, що з 2020 року жодних дій щодо повторного пред'явлення виконавчого листа не було. Є практика, де у таких спорах, в тому числі щодо ТОВ “ОТП Факторинг Україна», суди відмовляють у видачі дубліката виконавчого листа.
Суд, заслухавши пояснення представників заявника/стягувача та боржника, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 28.12.2015 року, яке набрало законної сили, стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № МL-010/053/2007 від 02.07.2010 в сумі 159 763,71 швейцарських франків, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 08.10.2014 становить 2 147 224 грн. 26 коп., а також 1 000 000 грн. пені. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат (т. 1 а.с. 220-223).
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 17.01.2022 замінено первісного стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» при виконанні рішення Богунського районного суду м. Житомира від 28.12.2015 року у справі №278/4732/14-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості на його правонаступника - ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 201-206).
Згідно з відповіддю Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області від 12.04.2023 у відділі перебувало виконавче провадження №54548205 із примусового виконання виконавчого листа №278/4732/14-ц від 04.08.2017, виданого Богунським районним судом м. Житомира про стягнення в солідарному порядку із ОСОБА_2 на користь ТзОВ «Факторинг Україна» боргу в сумі 3 149 051,26 грн. Дане виконавче провадження 26.11.2020 було завершено на підставі п. 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та оригінал виконавчого документа було направлено ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Станом на 12.04.2023 виконавчий документ повторно не надходив та на примусовому виконанні у відділі не перебуває (т. 2 а.с. 224).
З відповіді ТОВ «ОТП Факторинг Україна» від 25.07.2024 слідує, що перевіркою журналу вхідної кореспонденції ТОВ «ОТП Факторинг Україна» встановлено, що з моменту укладення 10.09.2020 року договору факторингу з ТОВ «ФК «Амбер» до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не надходив оригінал виконавчого листа по боржнику ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 223).
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Конституційний Суд України в Рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини 1 статті 293 ЦПК України 2004 року у взаємозв'язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зауважив, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.
Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, невід'ємною частиною «права на суд» та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає, серед іншого, дотримання принципу остаточності судового рішення.
У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.
ЄСПЛ наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).
Відповідно до частини 1 статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу, та має силу первісного документу.
У підпункті 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі №1013/8111/2012, провадження № 61-15413св23, стягувач може звернутись із заявою про видачу дубліката виконавчого листа незалежно від обставин його втрати або перебування виконавчого листа на виконанні, а єдиними умовами для його видачі стягувачу є втрата виконавчого листа та звернення до суду із заявою про видачу його дубліката до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.
Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
У постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 2-1380/08 зазначено, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку із його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази.
Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
Крім того, однією з підстав видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можна звернутися лише в межах строків пред'явлення їх до виконання. У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У постановах Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11, від 20 травня 2021 року у справі № 1005/7133/2012, від 19 липня 2022 року у справі № 750/13088/14, від 14 грудня 2022 року у справі № 753/20452/21, від 01 березня 2023 року у справі № 433/1335/14-ц, від 09 червня 2023 року у справі № 607/13804/13 зазначено, що дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка «Дублікат». При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється, чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов'язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Отже, суд при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа та про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з'ясувати питання: чи втрачено оригінал виконавчого листа, чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили, щодо причин пропуску пред'явлення до виконання виконавчого документа та залежно від встановлених обставин та характеру причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав як для видачі дубліката виконавчого листа, так і для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що оригінал виконавчого документа втрачено, що унеможливлює виконання рішення суду (постанови Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11, від 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12, від 14 грудня 2022 року у справі № 753/20452/21, від 17 травня 2023 року у справі № 565/1888/19).
Слід зазначити, що ЦПК України, як і Закон України «Про виконавче провадження», не передбачає форми конкретного доказу про втрату виконавчого документа, а, отже, за сукупності факту неотримання виконавчого документа стягувачем, що підтверджується відсутністю підтвердження отримання ним документа і відсутності виконавчого документа в органах виконавчої служби, то таке свідчить про втрату виконавчого документа.
Аналогічний за змістом висновок зробив Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 214/4092/15.
Наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що виданий для примусового виконання рішення суду від 28.12.2015 року виконавчий лист в частині стягнення в солідарному порядку боргу із ОСОБА_2 боргу був втрачений та до цього часу рішення суду не виконано , у зв'язку із чим суд дійшов висновку про наявність підстав для видачі дубліката виконавчого документа.
Щодо поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1, 2 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені у вказаних правових нормах, встановлюються для виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, з наступного дня після його постановлення.
Разом з тим, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання (пункт 1 частини 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання переривається пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документа не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання.
Суть переривання строку полягає у тому, що при настанні зазначених обставин (юридичних фактів) перебіг строку починається спочатку, а час, який минув до перерви, до нового строку не зараховується.
Суд враховує, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та триває дотепер.
Особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненим Законом України від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, яким передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102/ІХ, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Оскільки порядок та строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження» як спеціальним нормативно-правовим актом, тому підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать і строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання.
Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №260/2595/22 (провадження № К/990/383/23), ухвалах Верховного Суду від 07 липня 2023 року у справі № 2-2672/10, провадження № 61-10037ск23, від 08 липня 2024 року у справі № 186/966/13-ц, провадження № 61-8644 ск24.
Матеріали справи свідчать про те, що виконавчий лист був повернутий стягувачу на підставі постанови державного виконавця від 26 листопада 2020 року, то ж строк повторного пред'явлення його до виконання мав закінчитись 26 листопада 2023 року, проте такий строк також перервався у зв'язку з уведенням воєнного стану на території України.
Отже, станом на 12 березня 2025 року, коли адвокат Поліщук Т.О. в інтересах стягувача ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, строк на його пред'явлення до виконання не сплинув.
У відповідності до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви частині поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки не підлягає поновленню не пропущений процесуальний строк.
На підставі викладеного, керуючись ст. 433, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України суд
Заяву задовольнити частково.
Видати дублікат виконавчого листа у справі №278/4732/14-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в частині стягнення в солідарному порядку із ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Фактторинг Україна» боргу в сумі 3 149 051,26 грн.
В задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 261 ЦПК України.
Суддя Д.В. Кузнєцов