Справа №295/2334/25
Категорія 59
2/295/1682/25
12.05.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого - судді Кузнєцова Д.В.,
за участі секретаря судового засідання - Карпішиної С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в порядку загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_3 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів, -
Позивачі звернулися до суду з указаним позовом, в якому просять стягнути з відповідача на свою користь в порядку спадкування за законом недоотриману за життя їх батьком ОСОБА_4 суму пенсії в розмірі по 117 935,47 грн. за кожним позивачем.
В обґрунтування своїх вимог позивачі зазначають, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/21443/21 задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 та, зокрема, зобов'язано ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити із 23.01.2021 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Як слідує зі змісту позову, рішення набрало законної сили, на його виконання судом видано виконавчий лист та державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області було відкрито виконавче провадження. На виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області було здійснено перерахунок пенсії за період з 23.01.2021 року по 31.10.2022 рік у розмірі 235 870,94 гривень, проте указана сума коштів залишається не виплаченою. Після смерті ОСОБА_4 позивачі являються спадкоємцями за законом на указане спадкове майно.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 03.03.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами загального позовного провадження.
31.03.2025 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого остання позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні за безпідставністю та необґрунтованістю (а.с. 45-48). Представник зазначила, що рішення судів у справах щодо пенсійного забезпечення, які набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених судом зобов'язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством. Виплата донарахування може бути здійснена виключно за наявності відповідного бюджетного фінансування з Державного бюджету України.
В судове засідання позивачі не з'явилися, від їхнього представника - адвоката Невмержицької Т.О. надійшла заява про розгляд справи у відсутність позивачів та їх представника, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.
Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши й дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, суд дійшов наступного висновку.
З матеріалів справи убачається, що позивачі по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є сином та дочкою ОСОБА_4 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження (а.с. 12), витягів про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 30.04.2024 року (а.с. 16, а.с. 19), копіями витягів з Державного реєстру речових прав від 30.04.2024 року (а.с. 18, а.с. 21) та копіями свідоцтв про право на спадщину за законом від 28.11.2024 року (а.с. 17, а.с. 20).
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 року у справі №240/21443/21 за позовом ОСОБА_4 до ГУ ПФУ в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, позов задоволено та, серед іншого, зобов'язано управління здійснити з 23.01.2021 нарахування та виплату ОСОБА_4 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік). Рішення набрало законної сили 11.08.2022 року.
Також з матеріалів справи слідує та визнається відповідачем у відзиві, що на виконання вищевказаного рішення органом пенсійного фонду здійснено перерахунок пенсії та розмір невиплаченої за життя ОСОБА_4 пенсії відповідно до доданого до відзиву розрахунку становить 235 870,94 грн. (а.с. 52).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.15).
Згідно зі свідоцтв про право на спадщину за законом від 28.11.2024 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , успадкували по частки суми заборгованості по пенсійним виплатам належних померлому згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 року у справі №240/21443/21 ( а.с. 17, а.с. 20).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомогу зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що:
- цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно що б спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
Крім цього, за правилами ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.
За змістом ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Згідно зі ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
За положеннями ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Таким чином, на переконання суду, право позивачів на одержання недоотриманої пенсії після смерті батька відповідачем порушено і підлягає судовому захисту, так як у позивачів відсутня інша можливість захистити порушене право.
У постанові від 27.11.2019 року у справі №2-а/1741/2009 Верховний Суд дійшов до висновку, що захист прав спадкоємців на отримання призначених, але не отриманих спадкодавцем пенсії, повинен відбуватися шляхом звернення з позовом до органу Пенсійного фонду в порядку цивільного судочинства, а не шляхом заміни сторони у виконавчому провадженні, яке закінчено.
Судом встановлено, що позивачі, як спадкоємці після смерті ОСОБА_4 мають право на отримання невиплачених пенсійних виплат, на підставі положень ст. 1227 ЦК України, норм ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і саме відповідач відмовив позивачам у виплаті зазначених коштів.
Крім того, безпідставним є посилання представника відповідача на відсутність бюджетних коштів для виконання відповідачем свого зобов'язання, оскільки це не може бути підставою для відмови у захисті порушеного права.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 18.04.2018 року у справі № 743/1216/17.
Європейський Суд з прав людини у рішеннях проти України також вказував, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, зокрема у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 року.
Таким чином, позов підлягає задоволенню та з ГУ ПФУ в Житомирській області на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_3 , підлягають стягненню недоотримані за життя батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсійні виплати на загальну суму 235 870,94 грн., тобто по 117 935,45 грн. Кожному з позивачів, розмір яких підтверджений належними та допустимими доказами.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1211,20 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, що підтверджено документально.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 1216, 1218, 1220, 1224, 1227, 1241, 1261, 1268-1270 ЦК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом недоотримані за життя ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсійні виплати згідно з перерахунком за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 року в справі №240/21443/21 в розмірі 117 935,47 грн.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_2 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_3 , в порядку спадкування за законом недоотримані за життя ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсійні виплати згідно з перерахунком за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 року в справі №240/21443/21 в розмірі 117 935,47 грн.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Позивач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Законний представник позивача 2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, адреса: м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341.
Суддя