Справа №295/6148/25
Категорія 156
3/295/1682/25
17.06.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М. розглянув матеріали, які надійшли з відділу АП Управління патрульної поліції у Житомирській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 , -
23.04.2025 о 23 год. 05 хв. в м. Житомирі, вул. Отаманів Соколовських, 1, водій ОСОБА_1 керував т/з в стані алкогольного, сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, увстановленому порядку проводився в найближчому закладі охорони здоров'я КНП ОМСЦ ЖОР, в лікаря нарколога, та відповідно до висновку №172 від 24.04.2025 перебуває в стані алкогольного сп'яніння (0, 74 % проміле).
В судове засідання, ОСОБА_1 не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, та достеменно знав про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення і розгляд його судом, про що засвідчив власним підписом у протоколі. (а.с.1). Зазначені обставини підтверджено і відеозаписом з боді камери працівників поліції, на якому поліцейський повідомив, що розгляд справи відбудеться в Богунському районному суді м.Житомира, зазначивши дату та час. Крім того, судом направлено судову повістку на адресу, вказану ОСОБА_1 при складанні протоколу, судова повістка повернута поштовим відділенням за закінченням терміну зберігання, смс-повістку на мобільний номер телефону ОСОБА_1 , яка згідно довідки про доставку отримана останнім 09.05.2025.
Закон виходить з презумпції, що учасник справи повинен дізнатися про хід розгляду справи, тобто діє презумпція обізнаності. Цю ж презумпцію обізнаності слід застосувати і до випадків інформування учасника справи про дату судового розгляду альтернативними способами повідомлення. Тим більше, така презумпція застосовується під час вручення судової повістки. Якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх в протоколі, то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, що ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери і адреси, але не користується чи не стежить за ними.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладається на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язані з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засобі внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.О. проти Іспанії від 07.07.1989).
Зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022.
Незважаючи на викладене, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, будь-яких заяв та клопотань не подавав, до суду за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності не звертався.
У своїй практиці Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадження у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними првами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. З метою недопущення необгрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст. 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд визнає причини неявки ОСОБА_1 у судове засідання неповажними і розцінює його неявку як затягування строків розгляду справи, у зв'язку з цим суд розглядає справу у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, відеозапис з нагрудної відеокамери патрульного поліцейського і відеореєстратора, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, в частині керування т/з в стані алкогольного сп'яніння, доведена доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №317268 від 01.05.2025; постановою від 24.04.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст.122 ч.2 КУпАП, яка підтверджує факт керування та правомірність зупинки, при цьому зазначену постанову водій не оскаржував, як і не заперечував факт керування; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якої вбачається, що ОСОБА_1 зупинено за порушення ПДР. Під час спілкування у водія виявлено ознаки сп'яніння, запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі на що водій погодився, його було доставлено до медичного закладу. В медичному закладі ОСОБА_1 був оглянутий лікарем, пройшов тест на наявність алкогольного сп'яніння за допомогою приладу "Драгер", результат позитивний, здав сечу, виявлено амфетамін.
За висновком щодо результатів медичного огляду №172 від 24.04.2025 в сечі ОСОБА_1 виявлено амфетамін; канабіноїди, бензодіазепіни, барбітурати, метанфенаміни, метадон, морфін, солі - не виявлено. Результати лабораторного дослідження сечі №508 свід 25.04.2025. Результати лабораторного дослідження сечі №1115 від 24.04.2025 встановлено алкогольне сп'яніння - етанол в концентрації 0, 74 %. .
При цьому, висновок не містить відомостей про те, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння. Зазначені обставини спростовують доводи викладені в протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом також в стані наркотичного сп'яніння.
Рапорт поліцейського про те, що ОСОБА_1 керував т/з в стані наркотичного сп'яніння суперечить висновку №172 від 24.04.2025. При цьому, в розумінні КУпАП рапорт поліцейського не є джерелом доказу.
Повідомлення КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради, про підстави вважати, що саме на момент зупинки т/з засобом поліцейським обстежувана особа перебувала в стані наркотичного сп'яніння, суд не може брати до уваги, оскільки вказані доводи є припущеннями.
Інших доказів, окрім зазначеного висновку лікаря, про те що ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп'яніння, суду не надано, як і не здобуто під час судового розгляду.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу, з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Штраф стягнути на рахунок: Отримувач ГУК у Жит. обл/Житомирська обл/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976485, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA368999980313060149000006001, Код класифікації доходів бюджету 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».
Стягнути з ОСОБА_1 користь держави, в особі ДСА України, судовий збір в сумі 605,60 грн. Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.
Роз'яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушеником штрафу у строк, встановлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя С.М.Костенко
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.