Справа №295/9451/24
1-р/295/20/25
16.06.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі клопотання начальника державної установи «Житомирська виправна колонія (№4)» про роз'яснення вироку Богунського районного суду м. Житомира від 04.03.2025 щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
встановив:
21.05.2025 до суду надійшло клопотання начальника ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)» про роз'яснення вироку Богунського районного суду м. Житомира від 04.03.2025 щодо того, з якого часу рахувати початок строку відбування ОСОБА_3 призначеного судом покарання.
Учасники справи в судове засідання не з'явились.
Представник заявника подав до суду заяву, у якій подання установи підтримав та просив проводити розгляд без його участі.
Засуджений повідомлений належним чином у судове засідання не з'явився, у розписці просив проводити розгляд клопотання без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 04.03.2025 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст. 186 КК України та призначено йому з урахуванням ст. 69 КК України покарання у виді 4 років 8 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 5 ст. 72 зараховано ОСОБА_3 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 28.05.2024 по 30.05.2024 в розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі. Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 визначено рахувати з моменту приведення вироку до виконання. Вирішено питання речових доказів, роз'яснено порядок та строки оскарження судового рішення.
Вирок набрав законної сили - 04.04.2025 року.
Згідно протоколу затримання від 22.04.2025, ОСОБА_3 було затримано на виконання вироку Богунського районного суду м. Житомира від 04.03.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
За змістом закону, роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній та зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись питань, які не були предметом розгляду.
Із змісту вироку Богунського районного суду м. Житомира від 04.03.2025 не вбачається, що
судове рішення є незрозумілим, питання яке ставить перед судом державна установа чітко визначено резолютивною частиною вищевказаного вироку.
Водночас, роз'яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання із урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз'яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз'яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз'яснення судового рішення полягає не в роз'ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз'ясненні рішення з метою наступного його виконання (ухвали Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №1-26/04 та від 08.08.2019 у справі №202/4467/14-к).
Статтею 532 КПК України передбачено, що вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, та що судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій, Верховного Суду України набирають законної сили з моменту їх проголошення.
Відповідно до ст. 534 КПК України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню.
Відповідно до ч.1 ст. 1 ЗУ "Про попереднє ув'язнення" попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Відповідно до ч.1 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Під час судового розгляду та вироком Богунського районного суду м. Житомира від 04.03.2025 у кримінальному провадженні до обвинуваченого не застосовувався запобіжний захід у виді тримання під вартою.
На виконання вироку Богунського районного суду м. Житомира від 04.03.2025, який набрав законної сили -04.04.2025, ОСОБА_3 було затримано 22.04.2025 о 09-00 год., згідно протоколу затримання.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що слід роз'яснити органу виконання судового рішення, вказавши, що початком строку відбуття засудженим покарання є дата його затримання (приведення вироку до виконання).
Керуючись ст.534, 380 КПК України,
постановив:
Клопотання начальника державної установи «Житомирська виправна колонія (№4)» про роз'яснення вироку суду щодо ОСОБА_3 - задовольнити.
Роз'яснити, що початком строку відбуття ОСОБА_3 покарання за вироком Богунського районного суду м.Житомира від 04.03.2025, у кримінальному провадженні №12024060400001661 від 28.05.2024, слід вважати дату його затримання на виконання даного вироку - 22.04.2025.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м.Житомира протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1