154/1886/25
2/154/980/25
17 червня 2025 року. м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області у складі:
головуючого судді Вітера І.Р.,
за участю секретаря судового засідання Багдасарової Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Володимирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позов обґрунтував тим, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 07 листопада 1985 року. Від шлюбу неповнолітніх мають дітей не мають.
Подружнє життя у них не склалося, протягом тривалого часу проживають окремо, ніяких стосунків не підтримують та навіть не спілкуються. Спільного господарства не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують. Протягом декількох місяців стосунки в сім'ї припинилися, зникло взаєморозуміння і взаємоповага, стали частими сварки. Вважає, що подальше існування шлюбу неможливим. Просить суд розірвати шлюб з відповідачем.
Ухвалою суду від 13.05.2025 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, в позовній заяві прохав розгляд справи проводити у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, подала заяву про визнання позову, просив проводити розгляд справи за її відсутності.
Враховуючи те, що учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.
Згідно ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання відповідає вимогам Сімейного кодексу України, відповідає інтересам сторін по справі та не суперечить правам та інтересам інших осіб.
Оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Аналогічні приписи викладені у ст.24 СК України, у якій, крім іншого, передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
За змістом ч.2 ст.104, 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровано шлюб сільрада Хобултова Володимир-Волинського району Волинської області, про що зроблено актовий запис № 5.
Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.
Причиною розірвання шлюбу є непорозуміння, котрі виникають між подружжям. Сторони примирюватись та зберігати шлюб не бажають.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли відносини, які не сприяють збереженню їх сім'ї.
Суд, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження їхнього шлюбу суперечить інтересам сторін, оскільки сім'я сторін розпалась і надалі її зберігати недоцільно, у зв'язку з чим позовні вимоги слід задовольнити.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору так, як є інвалідом ІІ (другої) групи, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 .
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях звільняються позивачі особи з інвалідністю ІІ групи.
З огляду на вищевикладене, враховуючи норми ст. 142 ЦПК України, а також те, що відповідач визнала позов до початку розгляду справи по суті, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача на користь держави 50 відсотків судового збору, розмір якого становить 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 81,89, 141, 142, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 07.11.1985 року сільрадою Хобултова Володимир-Волинського району, Волинської області, про що зроблено актовий запис №5.
Після розірвання шлюбу відповідачці залишити шлюбне прізвище - ОСОБА_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 50 відсотків судового збору, а саме 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інформація про учасників справи:
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
.
Головуючий суддя Ігор ВІТЕР