Справа № 740/5902/24 Головуючий у 1 інстанції Олійник В. П.
Провадження № 33/4823/452/25
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП.
17 червня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М.,
Розглянув у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 лютого 2025 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживає по АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору.
Як установив суд, 28 вересня 2024 року о 23 год. 34 хв. по вул. Шевченка, 78, у м. Ніжині, ОСОБА_1 , на порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, керував автомобілем Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин, постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Мотивує тим, що наданий місцевому суду відеозапис є непослідовним та складається з декількох частин, у зв'язку з чим на ньому не відтворені всі обставини справи.
Вказує, що направлення на огляд до лікарні не було написане в його присутності, йому його взагалі ніхто не вручав, так як і не складали акт огляду, що також є порушенням.
Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути доказом, який би прямо підтверджував наявність адміністративного правопорушення у його діях, а може бути лише документом, що посвідчує факт виявлення правопорушення, який потребує доказування.
Звертає увагу суду на те, що його огляд у лікарні був проведений з порушенням норм інструкції, оскільки проведений не лікарем, під час огляду використовувався технічний прилад, який є не сертифікованим, медичний персонал відмовив йому у відібранні біологічного середовища - крові, висновок про результати огляду йому не надавався, трубка в приладі, яку він продував, була вже використана.
На апеляційний розгляд ОСОБА_1 вдруге не прибув. Повідомлений про день і час розгляду, про що є зворотне повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Переглянувши відеозаписи, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
За змістом ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, або її захисником протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Судове засідання 24 лютого 2025 року у місцевому суді відбувалося за відсутності ОСОБА_1 , він дізнався про те, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності лише 28.04.2025 з додатку «Дія», а тому наявні підстави для поновлення строку на оскарження.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 суд в повній мірі дотримався вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №139032 від 29.09.2024, ОСОБА_1 , 28 вересня 2024 року, о 23 год. 34 хв., по вул. Шевченка, 78, у м. Ніжині, керував автомобілем Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння.
Даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст. 251 КУпАП.
Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення також підтверджуються висновком від 28.09.2024 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який проводився у КНП «Ніжинська центральна міська лікарня імені М. Галицького», згідно з яким виявлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, результат становив 1,411 проміле.
На відеозапису, який доданий до матеріалів справи зафіксований факт керування 28 вересня 2024 року ОСОБА_1 автомобілем Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_1 , поліція зупинила водія через те, що на службу 102 на нього надійшло повідомлення та вони повинні відреагувати. У подальшому при спілкуванні з водієм ОСОБА_1 працівники поліції виявили у нього явні ознаки алкогольного сп'яніння і йому було запропоновано пройти відповідний огляд на стан сп'яніння на місці, за допомогою приладу Драгер. ОСОБА_1 погодився пройти такий огляд, але спочатку не зміг продути прилад, а потім взагалі відмовився.
У подальшому, на вимогу працівника поліції пройти медичний огляд у Ніжинській центральній міській лікарні ім. М. Галицького, ОСОБА_1 погодився.
Відеозапис проводився безперервно як на місці вчинення правопорушення, так і у лікарні і на ньому зафіксований розвиток подій, що передували складанню протоколу про адміністративне правопорушення. Піддавати вказані докази сумніву, в апеляційного суду немає законних підстав.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного Інструкцією. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на не надання сертифікату повірки вимірювальної техніки не заслуговують на увагу.
Згідно п. 3. 9 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Вимоги про надання, кожній особі, яка проходить обстеження, сертифікату відповідності технічного засобу Інструкція, немає.
Також не заслуговують на увагу твердження ОСОБА_1 про те, що огляд на стан сп'яніння був проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції щодо порядку проведення огляду, адже висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння було складено лікарем ОСОБА_2 безпосередньо після його огляду і без зволікань.
Крім того, у відповідності до п. 3 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, допускається проведення медичного огляду і молодшим медичним персоналом.
Твердження ОСОБА_1 про те, що йому було протиправно відмовлено у лабораторному освідуванні у Ніжинській центральній міській лікарні, не є підставою для закриття справи про адміністративне правопорушення та не є доказом його невинуватості.
За зовнішніми ознаками, при наявності запаху спиртного і покажчику спеціального технічного приладу - 1, 411 проміле, застосування якого є одним із видів лабораторних досліджень, не було необхідності перевіряти стан водія ще і за допомогою забору та аналізу крові. Тим більше, що під час спілкування з поліцейськими водій не заперечував результати огляду, повідомляв неправдиву інформацію, намагався всіляко уникнути відповідальності та проведення медичного огляду.
Пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Аналіз змісту оскаржуваного судового рішення свідчить про те, що суд дотримався вимог законодавства, та в результаті ретельного дослідження зібраних у справі доказів та їх аналізу в сукупності з встановленими у судовому засіданні обставинами, беззаперечно встановив, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена поза розумним сумнівом, незгода сторони з такою оцінкою не є підставою для зміни або скасування постанови суду першої інстанції.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
Поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін.
Постанова є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Антипець