12 червня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 676/367/24
Провадження № 22-ц/820/1122/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Спірідонової Т.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,
секретар судового засідання - Кошельник В.М.,
за участю: представника апелянтки - адвоката Мєлєкєсцева О.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №676/367/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Мєлєкєсцевим Олегом Ігоровичем, на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 березня 2025 року, в складі судді Бондара О.О., за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Кам'янець-Подільська міська рада, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В січні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просила встановити факт, що вона перебувала на утриманні свого батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 поблизу селища міського типу Південне, Бахмутського району, Донецької області з моменту досягнення повноліття ІНФОРМАЦІЯ_3 по день смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 поблизу селища міського типу Південне, Бахмутського району, Донецької області загинув її батько ОСОБА_3 , який був мобілізований до лав Збройних Сил України та брав безпосередню участь у бойових діях. За три місяці до загибелі батька заявниці виповнилось 18 років, з моменту завершення навчання, досягнення повноліття і до смерті батька вона не була працевлаштована, перебувала на повному утриманні батька, інших джерел доходів не мала і не має по сьогоднішній день. Для реалізації права на отримання матеріальних виплат та гарантій, передбачених Законами України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 у зв'язку з смертю військовослужбовця, який був годувальником, заявниці необхідно встановити факт перебування на утриманні батька.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване недоведеністю заявницею того факту, що вона перебувала на повному утриманні свого батька або одержувала від нього допомогу, яка була для неї постійним і основним джерелом засобів для існування.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Узагальнення доводів апеляційної скарги
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, також судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. ІНФОРМАЦІЯ_2 поблизу селища міського типу Південне, Бахмутського району, Донецької області загинув її батько ОСОБА_3 , який був мобілізований до лав Збройних Сил України та брав безпосередню участь у бойових діях. За три місяці до загибелі батька заявниці виповнилось 18 років, з моменту завершення навчання, досягнення повноліття і до смерті батька вона не була працевлаштована, перебувала на повному утриманні батька, інших джерел доходів не мала і не має по сьогоднішній день. Наданими заявницею доказами підтверджується, що жодних інших джерел засобів існування у неї не було, аліменти сплачувались батьком на користь матері, а апелянтці особисто батько перераховував кошти, які вона використовувала для оплати комунальних послуг, придбання продуктів харчування, одягу. При цьому, кошти батько перераховував систематично до дня своєї загибелі. Вказані факти підтверджені показами свідків та дідом ОСОБА_2 , який не заперечував, що батько апелянтки її утримував.
Процесуальні дії апеляційного суду
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 11 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалами Хмельницького апеляційного суду від 21 квітня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено справу до розгляду.
Протокольною ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 15 травня 2025 року залучено Міністерство оборони України до участі у справі як заінтересовану особу.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судовому засіданні представник апелянтки ОСОБА_1 - адвокат Мєлєкєсцев О.І. вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скасувати рішення суду першої інстанції.
Заявниця ОСОБА_1 про дату, час і місце слухання справи належним чином повідомлена, в судове засідання не з'явилась, про причини неявки не повідомила.
Заінтересована особа - Кам'янець-Подільська міська рада про дату, час і місце слухання справи належним чином повідомлена, представник міської ради в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Заінтересована особа - ОСОБА_2 про дату, час і місце слухання справи належним чином повідомлений, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Заінтересована особа - Міністерство оборони Українипро дату, час і місце слухання справи належним чином повідомлене, представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Заслухавши пояснення представника апелянтки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Мотивувальна частина
Встановлені фактичні обставини справи
Встановлено, що батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 12 вересня 2005 року.
Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яка в подальшому змінила прізвище на « ОСОБА_5 », було розірвано 19 березня 2010 року, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 виданого 19 березня 2010 року.
З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого повторно 23 грудня 2023 року, вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у смт. Південне Бахмутського району Донецької області.
З копії Сповіщення сім'ї №186 від 17 грудня 2023 року, адресованого ОСОБА_2 , вбачається, що ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 наслідок мінометного обстрілу в районі смт. Південне Бахмутського району Донецької області, виконуючи громадянський обов'язок із захисту Батьківщини.
З копії Довідки про рух коштів від 28 грудня 2023 року вбачається, що за період з 01 серпня 2023 року по 28 грудня 2023 року ОСОБА_6 перераховував кошти на рахунок ОСОБА_1 , всього на загальну суму 59700,00 грн.
З копії матеріалів спадкової справи №4/2024 вбачається, що після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла ОСОБА_1 (донька).
З листа №6/7505 від 24 жовтня 2024 року вбачається, що до ІНФОРМАЦІЯ_4 19 лютого 2024 року надійшла заява про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_3 від батька загиблого - ОСОБА_2 .
З Виписки про рух коштів по рахунку ОСОБА_2 вбачається, що за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року на його рахунок надходили кошти від ОСОБА_3 , всього на загальну суму 30100,00 грн.
З копії матеріалів виконавчих проваджень, боржником по яких був ОСОБА_3 , вбачається, що на виконанні Відділу Державної виконавчої служби у місті Кам'янці-Подільському Кам'янець-Подільського району Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебували виконавчі провадження, зокрема, ВП №34427935, у якому стягувачем є ОСОБА_7 , про стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на утримання доньки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, у тому числі, перебування фізичної особи на утриманні.
Відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги слід з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Таким чином, у спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого необхідно дослідили зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі №210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі №520/6518/17, від 27 червня 2018 року у справі №210/2422/16-ц.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Звертаючись до суду із заявою, ОСОБА_1 посилалась на те, що вона перебувала на повному утриманні у батька, інших джерел доходів не мала. На підтвердження своїх доводів заявниця надала, зокрема відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, виписку по банківському рахунку.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що заявницею не доведено наявність обґрунтованих підстав для встановлення факту її перебування на повному утриманні у батька.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки апелянткою не надано суду належних та достатніх доказів, які б свідчили про її перебування на повному утриманні у батька, а у матеріалах справи відсутні докази того, що у заявниці відсутні доходи чи можливість їх отримання. Той факт, що загиблий надавав періодичну матеріальну допомогу заявниці шляхом переказу коштів не є достатнім доказом перебування її на утриманні, а є лише констатацією факту надання батьком грошової допомоги.
При цьому, суд першої інстанції правильно не взяв до уваги пояснення заявниці та її представника з приводу того, що вона перебувала на утриманні батька, оскільки ОСОБА_3 мав заборгованість зі сплати аліментів (станом на 01 травня 2023 року - 200521,39 грн), а в матеріалах виконавчого провадження знаходиться заява ОСОБА_7 , зі змісту якої вбачається, що остання просить виплачені ОСОБА_3 кошти перевести на рахунок ОСОБА_8 (14717,88 грн та 152827,89 грн).
ОСОБА_9 за період з 01 серпня 2023 року по 28 грудня 2023 року ОСОБА_3 коштів на рахунок ОСОБА_1 загальною сумою 59700,00 грн, стягнення в ході виконавчого провадження з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 аліментів в сумі 14717,88 грн та 152827,89 грн, які вона просила відділ ДВС виплатити не доньці - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а іншій особі - ОСОБА_8 , є погашенням заборгованості по сплаті аліментів та сплатою аліментів по 17 вересня 2023 року (досягнення дитиною повноліття) на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з врахуванням того, що станом на 01 травня 2023 року заборгованість по сплаті аліментів становила 200521,39 грн.
Виконавче провадження №34427935 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 аліментів в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на утримання доньки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 до повноліття дитини було закрито 22 листопада 2023 року в зв'язку з повним виконанням, що підтверджується копією постанови від 22 листопада 2023 року, тобто навіть після досягнення заявницею повноліття, ОСОБА_3 продовжував сплачувати заборгованість по сплаті аліментів.
Таким чином, правильно встановивши обставини у справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність ОСОБА_1 факту свого перебування на утриманні у батька. Доводи апеляційної скарги вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять доказів, які б свідчили по їх помилковість. Рішення суду ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.
Висновки суду апеляційної інстанції
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, рішення суду ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.
Судові витрати
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Мєлєкєсцевим Олегом Ігоровичем, залишити без задоволення.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17 червня 2025 року.
Судді Т.В. Спірідонова
Р.С. Гринчук
А.М. Костенко