16 червня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/31459/24
Провадження № 22-ц/820/1273/25
Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П'єнти І.В., Талалай О.І., секретар судового засідання Заворотна А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №686/31459/24 за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 березня 2025 року (суддя Заворотна О.Л., повне судове рішення складено 31 березня 2025 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про стягнення недоотриманих сум пенсії.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 вказувала, що вона є спадкоємицею майна померлого чоловіка ОСОБА_2 . Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.05.2022, що набрало законної сили 17.06.2022, у справі № 560/5148/22 задоволений позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФУ в Хмельницькій області): визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо не перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №2053 від 01.12.2021; зобов'язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №2053 від 01.12.2021, з врахуванням виплачених сум.
Позивачка вказує, що відповідно до листа відповідача від 02.10.2024 № 17001-15511/К-04/8-2200/24 ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Хмельницькій області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплату якої припинено з 01.04.2023 у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_1 зазначила, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.05.2022 ОСОБА_2 нарахована доплата за період з 01.12.2019 по 31.07.2022 в розмірі - 245 254,01 грн, однак на день смерті останньому виплачена не була. І 23.05.2023 Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа до майна померлого ОСОБА_2 та як вказує позивачка, інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , крім неї, не має.
Листом ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 02.10.2024 повідомлено, що нарахована ОСОБА_2 доплата на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.05.2022 у розмірі 245 254,01 грн, залишилася невиплачена та відсутні підстави для виплати позивачці коштів, нарахованих на виконання зазначеного рішення суду, адже стягувачем зазначено ОСОБА_2 .
Позивачка зазначає, що оскільки відповідач не заперечує щодо не виплаченої померлому ОСОБА_2 нарахованої пенсії в розмірі 245 254,01 грн, тому і просила зобов'язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області виплатити їй в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотриману пенсію.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 березня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ГУ ПФУ в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію в розмірі 245 254 грн 01 коп. в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто з ГУ ПФУ в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2 452 грн 54 коп.
Не погоджуючись із цим рішенням суду, ГУ ПФУ в Хмельницькій області, оскаржило його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Так відповідач вказує, що виплата заборгованості за судовими рішеннями здійснюється в порядку календарної черговості дати набрання рішенням суду законної сили. Також, на звернення позивачки від 31.08.2024 управління 02.10.2024 надало відповідь про порядок отримання коштів за рішенням суду. Відповідач вважає, що сума невиплаченої пенсії не входить до складу спадщини і, поміж того, доказів того, що позивачка є єдиним членом сім'ї померлого, яка має право на отримання пенсії, не надано.
Зважаючи на викладене, ГУ ПФУ в Хмельницькій області просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 погоджується із висновками суду першої інстанції та просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вказує, що відповідачем не заперечується факт невиплати ОСОБА_2 нарахованої за період з 01.12.2019 по 31.07.2022 пенсії в розмірі 245 254,01 грн. І судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачка є спадкоємицею за законом до цілої частки спадкового майна померлого та оскільки члени сім'ї ОСОБА_2 не звернулися до відповідача за цими пенсійними виплатами протягом 6 місяців після його смерті, тому сума невиплаченої пенсії увійшла до складу спадщини та успадкована ОСОБА_1 .
Учасники справи до суду не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Положеннями частини 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно положень частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд першої інстанції вірно виходив з того, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.05.2022 у справі № 560/5148/22 задоволений позов ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в Хмельницькій області: визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо не перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області» про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №2053 від 01.12.2021 та зобов'язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області» про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №2053 від 01.12.2021, з врахуванням виплачених сум.
На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.05.2022 у справі № 560/5148/22, що набрало законної сили 17.06.2022, ГУ ПФУ в Хмельницькій області ОСОБА_2 нарахована доплата за період з 01.12.2019 по 31.07.2022 в розмірі 245 254,01 грн.
Районним судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер і 23.05.2023 нотаріусом Старокостянтинівської державної нотаріальної контори на підставі заяви ОСОБА_1 заведена спадкова справа до майна померлого ОСОБА_2 , номер у Спадковому реєстрі: 70685936, номер у нотаріуса 244/2023 (а.с.10, 11).
Згідно копій свідоцтв про право на спадщину за законом 08 грудня 2023 року позивачці видано свідоцтва про право на спадщину на конкретно визначене майно ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з врахуванням часток, від яких відмовилися діти померлого (а.с. 99, 103, 105).
Відповідно до змісту повідомлення про відкриття спадкової справи від 22.08.2024 № 1176/02-14 згідно спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 є спадкоємицею за законом до цілої частки спадкового майна померлого (а.с.12).
31.08.2024 позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Хмельницькій області із заявою про надання інформації про розмір нарахованої та недоотриманої пенсії за життя ОСОБА_2 та просила виплатити їй, як спадкоємиці після померлого ОСОБА_2 , нарахованих, але не виплачених за життя останнього, сум пенсії (а.с. 15).
Листом ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 02.10.2024 № 17001- 15511/К-04/8-2200/24 повідомлено, що нарахована ОСОБА_2 доплата на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.05.2022 у справі № 560/5148/22 у розмірі 245 254,01 грн, залишилася невиплачена (а.с.16).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка в порядку спадкування як спадкоємець першої черги за законом, набула право на отримання нарахованої ОСОБА_2 , але недоотриманої за життя останнім, пенсії у розмірі 245 254,01 грн.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Статтями 1216, 1217 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).
В силу частини 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Із положень статті 1227 ЦК України слідує, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Як передбачено статтею 52 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Відповідно до частини 1 статті 91 Закону України від 5 листопада 1991року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Згідно зі статтею 61 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби» (далі Закон №2262-ХІІ) суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що спадщиною є сукупність прав та обов'язків, які в разі смерті фізичної особи (спадкодавця) переходять від нього до інших осіб (спадкоємців). Об'єктом спадкування можуть бути лише права та обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент його смерті.
Дружина спадкодавця відноситься до спадкоємців першої черги за законом.
Суми пенсії, які не були одержані спадкодавцем за життя, входять до складу спадщини за сукупності наступних умов: спадкодавець за життя мав право на їх одержання та не реалізував це право; після смерті спадкодавця відсутні члени його сім'ї (або їх неможливо встановити).
Положення частин 2, 3 статті 52 Закону №1058-IV, які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 вересня 2020року (справа №428/6685/19), яка згідно з частиною 4 статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі №243/13575/19 зазначено, що припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
Оцінивши у відповідності до вимог статті 89 ЦПК України подані учасниками справи докази, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що позивачка, як спадкоємець за законом першої черги, яка прийняла спадщину, має право на спадкове майно, тобто на пенсію свого чоловіка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а дії відповідача щодо невиплати донарахованої пенсії відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 560/5148/22 від 17.05.2022 порушують право позивачки, як спадкоємиці, на отримання всього належного їй спадкового майна.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для відмови в позові згідно статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Так, відповідно до статті 61 цього Закону суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Відтак норми статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» прямо суперечать статті 1227 ЦК України та вказаним вище спеціальним нормам пенсійного законодавства з цього питання, а тому не підлягають застосуванню.
Твердження відповідача, що недоотримана пенсія спадкодавцю за життя не була виплачена у зв'язку із відсутністю відповідного фінансування, не впливає на законність судового рішення та на права позивачки щодо стягнення недоплаченої пенсії на її користь як спадкоємиці особи, яка за життя набула право на дану пенсію, однак так і не отримала. Таке право позивачки передбачено цивільним законодавством і не може обмежуватись через відсутність відповідного фінансування.
З цих же підстав суд відхиляє посилання ГУ ПФУ в Хмельницькій області, що порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду станом на даний час не встановлений, а відповідно виплата заборгованості за судовими рішеннями здійснюється в порядку календарної черговості дати надходження судового рішення до боржника.
При цьому ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» у рішенні від 08 листопада 2005 року, справі «Бакалов проти України» у рішенні від 30 листопада 2004 року та у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди відповідача з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.
Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання арреllatio - дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція по суті є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.
Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування в межах доводів апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 - 384, 389 - 391 ЦПК України, суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16 червня 2025 року.
Судді А.П. Корніюк
І.В. П'єнта
О.І. Талалай