17 червня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 675/183/25
Провадження № 11-кп/820/489/25
головуючої-судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря с/з: ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у місті Хмельницькому матеріали провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 23 квітня 2025 року,
Ухвалою Ізяславського районного суду від 23 квітня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про заміну призначеного йому покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Відмовляючи в задоволенні клопотання, місцевий суд виходив з того, що засуджений не довів свого виправлення і перевиховання, оскільки за період відбуття покарання має дисциплінарні стягнення та посередньо характеризується.
Не погоджуючись з ухвалою суду, засуджений подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, постановити нову, якою задовольнити його клопотання та замінити невідбуту частину покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Свої вимоги аргументує істотним порушенням норм міжнародного права, які надають йому можливість звертатися до суду з клопотанням про заміну невідбутої частини покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким.
Звертає увагу на правову позицію, яка міститься у рішеннях ЄСПЛ щодо дотримання принципів справедливості та рівності перед законом осіб, які вчинили злочини, незалежно від призначеного покарання, і які наділені правом на заміну невідбутої частин покарання на більш м'яке.
Стверджує, що він став на шлях виправлення і заслуговує на заміну невідбутої частин покарання на більш м'яке.
Заслухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, засудженого та його захисника на підтримку поданої апеляційної скарги, міркування прокурора про законність, обґрунтованість ухвали місцевого суду та безпідставність доводів сторони захисту, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, яка задоволенню не підлягає в силу наступних підстав.
Однією з найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Висновок суду про виправлення засудженого повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправній установі, а не за час, що безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе вирішення питання про заміну невідбутої частини покарання на більш м'яке.
Зокрема, положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов'язків у період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення, чого в даному випадку не вбачається.
Так, ОСОБА_7 за весь час відбуття покарання немає заохочень та допустив 8 порушень вимог режиму утримання, які аж ніяк не свідчать про його перевиховання.
Характеристика ОСОБА_7 є посередньою.
Цілком правильно суд першої інстанції разом з іншими обставинами врахував ступінь тяжкості і характер вчиненого ОСОБА_7 злочину, який є особливо тяжким та насильницьким.
Відповідно до висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_7 слідує, що із урахуванням аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи, засуджений не став на шлях виправлення (не довів своє виправлення) та не може бути представлений до заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк (засідання комісії 10 квітня 2025 року). Загальна кількість балів засудженого становить 49.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання засудженого про заміну йому невідбутої частини покарання у виді довічного позбавлення волі на більш м'яке покарання, в повній мірі об'єктивно врахував особу засудженого, його поведінку за весь час відбуття покарання та дійшов правильного висновку про відсутність переконливих доказів, які б свідчили про доведеність виправлення цього засудженого.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає будь-яких законних підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду.
У зв'язку із наведеним, керуючись п.1 ч.1 ст.407, ст.ст. 418, 419, 537 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 23 квітня 2025 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про заміну призначеного покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого - без задоволення.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3