17 червня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/33142/24
Провадження № 22-ц/820/1062/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 7 березня 2024 року,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2024 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі - АТ «Акцент-Банк», банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
АТ «Акцент-Банк» зазначило, що 20 вересня 2020 року ОСОБА_1 приєднався до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі відповідної анкети-заяви банк надав ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку під 44,4% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, а відповідач зобов'язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами. ОСОБА_1 не виконав обов'язків за кредитним договором, у зв'язку з чим, станом на 27 листопада 2024 року виникла заборгованість у розмірі 22 046 грн 25 коп., яка складається з 13 616 грн 21 коп. заборгованості за кредитом і 8 430 грн 04 коп. заборгованості по відсоткам.
За таких обставин АТ «Акцент-Банк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 22 046 грн 25 коп. заборгованості за кредитним договором.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 7 березня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» 11 805 грн 87 коп. заборгованості за кредитним договором б/н від 20 вересня 2020 року та 1 621 грн 51 коп. судового збору.
В решті позову відмовлено.
Суд керувався тим, що ОСОБА_1 не виконав у повному обсязі зобов'язання за кредитним договором, а тому з нього на користь АТ «Акцент-Банк» підлягає стягненню неповернутий кредит. Оскільки умовами договору не встановлено розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом, то в цій частині позов є необґрунтованим. Згідно з випискою по картці різниця між сумами зарахувань і витрат ОСОБА_1 склала 21 620 грн 07 коп. Водночас АТ «Акцент-Банк» безпідставно списало з картки відповідача 9 814 грн 20 коп. процентів, у зв'язку з чим сума неповернутого ним кредиту становить 11 805 грн 87 коп.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
В апеляційній скарзі АТ «Акцент-Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 звернувся до позивача з заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, тобто відповідач приєднався до запропонованих банком умов кредитування, які встановлені у стандартній формі. Сторони визначили, що вказана заява, Умови та Правила надання банківських послуг і тарифи банку становлять укладений між ними договір про надання банківських послуг. Крім того, ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в якому визначені всі умови кредитування, в тому числі щодо розміру, підстав і порядку нарахування процентів. При цьому ОСОБА_1 своїм підписом підтвердив, що він ознайомився та погоджується із запропонованими позивачем умовами кредитування. На виконання зобов'язання за кредитним договором банк надав відповідачу кредит, однак останній не виконав обов'язку з повернення кредитних коштів і сплати процентів. Суд першої інстанції не застосував правильно норми чинного законодавства, не врахував правові позиції Верховного Суду та дійшов помилкового висновку про часткову необґрунтованість позову.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ОСОБА_1 не подав відзив на апеляційну скаргу.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Частиною першою статті 375 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
20 вересня 2020 року АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 підписали анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, за змістом якої сторони визнали, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування становлять укладений між ними договір про надання банківських послуг. При цьому ОСОБА_1 засвідчив, що він ознайомився з умовами цього договору та зобов'язується виконувати їх.
За договором про надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк» надало ОСОБА_1 кредит на картковий рахунок у межах ліміту кредитування 20 000 грн.
Згідно з виписки по картці (а.с. 9-11) у період з 20 вересня 2020 року до 27 березня 2024 року ОСОБА_1 використав 31 010 грн 07 коп. і повернув 9 390 грн кредитних коштів. Також банк списав з картки відповідача 9 814 грн 20 коп. процентів.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
В силу частини першої 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень частини першої статті 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Як передбачено частиною першою статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Зібрані докази вказують на те, що між АТ «Акцент-Банк» і ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг, у рамках якого банк надав відповідачу кредит у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку.
Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку від 20 вересня 2020 року (а.с. 7) підписана працівницею банку Гаєвою Т.М. і ОСОБА_1 , що свідчить про укладення сторонами договору у письмовій формі. Ця анкета-заява не містить умов щодо розміру кредитного ліміту, а також розміру, підстав та порядку нарахування процентів.
Надані позивачем витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» (а.с. 15-21), витяг із Тарифів користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD», «Зелена» (а.с. 22) визначають, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентну ставку, строк кредитування, порядок повернення кредиту, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін.
Натомість, указані документи не підписані ОСОБА_1 , а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови та тарифи розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.
Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» (а.с. 8) підписаний працівником АТ «Акцент-Банк» ОСОБА_2 і ОСОБА_1 . Водночас указаний паспорт споживчого кредиту не є частиною кредитного договору, а виступає способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20).
Отже, за відсутності достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила надання банківських послуг, відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про розмір кредитного ліміту, порядок і строки його повернення, розмір і порядок нарахування процентів, надані банком документи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору.
У зв'язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила частини першої статті 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.
Твердження АТ «Акцент-Банк» про неправомірність застосування судом першої інстанції указаного правового висновку касаційного суду є безпідставними.
Довідка за картами (а.с. 12) і довідка за лімітами (а.с. 13) також не містять об'єктивних і достатніх даних щодо всіх істотних умов укладеного сторонами договору.
Таким чином, АТ «Акцент-Банк» не довело укладення з ОСОБА_1 договору про надання банківських послуг на умовах, які зазначені у позові.
Оскільки матеріали справи не містять доказів щодо істотних умов укладеного сторонами кредитного договору, то наданий АТ «Акцент-Банк» розрахунок заборгованості за договором від 20 вересня 2020 року (а.с. 5 /на звороті/-6) достовірно не вказує на розмір невиконаного відповідачем зобов'язання та є неналежним доказом.
Натомість, виписка по картці (а.с. 9-11) свідчить про те, що за період з 20 вересня 2020 року до 27 березня 2024 року ОСОБА_1 використав 31 010 грн 07 коп. і повернув 9 390 грн кредитних коштів. Також банк списав з картки відповідача 9 814 грн 20 коп. процентів.
Суд першої інстанції дослідив усі зібрані докази та дійшов правильного висновку про часткове невиконання ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором. Також суд обґрунтовано керувався тим, що право позивача на проценти не доведено.
Посилання АТ «Акцент-Банк» на обґрунтованість позову та неналежну оцінку судом досліджених доказів не відповідають фактичним обставинам справи.
Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права є необґрунтованими.
Посилання АТ «Акцент-Банк» в апеляційній скарзі на правові висновки, висловлені Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 2 грудня 2020 року (справа №284/157/20), щодо форми кредитного договору, є безпідставними, оскільки в цій справі та справі, яка переглядається судом апеляційної інстанції, встановлені різні обставини.
Так, за обставинами названої справи, у якій Верховний Суд висловив правову позицію, факт укладення сторонами кредитного договору на заявлених банком умовах був доведений, у той час як у справі, що переглядається судом апеляційної інстанції, ця обставина не підтверджується належними та допустимими доказами.
3.Висновки суду апеляційної інстанції
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
ухвалив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 7 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Судді: О.І. Ярмолюк
Л.М. Грох
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Павловська А.А.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 27