Справа №333/2510/25
Провадження №2-о/333/211/25
17 червня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Круглікової А.В.,
за участю секретаря судового засідання Майсака А.О.,
заявника
представника заявника
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою
заявника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
заінтересована особа 1: Головне управління пенсійного фонду України в Запорізькій області, місце знаходження: 69005, м. Запоріжжя, пр.. Соборний, буд. 158-б, ЄДРПОУ: 20490012
заінтересована особа 2: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вакуленко Світлана Олександрівна, місце знаходження: 69011, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 60, прим. 33
про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
24.03.2025 до Комунарського районного суду м. Запоріжжя звернувся ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем. В обґрунтування заяви зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно. На даний момент спадок ніким не успадкований. Приватним нотаріусом Вакуленко С.О. здійснено реєстрацію спадкової справи в спадковому реєстрі. Звернувшись до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою про виплату заборгованості по не отриманій пенсії з причини смерті його батька, йому відмовили та пояснили, що необхідно підтвердити факт проживання з батьком на день його смерті або встановити судом факту, що має юридичне значення.
В судове засідання заявник та його представник не з'явились, надали суду заяву, в якій просили справу розглядати за їхньої відсутності.
Представник Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надали заяву в якій просили розглядати справу без їхньої участі за наявними матеріалами в межах чинного законодавства.
Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вакуленко Світлана Олександрівна в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала заяву в якій просила розглядати справу без її участі.
Суд, дослідивши матеріали справи і письмові докази, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Комунарським відділом РАЦС м. Запоріжжя, про що зроблено відповідний актовий запис №224, батьками записано: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 , виданого 08.08.2024 Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 1169.
Матеріали справи свідчать, що заявник фактично проживав разом з батьком ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 , допомагав батькові, вів з ним спільне господарство, доглядав.
Даний факт підтверджується довідкою про фактичне місце проживання, виданою Квартальним комітетом №11, згідно якої в період з листопада 2020 року по серпень 2024 року, ОСОБА_1 фактично проживав зі своїм батьком ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 (по день смерті ОСОБА_2 ) та довідкою РА Запорізької міської ради по Комунарському району №с-80 від 24.01.2025.
18.11.2024 заявник звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою про виплату по недоотриманій пенсії ОСОБА_2 у зв'язку зі смертю.
Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області повідомлено, що до заяви про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подаються відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. У разі неможливості надати такі документи, факт проживання з пенсіонером встановлюється в судовому порядку.
Частинами 3, 5 ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до п. 211 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністра Юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року, доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати, заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року “Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Згідно з Законом України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
З наведеного слід дійти висновку про те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.
Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України № 6-7165св09 від 03 листопада 2010 року, рішенні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6048327св14 від 11 листопада 2015 року, ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-20158св15 від 21 жовтня 2015 року.
Встановлення факту постійного проживання спадкодавця з заявником на момент відкриття спадщини, має для заявника юридичне значення і потрібне для належним чином оформлення спадкових прав після смерті батька.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи обґрунтування заяви знайшли своє об'єктивне підтвердження, суд вважає, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 315 ЦПК України суд,
1.Заяву задовольнити.
2.Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 однією сім'єю з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у період часу з листопада 2020 року по день його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя А.В.Круглікова