Справа № 183/5830/25
№ 1-кс/183/1122/25
16 червня 2025 року місто Самар Дніпропетровської області
слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному 11 липня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022050020000348, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Розпасіївка, Троїцького району, Луганської області, зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_6 ,
до слідчого судді надійшло вказане клопотання, в якому прокурор просить обрати підозрюваному ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави та на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження.
В обґрунтування клопотання прокурор вказав, що слідчими Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 11 липня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022050020000348 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Луганській області від 02.02.2021 № 70 о/с сержанта поліції ОСОБА_5 , призначено на посаду поліцейського-водія відділення поліції № 2 Сватівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Таким чином, ОСОБА_5 є працівником правоохоронного органу.
Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Відповідно до ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_5 склав присягу на вірність Українському народові та зобов'язався, усвідомлюючи свою високу відповідальність, вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Водночас, ОСОБА_5 складеної ним присяги не дотримався та в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, на порушення вимог ст. 1, ст. 2 та ст.17 Конституції України, ст. 2 та ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» зрадив Українській державі та всьому Українському народові, вчинивши злочин проти основ національної безпеки України за таких обставин.
Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 та ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов'язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
Статтями 132 та 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Луганська область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
Так, із грудня 2013 року за допомогою різних видів медіа-ресурсів рф здійснювалось викривлення подій Революції Гідності, вказувалося на хибність європейського вектору розвитку зовнішніх відносин України. Одночасно за допомогою засобів масової інформації здійснювалося спотворення свідомості частини населення України з метою зміни світоглядних основ, зародження сумніву в необхідності та доцільності спільного існування в рамках самостійної, унітарної, суверенної держави Україна з європейським вектором розвитку, підбурювання до міжетнічних конфліктів, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів України (АР Крим і м. Севастополя та південно-східних областей), провокування національних зіткнень, формування хибного образу частини українського населення як «націонал-фашистів», які мають інші духовні та моральні цінності, пропагують культ насильства та знущання над російськомовним населенням України.
Також, представниками влади і зс рф продовжуються вчинятися злочинні дії щодо зміни меж території та державного кордону України на іншій території держави.
У березні - квітні 2014 року в місті Луганськ та інших населених пунктах Луганської області розпочалася збройна агресія Російської Федерації шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств рф, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої, в тому числі, на окупацію Луганської області та порушення територіальної цілісності України.
В окремих містах та районах Луганської області всупереч законодавству України, 11 травня 2014 року проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акту про державну самостійність Луганської народної республіки», за результатами якого 12 травня 2014 року «проголошено» створення незаконного псевдодержавного утворення «луганська народна республіка» (далі - «лнр»).
З метою забезпечення діяльності самопроголошеної «лнр» представниками рф з числа своїх громадян та місцевого населення Луганської області сформовані підрозділи політичного (так звані «органи державної влади «лнр») та силового блоків (до складу яких увійшли представники так званих правоохоронних органів та незаконних збройних формувань), які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні стосунки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також розробили план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
В результаті вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Луганської області протягом квітня - вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з'єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань рф, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів на території Луганської області так званої «лнр», а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи, згідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595, припинили свою діяльність на вказаних територіях та переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.
Всупереч діючим нормам міжнародного гуманітарного права президент рф володимир путін, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.1 та п. 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту Організації Об'єднаних Націй і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй: від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ) та від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), продовжили агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, віддавши накази на вторгнення підрозділів зс рф на територію України.
24 лютого 2022 року на виконання наказів вищого військового керівництва військовослужбовці збройних сил ворога України - російської федерації (далі - зс рф), шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, через державні кордони України в Київській, Луганській, Донецькій, Харківській, Житомирській, Чернігівській, Сумській, Херсонській, Запорізькій, Миколаївській, інших областях незаконно вторглась на територію Україну, тим самим здійснили широкомасштабний збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти військової та цивільної адміністрації, які мають важливе народногосподарське або оборонне значення, після чого внаслідок широкомасштабного збройного нападу здійснили військову окупацію частин вказаних територій України, у тому числі території Троїцької селищної територіальної громади Сватівського району Луганської області, яка фактично захоплена та тимчасово окуповано з 24 лютого 2022 року.
24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX.
У подальшому відповідними Законами України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» дія воєнного стану продовжувалась та він є діючим станом на теперішній час.
У зв'язку із широкомасштабним збройним нападом з боку російської федерації проти України, 24 лютого 2022 року збройні сили рф з представниками так званої «луганської народної республіки», які є частиною окупаційної адміністрації країни-агресора рф, шляхом збройної агресії здійснили тимчасову окупацію Троїцької селищної територіальної громади Сватівського району Луганської області разом із державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та іншими об'єктами.
Так, приблизно з березня 2022 року, але не пізніше 30.06.2022 (більш точні дата та час під час досудового розслідування не встановлені) ОСОБА_5 , будучи громадянином України та працівником правоохоронного органу - поліцейським-водієм відділення поліції № 2 Сватівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, із спеціальним званням - сержант поліції, перебуваючи на території Троїцької селищної територіальної громади Сватівського району Луганської області, яка з 6 березня 2022 року тимчасово окупована збройними силами країни-агресора російської федерації, діючи умисно та добровільно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, під час зустрічі з невстановленими особами із числа представників окупаційної влади т. зв. «луганської народної республіки», що є частиною окупаційної адміністрації країни-агресора рф, прийняв пропозицію та добровільно і безперешкодно вступив та розпочав «службу» у незаконно створеному структурному підрозділі так званого «міністерства внутрішніх справ лнр» (далі - «мвс лнр»), а саме: «троицком ровд мвд лнр» (мовою оригіналу, російською), роботу якого організовано в незаконно захоплених адміністративних будівлях відділення поліції № 2 Сватівського районного відділу Головного управління Національної поліції в Луганській області, розташованому за адресою: квартал Молодіжний, 28, смт Троїцьке, Сватівський район, Луганської області.
Тобто, ОСОБА_5 вчинив державну зраду шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи при цьому те, що в період триваючого збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, вказане шкодить суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні державної зради, а саме діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту та в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
У зв'язку зі збройною агресією рф, введеним воєнним станом в Україні, захопленням смт Троїцьке Луганської області та проведенням бойових дій на лінії зіткнення, беручи до уваги існування достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити складене письмове повідомлення про підозру та повістки про виклик, вказане позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 22 травня 2025 року у день його складання, у зв'язку з чим, зазначене повідомлення про підозру та повістки про виклики (на 26.05.2025, 27.05.2025, 28.05.2025), відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме 22.05.2025 опубліковано на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора, а також офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Урядовий кур'єр» №103 (8028) від 22.05.2025 для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 62022050020000348, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Таким чином, у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а саме у вчиненні державної зради, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в умовах воєнного стану.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_5 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Постановою слідчого від 29 травня 2025 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Вказує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зібраними під час досудового розслідування. Також зазначає, що в ході досудового розслідування встановлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України і є недоцільним застосовувати до підозрюваного більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою. Зазначає, що на підставі абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, доцільним є не обирати підозрюваному альтеративний запобіжний захід у вигляді застави.
В обґрунтування можливості розгляду клопотання у відсутність підозрюваного вказує, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України, що підтверджується протоколами огляду опублікованої в мережі Інтернет публічної інформації, а саме публікації про те, що ОСОБА_5 займає посаду в органах окупаційної влади на території Луганської області.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі з підстав, вказаних в клопотанні.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши докази додані до клопотання, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Судом досліджено: витяг з ЄРДР, у відповідності до якого 11 липня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022050020000348 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України; протоколи огляду інтернет ресурсів, щодо публікації того, що ОСОБА_5 займає посаду в органах окупаційної влади на території Луганської області; відомостей щодо проходження служби ОСОБА_5 , служби у Сватівському РУП ГУПН в Луганській області; які у сукупності підтверджують наявність підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, попередньо кваліфікованого за ч. 2 ст. 111 КК України; а також достатні підстави вважати, що останній перебуває в тому числі і на окупованій території України Луганської області.
22 травня 2025 року, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, шляхом опублікування таких повідомлень на веб-сайті Офісу генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр».
Також, слідчий суддя вважає доведеним вказаний прокурором ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Про його наявність свідчить те, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацію майна, не прибував на виклики до слідчого три рази поспіль та не повідомляв органу досудового розслідування та Луганську обласну прокуратуру про причини неможливості прибуття, 29 травня 2025 року підозрюваного оголошено у розшук, станом на день розгляду клопотання не розшукано, не затримано. Дані обставини дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , розуміючи можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та фактично вже переховується від органів досудового розслідування та доводи слідчого в цій частині є доведеними.
При цьому слідчий суддя враховує, що як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов'язки, про покладення (продовження) яких клопоче прокурор у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Також є доведеним ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Про його наявність свідчить те, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, враховуючи режим воєнного стану та особливості вчинення кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, має можливість продовжити вчинювати вказаний злочин, вчинити інші подібні кримінальні правопорушення проти громадської безпеки, а так само інші кримінальні правопорушення.
Отже, з урахуванням тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючі данні про особу підозрюваної, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Обов'язок доведення факту перебування підозрюваного або його виїзду з тимчасово окупованої території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошення у міжнародний розшук покладається на слідчого, прокурора, який подав клопотання про застосування запобіжного заходу та має бути підтвердженим відповідними відомостями.
Так, сукупність досліджених доказів, дають достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може перебувати в тому числі і на тимчасово окупованій території України Луганської області.
Отже, з огляду на те, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження ті обставини, що ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України, а також факт того, що сукупність доказів у своєму зв'язку вказують слідчому судді на достатність підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчим суддею встановлено достатні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, відповідно до приписів ч. 6 ст. 193 КПК України.
А тому, з урахуванням тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючі данні про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а отже клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Разом з цим, слідчий суддя при постановленні ухвали враховує положення абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, де зазначено, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини 6 статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Визначення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, тобто визначення, таким чином строку тримання особи під вартою, здійснюється лише під час застосування щодо особи запобіжного заходу, що відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, можливе після затримання особи, а слідчий суддя, суд не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки такої особи до органу досудового розслідування, зобов'язаний розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід за обов'язкової присутності такого підозрюваного, обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183,194 КПК України,
клопотання слідчого - задовольнити.
В порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини 6 статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 16 червня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1