Справа № 182/6134/24
Провадження № 2/0182/442/2025
Іменем України
17.06.2025 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Нікополі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
ОСОБА_1 уклала з АТ «ТАСКОМБАНК» Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №002/9222368-SP від 28.01.2021 р.
04.04.2024 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу №НІ/11/17 у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Відповідно до додатку №1 до договору факторингу №НІ/11/17-Ф від 04.04.2024 реєстру прав вимог, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 49272,12 грн.
Крім того, 20.05.2021 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та відповідачем було укладено договір позики №0669957978.
22.06.2022 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №22/06-22, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до відповідача за договором позики №0669957978 від 20.05.2021 у розмірі 31297,50 грн.
Крім того, 10.05.2021 року між ТОВ «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2630405847/680545.
24.12.2021 року між ТОВ «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №24122021, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №2630405847/680545 від 10.05.2021 у розмірі 12075,00 грн.
У зв'язку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №002/9222368-SP в розмірі 49272,12 грн., за договором позики №0669957978 в розмірі 31297,50 грн., за кредитним договором № 2630405847/680545 в розмірі 12075,00 грн.
У прохальній частині позову представник позивача просив розглянути справу за його відсутності, проти винесення заочного рішення по справі не заперечує.
Ухвалою про відкриття провадження від 06.11.2024 року позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що відповідає вимогам ст. 279 ЦПК України. Відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.
24.12.2024 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив, в якому вона зазначає, що вважає позовні вимоги необґрунтованими та недоведеними, тому просить в задоволенні позову відмовити повністю (а.с.88-106).
27.12.2024 року від представника позивача Стеценко В.І. надійшла відповідь на відзив (а.с.131-152).
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши в сукупності письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, суд доходить наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 уклала з АТ «ТАСКОМБАНК» Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №002/9222368-SP від 28.01.2021 р., підписанням якого акцептувала Публічну пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК», яка розміщена на веб-сайті Банку: www.tascombank.com.ua та беззастережно приєдналася до умов Договору.
04.04.2024 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №НІ/11/17-Ф, згідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зобов'язується передати (сплатити) АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов'язується відступити ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Права Вимоги за кредитними договорами, договорами Поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення Прав Вимоги.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № НІ/11/17-Ф від 04.04.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 49272,12 грн., з яких: 19900,84 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 29371,28 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Долучена до матеріалів справи копія Договору факторингу № НІ/11/17-Ф від 04.04.2024 року є неповним, оскільки містить лише 1, 2, 3, 11 сторінки, а тому суд не може прийняти такі докази до уваги.
Згідно з Актом прийому-передачі Реєстру боржників від 04.04.2024 року за договором факторингу № НІ/11/17-Ф від 04.04.2024 р. ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло від АТ «ТАСКОМБАНК» право вимоги по боржників. Суд звертає увагу на відсутність відомостей стосовно загальної суми заборгованості у вказаному Акті, а також відсутність кількість боржників, яких АТ «ТАСКОМБАНК» передав, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв.
Дослідивши витяг реєстру боржників до договору факторингу № НІ/11/17-Ф від 04.04.2024 року, згідно якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» нібито набув права грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №002/9222368-SP у сумі 49272,12 грн., з яких: 19900,84 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 29371,28 грн. - сума заборгованості за відсотками, суд звертає увагу на те, що він завірений лише представником позивача без підпису і печатки протилежної сторони угоди.
За такого суд не приймає до уваги наданий позивачем Витяг з Реєстру боржників до договору факторингу № НІ/11/17-Ф від 04.04.2024 року, та приходить до висновку що перехід до позивача права вимоги за кредитним договором №002/9222368-SP від 28.01.2021 є не доведеним.
20.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №0669957978. Договір позики підписано шляхом підписання акцепту оферти від 20.05.2021 року на укладення договору надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту №0669957978 від 20.05.2021 року та отримання кредиту згідно заявки - анкети та надано згоду на використання при укладенні цього правочину одноразового ідентифікатора, в якості аналога власноручного підпису позичальника.
22.06.2022 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №22/06-22, відповідно до умов якого ТОВ «ІНФІНАНС» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ІНФІНАНС» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 22.06.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 31297,50 грн., з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 28297,50 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Долучена до матеріалів справи копія Договору факторингу ТОВ «ІНФІНАНС» року є неповним, оскільки містить лише 1, 3, 9 сторінки, а тому суд не може прийняти такі докази до уваги.
Згідно з Актом прийому-передачі Реєстру боржників від 22.06.2022 року за договором факторингу №22/06-22 від 22.06.2022 р. ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло від ТОВ «ІНФІНАНС» право вимоги по боржників. Суд звертає увагу на відсутність відомостей стосовно загальної суми заборгованості у вказаному Акті.
Дослідивши витяг реєстру боржників до договору факторингу №22/06-22 від 22.06.2022 року, згідно якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» нібито набув права грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №0669957978 у сумі 31297,50 грн., з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 28297,50 грн. - сума заборгованості за відсотками, суд звертає увагу на те, що він завірений лише представником позивача без підпису і печатки протилежної сторони угоди.
За такого суд не приймає до уваги наданий позивачем Витяг з Реєстру боржників до договору факторингу №22/06-22 від 22.06.2022 року, та приходить до висновку що перехід до позивача права вимоги за кредитним договором №0669957978 від 20.05.2021 є не доведеним.
10.05.2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2630405847/680545. Договір підписано електронним підписом відповідача, відтворений шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.7 кредитного договору, реквізити та підпис сторін.
24.12.2021 року між ТОВ «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 24122021, у відповідності до умов якого ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» Права Вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 24.12.2021 до Договору факторингу № 24122021 від 24.12.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 12075,00 грн., з яких: 3500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 8575,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. сума заборгованості за пенею.
Договір факторингу № 24122021 наданий суду не в повному обсязі, а саме, після п. 5.1, слідує аркуш, який розпочинається п.9.3, а тому договір факторингу є неналежним доказом у справі.
Згідно з Актом прийому-передачі Реєстру боржників від 24.12.2021 року за договором факторингу №24122021 від 24.12.2021 р. ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло від ТОВ «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» право вимоги по боржників. Суд звертає увагу на відсутність відомостей стосовно загальної суми заборгованості у вказаному Акті.
Дослідивши витяг реєстру боржників до договору факторингу №24122021 від 24.12.2021 року, згідно якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» нібито набув права грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №2630405847/680545 у сумі 12075,00 грн., з яких: 3500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 8575,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. сума заборгованості за пенею, суд звертає увагу на те, що він завірений лише представником позивача без підпису і печатки протилежної сторони угоди.
За такого суд не приймає до уваги наданий позивачем Витяг з Реєстру боржників до договору факторингу №24122021 від 24.12.2021 року, та приходить до висновку що перехід до позивача права вимоги за кредитним договором №2630405847/680545 від 10.05.2021 є не доведеним.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини 1 цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як роз'яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов'язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.
Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту належного відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №002/9222368-SP, за договором позики №0669957978, за кредитним договором №2630405847/680545 від первісних кредиторів до ТОВ «ФК «ЄАПБ», що вказує на безпідставність доводів позивача.
Враховуючи встановлені за наслідками розгляду справи обставини та досліджені на їх підтвердження докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 526, 549, 610, 611, 625, 626, 628, 629, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 247, 263-265, 273, 354 ЦПК України,, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О. В. Рунчева