Справа № 182/5741/24
Провадження № 2/0182/2052/2025
Іменем УКРАЇНИ
17.06.2025 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого-судді Рунчевої О.В., розглянувши в м. Нікополі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районні Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, -
01.10.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із зазначеним вище позовом про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, посилаючись на наступні обставини.
В листі Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 25.09.2024 року за №320030 зазначено про відсутність відкритих виконавчих проваджень, за якими ОСОБА_1 є боржником. Але в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна існує запис про державну реєстрацію обтяження за №1110058 про накладення арешту на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 . Відповідно до вимог чинного законодавства, завершені виконавчі провадження підлягають знищенню після трирічного зберігання в архіві органу державної виконавчої служби.
Тобто, на даний час виникли такі обставини, які змусили позивачку звернутись до суду з позовом про зняття арешту, оскільки в позасудовому порядку вчинити дані дії вона позбавлена можливості. З цих підстав вона просить суд скасувати зазначений вище арешт нерухомого майна, який накладено постановою державного виконавця від 21.04.2011 року.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.10.2024 року позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що відповідає вимогам ст. 279 ЦПК України. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання даної ухвали (а.с.7-8).
Позивач та її представник були належним чином повідомлялись про розгляд справи в суді, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження на електронну адресу, зазначену в позові (а.с.12). Додаткових заяв або клопотань на адресу суду не направили.
Нікопольський відділ ДВС у Нікопольському районі належним чином повідомлялись про розгляд справи в суді, шляхом надсилання на їх юридичну адресу копії ухвали про відкриття провадження та копії позову з додатками. Пакет документів до адресата доставлено кур'єром суду, крім того, копію ухвали про відкриття провадження було направлено до електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку документу до електронного кабінету 21.10.2024 року о 20-19 год. (а.с.13). Відзиву на позовну адресу не направили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, та у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.
Розглянувши надані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, суд приходить до наступного.
На підставі ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як встановлено судом, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна №431216725 від 13.06.2025 року наявний запис про державну реєстрацію обтяження №1110058 від 21.04.2011 року, предметом обтяження є 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підставою обтяження є постанова про арешт нерухомого майна б/н, видана 21.04.2011 року державним виконавцем відділу ДВС Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, обтяжував: Відділ державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, заявник: Відділ державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції (а.с.35-36).
Листом Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) №320030 від 25.09.2024 року відмовлено позивачці у знятті арешту з належного їй нерухомого майна, та зазначено про відсутність відкритих виконавчих проваджень, за якими ОСОБА_1 є боржником. Відповідно до вимог чинного законодавства, завершені виконавчі провадження підлягають знищенню після трирічного зберігання в архіві органу державної виконавчої служби (а.с.4).
Позов про звільнення майна з-під арешту може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Пунктами 1, 2 постанови № 5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз'яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких в життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.
Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до ст. 13 міжнародного правового акту повинні бути забезпеченні можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.
На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені в ст.41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень встановлених законом.
За ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 2,5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, може звернутися до суду з позовом про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
На сьогодні позивачка має намір розпорядитись належним їй майном, проте через наявність арешту позбавлена можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивачки.
Згідно із ч.2 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно.
Як зазначено в листі №320030 від 25.09.2024 року, на виконанні у Нікопольському відділі державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області відсутні відкриті виконавчі провадження, за якими ОСОБА_1 є боржником, але існує арешт, накладений на майно позивачки Відділом ДВС Нікопольського міськрайонного управління юстиції на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 21.04.2011 року. Відповідно до вимог чинного законодавства, завершені виконавчі провадження підлягають знищенню після трирічного зберігання в архіві органу державної виконавчої служби.
Наявність протягом тривалого часу (14 років) не скасованого арешту на нерухоме майно, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Пленум вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.2 постанови №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз'яснив, що позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідно до цієї ж постанови, позови про зняття арешту з нерухомого майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини (виключна підсудність).
З огляду на викладені вище обставини, та враховуючи те, що на виконанні у Нікопольському відділі ДВС відсутнє виконавче провадження, за яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є боржником, ніяких матеріальних претензій до позивачки, як до боржника в рамках виконавчого провадження, стягувач з 2011 року не заявив, а існуюче обтяження порушує її право на вільне володіння своїм майном, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 316, 319, 321 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 14, 18, 19, 76-78, 81, 89, 259, 263- 265 ЦПК України, ст. 50, 59 Закону України «Про виконавче провадження», суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районні Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном - задовольнити.
Зняти арешт з 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладеного на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області б/н від 21.04.2011 року; реєстраційний номер запису про обтяження: 1110058.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суд.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О. В. Рунчева